Справа №463/6106/20
Провадження №1-кп/463/131/22
іменем України
10 травня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 12020140040000618 від 13.04.2020 про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України -
Обвинувачена ОСОБА_7 13 квітня 2020 року близько 18.05 год., знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , разом із співмешканцем ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки, що в подальшому переросла у сварку, в ході якої ОСОБА_7 почала відчувати неприязнь відносно ОСОБА_8 , в результаті чого в неї виник злочинний намір, спрямований на умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . Під час конфлікту, що виник раптово, на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, та, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно та свідомо припускаючи наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 , нанесла йому один удар ножем в область грудної клітки, заподіявши тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням навколосерцевої сорочки та верхівки серця, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент його спричинення, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати та обезкровлення організму, внаслідок прямого причинного зв'язку якого настала смерть потерпілого, тобто, умисно вбила ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні свою вину не визнала та пояснила, що була знайома з ОСОБА_8 з дитинства, з 2019 року у них зав'язалися стосунки та вони почали проживати разом у цивільному шлюбі. ОСОБА_8 любив хизуватися своїми ножами, завжди з собою носив ніж, мав схильність до суїциду, оскільки неодноразово грався ножем, приставляв його до грудей чи до горла і вона слідкувала щоб він собі нічого не заподіяв. Відносини у них складалися нормально, інколи виникали сварки на побутовому рівні, бувало, що він тоді збирав речі і на один два дні їхав проживати до мами. 12.04.2020 ввечері вони вживали алкогольні напої і на наступний день зранку вона почувала себе дуже погано. 13.04.2020 зранку орієнтовно з 09.00-10.00 год. вона та її співмешканець ОСОБА_8 перебували в сусідки Ірини, де вживали алкогольні напої. Вона при цьому випила лише 50 грам горілки. Близько 13.00-15.00 год. вони із співмешканцем повернулися додому за адресою: АДРЕСА_1 , останній пропонував ще випити, але вона відмовилася і заснула. Через кілька годин ОСОБА_8 розбудив її та вимагав інтимних стосунків, але вона відмовилася. Він ліг на ліжко в штанах з голим торсом, тому вона висловила намір піти до мами, встала, але він їй не давав змоги одягнутися в сорочку, яка лежала поруч з ліжком. В той час, ОСОБА_8 , лежачи на ліжку, грався ножем, який дістав з під подушки, перекидав його з руки в руку, крутив ним. Після чого, не даючи їй одягнутися, шарпнув за руку, але вона продовжила спробу одягнути сорочку, тоді він, тримаючи ніж в лівій руці, правою рукою вдруге сильно шарпнув її за руку і вона впала боком на нього, тоді побачила, що ніж в його грудях. На її думку ніж опинився в грудях потерпілого від ваги її тіла. Вона машинально двома руками витягнула ніж з грудей, кинула його поруч на ліжко та намагалася надати медичну допомогу, робила масаж серця. Тоді двічі викликала швидку медичну допомогу, також телефонувала до мами ОСОБА_8 щоб повідомити про його смерть та до його товариша ОСОБА_9 . Однак, коли саме телефонувала ОСОБА_10 та що йому повідомляла пригадати не може. Загалом детально описати обставини події не може, оскільки була «випивша» і вже минуло багато часу від події. Через деякий час приїхали працівники поліції, які сказали їй говорити, що це вона вбила ОСОБА_8 . З приводу виклику бригади швидкої медичної допомоги то пояснила, що їх довго не було, тому вона телефонувала вдруге і готова була говорити що завгодно щоб вони приїхали та оговорила себе. Просила її виправдати, оскільки не наносила ОСОБА_8 умисне тілесне ушкодження та не бажала його смерті.
Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування, судового розгляду та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_11 даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_7 була співмешканкою його брата ОСОБА_8 . Про смерть брата йому стало відомо 14.04.2020 зранку зі слів матері. Про обставини події, а саме, що ОСОБА_8 був «зарізаний», йому повідомив ОСОБА_10 - товариш брата. Спільне життя ОСОБА_8 та співмешканки описав наступним чином. Так, вони вживали алкоголь, інколи сварилися, деколи брат проживав з мамою, потім знову повертався до Ірини. Щодо холодної зброї, то ОСОБА_8 таку не колекціонував, але носив при собі ніж. Однак, в стані алкогольного сп'яніння він ніколи не проявляв агресію. Цивільного позову потерпілий не заявляв, претензій до обвинуваченої немає, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду, про що також подав заяву (том 1 а.с.68).
