Справа № 559/85/22
Провадження № 2/559/330/2022
(заочне)
10 травня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
секретаря судового засідання Федорук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . 22.02.2010 року між його сином, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Сатиївською сільською радою Дубенського району Рівненської області, актовий запис №2. Від шлюбу у них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони з дітьми всі були зареєстровані у його житлі, проживали, вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, діти з невісткою залишились проживати з ними. Останніх три роки відповідачка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. 03.10.2020 відповідачка залишила житло і дітей. Про місце свого проживання нікого не повідомляє, наміру повертатися немає, проте добровільно знятись з реєстрації не бажає. Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11.10.2021 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дітей та стягнуто аліменти на їх утримання.
Реєстрація відповідачки у його житловому будинку без фактичного проживання перешкоджає йому у здійсненні права власності на житло, оскільки він не може оформити субсидії на комунальні послуги, змушений їх сплачувати за відповідачку, яка фактично не проживає. На даний час вона не є членом його сім'ї і втратила право на користування його житлом. Просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати у справі.
Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (виклику) сторін, про що повідомлені належним чином усі учасники.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача - адвокат Лопухович А.О., згідно поданої заяви, просить розгляд спрви провести без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи. Відзив на позову заяву не подала, заяв та клопотань від неї не надходило. Ухвалу про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження, якою визначено строк подачі відзиву на позовну заяву та копію позовної заяви з додатками, відповідачу направлено за адресою зареєстрованого місця проживання, проте до суду повернулися конверти із поштовою відміткою: «за зазначеною адресою адресат відсутній». Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2019 року (а.с. 9).
Згідно довідки №03-15/864 від 16.11.2020, за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка не проживає з 16.10.2020, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).
Як свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , 22.02.2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (а.с. 14).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11.10.2021 ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнуто аліменти на їх утримання (а.с. 21-23).
У характеристиці на ОСОБА_2 , наданій Сатиївською сільською радою, а також довідках Варковицької сільської ради зазначено, що відповідачка зловживає спиртними напоями. З 16.10.2020 з дітьми не проживає і ними не опікується (а.с. 18-20).
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
У статті 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).
Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний принцип непорушності права власності означає неможливість втручання інших осіб у здійснення власником своїх повноважень, неможливість прояву свавілля відносно власника та відносно його прав, недопустимість будь-яких порушень його влади над своїм майном, а також недопустимість дій інших осіб всупереч інтересам власника та його волі. Непорушність права власності задекларована також статтею 321 Цивільного кодексу України.
Суд враховує, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою у будинку, що належить позивачу, у ньому не проживає понад строк, встановлений законодавством, не є членом сім'ї позивача, а тому є такою, що втратила право користування житлом. Так як будь-яких письмових домовленостей між сторонами стосовно користування житловим будинком за вказаною адресою не існує, вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки порушуються його права, як власника будинку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору в розмірі 992, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 141, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 16, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р.В. Ралець