Показаннями свідка ОСОБА_10 даними в ході судового розгляду про те, що 13.04.2020 близько 18.00-19.00 год. йому зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила дослівно «Жорік зарізаний, він холодний», не пояснюючи будь-яких деталей, на що він порадив викликати поліцію. З ОСОБА_8 , якого друзі називали ОСОБА_12 , товаришував близько 15 років. Він і познайомив його з ОСОБА_7 як з своєю дружиною. Щодо їх спільного проживання, то дійсно вони випивали алкоголь, інколи сварилися, бувало, що на кілька днів ОСОБА_8 ішов з дому та знову повертався. ОСОБА_8 любив ножі, один носив з собою, але коли сиділи в компанії та випивали ніколи не діставав його.
Показаннями свідка ОСОБА_13 даними в ході судового розгляду про те, що проживає в сусідній квартирі АДРЕСА_2 в будинку обвинуваченої, де вона проживала із своїм співмешканцем ОСОБА_8 , якого між собою називали ОСОБА_12 . В їх квартирі збиралися компанії, вживали алкогольні напої, інколи порушували громадський порядок, конфлікти між ними бували. В день смерті ОСОБА_8 бачив їх разом коли виходив з дому, а коли повернувся біля будинку вже були працівники поліції і обвинувачена, яка плакала.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що є кумою обвинуваченої, живуть по сусідству. В день події ввечері біля її будинку бачила поліцію та ОСОБА_7 , яка сиділа та плакала. Про те, що вона вбила співмешканця їй відомо зі слів працівників поліції. На час події не мала з обвинуваченою тісних стосунків, тому не може описати їх спільне життя із співмешканцем.
Показаннями свідка ОСОБА_15 даними в ході судового розгляду про те, що є сусідкою обвинуваченої, в останньої із співмешканцем були нормальні стосунки. Про вбивство ОСОБА_8 почула зі слів працівників поліції. Також повідомила, що дитина ОСОБА_7 останнім часом проживала в батька.
Показаннями свідка ОСОБА_16 даними в ході судового розгляду про те, що живе по сусідству з ОСОБА_7 . Остання розійшлася з чоловіком і в неї настала «чорна смуга», оскільки вона «зв'язалася не з тією компанією». Останнім часом її дитина жила з батьком. В день смерті ОСОБА_8 бачила біля будинку працівників поліції та обвинувачену, яка сиділа біля пісочниці та плакала.
Показаннями свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2020 року він як інспектор УПП перебував на чергуванні разом із ОСОБА_18 , отримали повідомлення з швидкої допомоги, що на вул. Лисенка жінка зарізала чоловіка. Точний час та адреси не може пригадати у зв'язку із сплином часу. Вони прибули на місце одночасно з іншим екіпажем в складі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Двері квартири були зачинені, на стукіт ніхто не відчиняв, через вікно побачили, що на ліжку лежить людина і в приміщенні перебуває жінка, тому прийняли рішення зайти через вікно. ОСОБА_19 зайшов першим та відчинив двері зсередини іншим працівникам поліції. В приміщенні квартири побачили, що на ліжку лежить чоловік без ознак життя з голим торсом з видимою колото-різаною раною в області грудей, збоку лежить ніж. Жінка, як зараз відомо ОСОБА_7 , була в істериці, кричала, плакала, незв'язно щось пояснювала, була з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Обстановка в квартирі не була порушена, ознак бійки не бачили. Після чого викликали бригаду швидкої медичної допомоги та слідчо-оперативну групу.
Також показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - інспекторів УПП, даними в судовому засіданні, які за змістом та по суті є аналогічними показанням свідка ОСОБА_17 , з яким вказані свідки виїздили на місце події.
Відповідно до реєстрації повідомлення Личаківського ВП, що надійшло зі служби 102 від 13.04.2020 (а.с.2-3 том 2) підтверджено той факт, що 13.04.2020 ОСОБА_8 було завдано ножове поранення в область серця, внаслідок отриманих травм він помер.
Згідно з протоколом огляду місця події (невідкладного обшуку) від 13.04.2020 (а.с.4-26 том 2) та фототаблицею працівниками поліції було оглянуто територію та приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що ліва секція вікна в кімнаті пошкоджена, скло знаходиться як ззовні так і всередині квартири, на ліжку знаходиться лежачи на спині тіло ОСОБА_8 , на трупі джинси, пояс, шкарпетки, труси, наявна рана в області серця, на ліжку також виявлено ніж та телефон. На місці події виявлено та вилучено дві наволочки зі слідами РБК, простирадло зі слідами РБК, жіночу куртку зі слідами РБК, чоловічу футболку зі слідами РБК, мобільний телефон «Apple» зі слідами РБК, ланцюжок з металу сірого кольору, ніж із леза сірого кольору зі слідами РБК та рукояткою коричневого кольору, в'язку ключів, а також речі ОСОБА_8 - джинси, пояс, труси, шкарпетки.
Відповідно до протоколу огляду предмету від 14.04.2020 (а.с.49 том 2) оглянуто вище вказаний одяг ОСОБА_8 , який постановою слідчого від 14.04.2020 (а.с.50 том 2) визнано речовим доказом. Також постановою слідчого від 14.04.2020 (а.с.47-48 том 2) визнано речовими доказами інші вище вказані речі виявлені та вилучені на місці події.
З протоколу про затримання від 13.04.2020 (а.с.27-30 том 2) вбачається, що під час обшуку затриманої ОСОБА_7 у неї виявлено та вилучено жіночу сорочку зі слідами РБК, джинси зі слідами РБК, хатні тапки.
14.04.2020 (а.с.38-39 том 2) з участю судово-медичного експерта (лікаря) за адресою: АДРЕСА_3 оглянуто труп ОСОБА_8 та його одяг, що зафіксовано відповідним протоколом.
Лікарським свідоцтвом про смерть № 353/20 від 14.04.2020 (а.с.57 том 2) встановлено, що причина смерті померлого ОСОБА_8 : напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження, проникаюче колоте-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, гостра крововтрата.
В ході проведення досудового розслідування проводилося ряд експертиз, у зв'язку з чим слідчим отримувалися певні зразки для експертиз, про що складено відповідні протоколи від 13.04.2020, 14.04.2020 (а.с.41-46,52-56 том 2).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа № 353/2020 від 14.05.2020 (а.с.58-60 том 2) наведено підсумки: 1. Враховуючи розвиток трупних змін на час проведення судово-медичної експертизи трупа, а саме: тіло на дотик охолоджене, трупне задубіння добре виражене у всіх групах м'язів, трупні плями при натисканні в ділянці попереку бліднуть та відновлюються через 30-35хв, слід вважати, що смерть гр-на ОСОБА_8 , 1981р.н. могла настати біля 12-18 годин до розтину тіла (за М.П.Туровцем). 2.3.10.16. Причиною смерті гр- на ОСОБА_8 є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням навколосерцевої сорочки та верхівки серця, що призвело до гострої внутрішньої крововтрати та обезкровлення організму і підтверджується судово-медичними даними експертизи його трупа та результатами судово-гістологічної і медико-криміналістичної експертиз кусочків внутрішніх органів, м'яких тканин та ребра з ділянок ушкоджень. 4. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 було виявлено тілесні ушкодження: колото-різану рану на передньо-лівій поверхні грудної клітки з утворенням раневого каналу з ушкодженням підшкірно-жирової клітковини і м'язів грудей у цій же проекції, нижнього краю 5-го ребра і міжреберного м'язу на рівні 5-го міжребер'я з крововиливами навколо, який проникає в ліву плевральну порожнину з ушкодженням навколосерцевої сорочки та з наскрізним ушкодженням верхівки серця з напрямком раневого каналу дещо знизу-вверх, спереду- дозаду та зліва-направо. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент його спричинення і в даному випадку перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. Враховуючи характер та особливості поранення, а саме: веретеноподібну форму рани, з рівними гладкими краями, гладкими стінками, з одним заокругленим та іншим - гострокутним кінцями, значне переважання довжини раневого каналу над розмірами шкірного отвору, характер ушкодження нижнього краю 5-го ребра, переважання внутрішньої кровотечі над зовнішньою, а також враховуючи результати медико-криміналістичної експертизи клаптя шкіри з раною та 5-го ребра, слід вважати, що проникаюче колото-різане ушкодження утворилося від дії гострого, плоского колюче- ріжучого знаряддя типу клинка ножа, який мав одне лезо, гостре вістря та обух. Вказане проникаюче колото-різане ушкодження грудної клітки з ушкодженням серця виникло прижиттєво і, згідно даних судово-гістологічної експертизи (крововиливи з ділянок ушкоджень з мінімальними реактивними змінами), утворилося незадовго до настання смерті. Також, було виявлено 4 колоті поверхневі рани на передньо-лівій поверхні грудної клітки навколо вище вказаної колото-різаної рани, одну колоту поверхневу рану на передній черевній стінці зліва від пупка та одну колоту поверхневу рану на передній черевній стінці справа від пупка, які виникли незадовго до настання смерті від дії колючого предмету, яким могло бути вістря гострого, плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та у зв'язку зі смертю не перебувають. Крім того, було виявлено два садна у тім'яній ділянці по центру, множинні дрібні садна на лівій щоці, три садна на правій щоці, чотири садна на правій виличній ділянці, садно на правій боковій поверхні шиї, дещо нижче правого кута нижньої щелепи, садно на правій боковій поверхні шиї у нижній третині, чотири садна в проекції лівої дуги нижньої щелепи, п'ять саден на лівій боковій поверхні шиї, садно по зовнішній поверхні лівого ліктя, два садна по тильній поверхні лівої кисті в проекції головки 5-го пальця, садно на основній фаланзі 4-го пальця лівої кисті, два садна на основній фаланзі 3-го пальця лівої кисті, два садна на дистальній фаланзі 4-го пальця правої кисті, синець на правій стопі, які виникли незадовго до настання смерті від контакту з тупими предметами, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та у зв'язку зі смертю не перебувають. Також, було виявлено два синці на передній поверхні правої гомілки у верхній третині та чотири синці по внутрішній поверхні лівого стегна у нижній третині, які утворилися за 4-5 діб до настання смерті від контакту з тупими предметами, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та у зв'язку зі смертю не перебувають. 5. Всі виявлені тілесні ушкодження на трупі гр-на ОСОБА_8 заподіяні при житті. 6. Судово-медичних даних для встановлення послідовності нанесення ушкоджень немає. 7.8.9. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця, яке призвело до гострої крововтрати та обезкровлення організму, стало причиною смерті гр- на ОСОБА_8 . 11. Враховуючи кількість виявлених тілесних ушкоджень на трупі гр-на ОСОБА_8 , слід вважати, що вони утворились від неодноразової дії гострого та тупих предметів. 12. Напрямок раневого каналу був дещо знизу-вверх, спереду-дозаду та зліва- направо і відповідно в цьому ж напрямку було нанесено пошкодження. 13.14. Судово- медичних даних для встановлення в якому найбільш ймовірному положенні перебував потерпілий та ймовірного взаєморозташування потерпілого і нападника в момент нанесення тілесних ушкоджень немає. 15. Враховуючи характер та локалізацію виявленого колото- різаного поранення грудної клітки з наскрізним ушкодженням серця, що супроводжується гострою масивною кровотечею з послідуючою крововтратою та результати судово- гістологічної експертизи ("масивний крововилив в "перикарді", дрібновогнищеві крововиливи в "міжреберному м'язі з ділянки ушкодження", вогнищеві крововиливи в міокарді, епікарді з мінімальними реактивними змінами"), слід вважати, що потерпілий гр-н ОСОБА_8 міг залишатись живим, після заподіяння йому тілесних ушкоджень, протягом короткого проміжку часу. 17. Судово-медичних даних для встановлення чи здатний був потерпілий після спричинення йому ушкоджень вчинить будь-які самостійні дії - пересуватися, кричати, чинити опір і т.д. немає. 18. При судово-токсикологічній експертизі крові і сечі з трупа гр-на ОСОБА_8 було виявлено етиловий спирт: в крові 3,01 % (проміле), в сечі - 3,75 % (проміле). Вказана концентрація алкоголю в крові при житті може викликати сильне алкогольне сп'яніння. 19. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 ознак захворювань чи фізичних вад, якими він міг страждати при житті не було виявлено. 20. Виявлене на трупі гр-на ОСОБА_8 колото-різане поранення грудної клітки знаходиться на ділянці доступній для дії власної руки. 21. Кров від трупа гр-на ОСОБА_8 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.
Відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи № 1305/2020-т від 23.04.2020 (а.с.61 том 2) при судово-токсикологічній експертизі речового доказу: крові і сечі з трупа ОСОБА_8 , 1981 р.н., виявлено етиловий спирт в кількості: в крові 3,01 % (проміле), в сечі - 3,75 % (проміле). Не виявлено:метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів.
Відповідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 506/2020-ім від 15.04.2020 (а.с.62-63 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження встановлено: кров від трупа ОСОБА_8 , 1981 р.н., відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.
Відповідно до висновку експерта-гістолога № 986/2020 від 29.04.2020 (а.с.64 том 2) виявлено масивний крововилив в "перикарді", дрібновогнищеві крововили "міжреберному м'язі з ділянки ушкодження", вогнищеві крововиливи в міокарді, епікарді мінімальними реактивними змінами. Вогнищеві крововиливи в жировій клітковині перифокальні до надниркової залози з судинною реакцією. Гостра осередкова емфізема в легенях. Малокрів'я в печінці, серці, легенях, нерівномірне кровонаповнення в головному мозку, нирках, селезінці.
Згідно з висновком експерта-криміналіста № 62/2020-мк від 16.04.2020 (а.с.65-68 том 2) при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри з лівої поверхні грудної клітки, а також фрагменту п'ятого ребра від трупа ОСОБА_8 було виявлено одну колото-різану рану на клапті шкіри та одну насічку на ребрі. Рана утворилась від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, який мав одне гостре лезо, гостре вістря та обух. Насічка на ребрі утворився від дії гострої кромки ріжучого знаряддя. В ділянці рани на клапті шкіри не було відкладання слідів окисного заліза.
У відповідності до висновку експерта-імунолога № 531/2020-ім від 07.05.2020 (72-75 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. Кров гр. ОСОБА_7 , 27.11,1984 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологісною системою АВО. У слідах на простирадлі, вилученого під час невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкти №№1.2.3), виявлена кров людини групи АВ ізосерологічної системи АВО. яка може походити від будь якої особи з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку експерта-цитолога № 167/2020ц від 18.05.2020 (а.с.77-79 том 2) зазначено: Згідно висновку експерта №506/20ім., від 15.04.2020 року встановлено: «Кров від трупа ОСОБА_8 , 1981 року народження, відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.».
Згідно висновку експерта №499/20ім., від 15.04.2020 року встановлено: «Кров від підозрюваної ОСОБА_7 , 1984 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АБО.».
При судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук трупа ОСОБА_8 встановлено наступне: В накладеннях речовини бурого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з правої руки /об'єкт №1/ виявлено кров людини, антигени АВ ізосерологічної системи АВО і клітини зроговілого плоского епітелію. Статева належність крові не встановлена через відсутність її клітинних елементів. Отже виявлена кров походить від особи в крові якої містяться антигени А і В і може походити від трупа ОСОБА_8 .. Походження крові від підозрюваної ОСОБА_7 виключається. В накладеннях речовини світло-сірого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з лівої руки /об'єкт №2/ виявлено білок людини та клітини плоского епітелію статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Крові та її клітинних елементів у вищевказаному об'єкті не виявлено.
Згідно з висновком експерта-імунолога № 535/2020-ім від 07.05.2020 (а.с.81-81-85 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. Кров гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологісною системою АВО. У слідах на двох наволочках, вилучених під час невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкти №№1,2,3,5,6), виявлена кров людини групи АВ ізосерологічної системи АВО, яка може походити від будь якої особи з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_8 . У слідах на двох наволочках, вилучених під час невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкти №№4.7) крові не виявлено.
Відповідно до висновку експерта-імунолога № 526/2020-ім від 04.05.2020 (а.с.87-90 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. Кров гр. ОСОБА_7 , 27.11,1984 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологісною системою АВО. У слідах на куртці, вилученої під час проведення невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкти №№1.2,3.4.5.6.7.8.9,10.11.12) виявлена кров людини групи АВ ізосерологічної системи АВО, яка може походити від будь якої особи І групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_8 . У слідах на куртці, вилученої під час проведення невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкт № 13), крові не виявлено.
Відповідно до висновку експерта-імунолога № 529/2020-ім від 04.05.2020 (а.с.93-96 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження речового доказу встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. Кров гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологісною системою АВО. У слідах на футболці ОСОБА_8 , вилученій під час невідкладного обшуку у квартирі, що за адресою: АДРЕСА_1 (об'єкти №№1,2) виявлена кров людини групи АВ ізосерологічної системи АВО, яка може походити від будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_8 .
У відповідності до висновку експерта-імунолога № 499/2020-ім від 15.04.2020 (а.с.98-99 том 2) на підставі даних судово-медичного дослідження встановлено: кров підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологісною системою АВО.
Відповідно до висновку експерта-імунолога № 500/2020-ім від 17.04.2020 (а.с.101-102 том 2) зазначено, що згідно з висновком експерта № 506/2020-ім від 15.04.2020 встановлено: кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.
Згідно з висновком експерта-цитолога № 168/2020ц від 18.05.2020 (а.с.104-105 том 2) при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваної ОСОБА_7 встановлено наступне: в накладеннях речовини світло-сірого кольору у піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок з обох рук (об'єкти №№1,2) виявлено білок людини та клітини плоского епітелію статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Крові та її клітинних елементів у вищевказаному об'єкті не виявлено.
Згідно з висновком судово-медичного експерта-криміналіста № 67/2020-мк від 25.06.2020 (а.с.107-110 том 2) при проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри з лівої поверхні грудної клітки, а також фрагменту п'ятого ребра від трупа ОСОБА_8 було виявлено одну колото-різану рану на клапті шкіри та одну насічку на ребрі. Рана утворилась від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, який мав одне гостре лезо, гостре вістря та обух П-подібної форми. Насічка на ребрі утворився від дії гострої кромки ріжучого знаряддя. Беручи до уваги морфологічні особливості колото-різаної рани на клапті шкіри, конструктивні особливості клинка ножа, а також результати експериментів, можна вважати, що ушкодження на клапті шкіри з лівої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_8 могло утворитись від дії клинка ножа наданого на експертизу. Дати відповіді стосовно ушкоджень на щоці та шиї не надається можливим у зв'язку з тим, що дані рани у відділенні судово-медичної криміналістики не досліджувались.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта-криміналіста № 68/2020-мк від 25.06.2020 (а.с.112-115 том 2) 1.2.3.При проведенні судово-медичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики одягу від гр-ки ОСОБА_7 жодних ушкоджень одягу виявлено не було. На штанах виявлено отвори та потертості, які ймовірно є фабричними.
4. На сорочці було виявлено плями та помарки речовини бурого кольору, що подібна на кров. На ганах є поодинокі дрібні бризки вищеописаної речовини. Плями та помарки утворились внаслідок контакту з закривавленою поверхнею. Бризки утворились внаслідок розбризкування крові, тобто коли краплі набули додаткову кінетичну енергію.
5. Слідів тертя чи тиску виявлено не було, проте на задній половинці штанів вверху є накладення речовини сірого кольору, що подібна на грунт. Дане забруднення могло утворитись внаслідок волочіння даною ділянкою по забрудненій поверхні.
За підсумками висновку експерта-імунолога № 534/2020-ім від 08.05.2020 (а.с.117-120 том 2) на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО. Кров гр-ки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на штанах (об'єкти №№1,2,3,4), вилучених у гр-ки ОСОБА_7 , виявлена кров людини групи АВ, яка може походити від будь-якої особи з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку експерта-імунолога № 530/2020-ім від 08.05.2020 (а.с.122-125 том 2) на основі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: Кров від трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО. Кров гр-ки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на сорочці (об'єкти №№1,2,3,4,5), вилученої у гр-ки ОСОБА_7 , виявлена кров людини групи АВ, яка може походити від будь-якої особи з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від трупа ОСОБА_8 .
У відповідності до висновку судово-медичного експерта-цитолога № 166/20ц від 26.06.2020 (а.с.127-130 том 2) Кров трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО (згідно з висновком експерта № 506/2020ім від 15.04.2020, який проводився у відділенні судово-медичної імунології ЛОБСМЕ). Кров підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (згідно з висновком експерта № 499/2020ім від 14.04.2020, який проводився у відділенні судово-медичної імунології ЛОБСМЕ). При судово-медичній експертизі ножа, вилученого 13 квітня 2020 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено наступне: В плямах та помарках бурого кольору на ножі /об'єкт №1/ виявлено кров людини особи чоловічої генетичної статі, антигени А і В ізосерологічної системи АВО та клітини плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Таким чином, виявлена кров належить мужчині з групою крові АВ(ІV), в тому числі може походити і від потерпілого ОСОБА_8 , для якого властиві виявлені антигени.
Згідно з висновком судової дактилоскопічної експертизи № 10/3/749 від 25.05.2020 (а.с.244-252 том 2) Два сліди долонь рук та один слід пальця руки перекопійовані на відрізках прозорої липкої стрічки №1 (слід 1), №2, №4 максимальними розмірами сторін 81x38мм, 41x38мм, 97x38мм, які вилучені 13.04.2020 року по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , що за адресою по АДРЕСА_1 придатні для ідентифікації особи, а чотири сліди рук перекопійовані на відрізках прозорої липкої стрічки №1 (слід II), №3(слід І)(слід II), №5 максимальними розмірами сторін 81x38мм, 39x38мм, 42x38мм, вилучені там само, для ідентифікації особи непридатні.
2.Два сліди долонь рук та один слід пальця руки перекопійовані на відрізках прозорої липкої стрічки №1 (слід 1), №2, №4 максимальними розмірами сторін 81x38мм, 41x38мм, 97x38мм, які вилучені 13.04.2020 року по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_8 , що за адресою по АДРЕСА_1 , відповідно залишені не гр. ОСОБА_8 та не гр. ОСОБА_7 , а іншою особою (особами). Порівняльне дослідження чотирьох слідів рук перекопійовані на відрізках прозорої липкої стрічки № 1 (слід ІІ), № 3 (слід І) (слід ІІ) № 5 максимальними розмірами сторін 81х38мм, 39х38мм, 42х38мм, вилучені там само, з відбитками пальців рук гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_7 не проводилось, оскільки дані сліди рук для ідентифікації особи не придатні.
Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи № 10/3/748 від 22.05.2020 (а.с.253-259 том 2) 1.На руків'ї, поверхнях, в тому числі робочих, ножа із коричневим руків'ям зі слідами РБК, який вилучений під час проведення невідкладного обшуку 13.04.2020 в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , слідів пальців рук не виявлено. Питання: «Якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації особи?» не вирішувалося у зв'язку з відсутністю на поверхнях досліджуваного об'єкта слідів папілярних узорів. Порівняльне дослідження з дактилокартами на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не проводилось по причині відсутності на поверхні досліджуваного об'єкту слідів папілярних узорів.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 526 від 14.04.2020 (а.с.69 том 2) 1-4.6. У гр-ки ОСОБА_7 виявлено: садна на обличчі, на правій кисті, синці на руках та ногах, які утворились від дії тупих предметів та тупих предметів з обмеженою поверхнею. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 13 квітня 2020 року та відносяться до легкого ступеня тяжкості. 5. Судово-медичних даних, про утворення, тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 внаслідок падіння на площину з висоти власного зросту, немає.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 193 від 29.04.2020 (а.с.131-132 том 2) На даний час ОСОБА_7 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує.
На підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.05.2020 слідчим вилучено оптичний диск «DVD-R» з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських УПП, який постановою від 27.05.2020 визнано речовим доказом (а.с.133-136,139 том 2).
З дослідженого в ході судового розгляду протоколу огляду предмету (оптичного диску) від 27.05.2020 та інформації, що міститься на оптичному диску «DVD-R» з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських УПП (а.с.137-138,140 том 2) встановлено, що 13.04.2020 працівники поліції намагаються відчинити двері квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після чого через вікно спілкуються з жінкою, знімають решітку та проникають в приміщення через вікно, о 18.22 год. виявляють на ліжку тіло чоловіка в лежачому положенні без ознак життя. В той час жінка поводить себе істерично, її виводять на вулицю, де вона на запитання інспектора нецензурно висловлюється, але пізніше представляється « ОСОБА_7 ». На відеозаписі слова обвинуваченої дослівно: « ОСОБА_7 і то мій любовнік, якого я завалила», «може він ще живий», «ну та, він мене побив, я його завалила», через певний час після слів поліцейського про ніж, та що потерпілий мертвий, говорить сусідці «він його сам запхав туда». При цьому, в обвинуваченої вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, різко змінюється.
На запит слідчого від 18.05.2020 КНП ЛОР ЛОЦЕМД МК надано відповідь про те, що 13.04.2020 о 18.13 год. зафіксовано виїзд екстреної медичної допомоги № 389 за адресою: АДРЕСА_4 з приводу «чоловік, ножове поранення в серце», що стверджується картою виїзду швидкої медичної допомоги № 389 від 13.04.2020 та картою виклику швидкої медичної допомоги № 389 від 13.04.2020, де вказано привід для виклику: «травматичні ушкодження, ножове поранення в серце чоловіка (порізала жінка, вживала алкоголь)» (а.с.141-145 том 2). Також установою надано оптичний диск «СD-R» з аудіозаписами лінії «103», який постановою від 27.05.2020 визнано речовим доказом (а.с.149 том 2).
З дослідженого в ході судового розгляду протоколу огляду предмету (оптичного диску) від 27.05.2020 та інформації, що міститься на оптичному диску «СD-R» з аудіозаписами лінії «103» (а.с.146-148 том 2) встановлено, що жінка, як зараз відомо обвинувачена, повідомляє «я чоловіка підрізала в серце», на інший телефонний дзвінок дослівно: «ну дівчата приїдьте на виклик», «я підрізала чоловіка в серце», «ми посварилися і я його підрізала, запхала ніж в серце», «він не дихає». Також на запитання оператора обвинувачена назвала адресу: АДРЕСА_4 і на запитання «ви вживали алкоголь?» відповідає «так».
З дослідженого в судовому засіданні оптичного диску «СD-R» з аудіозаписами лінії «102», який надано на запит слідчого, оглянуто 27.05.2020 згідно протоколу та визнано речовим доказом згідно постанови від 27.05.2020 (а.с.150-154 том 2) вбачається, що жінка, представившись «центральна 103» здійснює виклик працівників поліції на АДРЕСА_4 , повідомляючи, що вчинено ножове поранення в серце, про що повідомила жінка 39 років з мобільного телефону НОМЕР_1 .
Оцінюючи показання потерпілого, свідків, а також обвинуваченої в частині наявності конфлікту суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються наведеними письмовими та речовими доказами.
У відповідності до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Дослідивши обставини кримінального провадження судом встановлено, що наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними в розумінні норм діючого КПК України.
Разом з тим, суд критично оцінює показання обвинуваченої в заперечення своєї вини, та розцінює їх як намір уникнути кримінальної відповідальності та покарання. Такі її показання спростовуються вище наведеними доказами.
Так, позиція обвинуваченої про схильність ОСОБА_8 до суїциду (самогубства) не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду. Потерпілий ОСОБА_11 , який є братом ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_10 , який тривалий час був товаришем останнього, не підтвердили такої обставини, будь-яких даних, що у ОСОБА_8 були спроби до самогубства або з такого приводу обвинувачена чи хтось інший зверталися у відповідні установи немає. Зрештою, сама обвинувачена в судовому засіданні добровільно пояснила, що ОСОБА_8 не наносив собі тілесне ушкодження в день події. Щодо висловів обвинуваченої під час огляду місця події та під час проведення відносно неї судово-медичної і судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_8 сам вдарив себе ножем, суд надасть оцінку надалі.
З приводу версії ОСОБА_7 , що вона не мала умислу на вбивство ОСОБА_8 , а ніж опинився в його тілі від ваги її власного тіла, коли останній її шарпнув за руку і вона на нього впала, суд розцінює таку як можливе вбивство через необережність, оскільки обвинувачена хоча просила її виправдати, але одночасно не погоджувалася з кваліфікацією її діяння, тобто стверджувала, що не бажала смерті ОСОБА_8 , та враховує наступне.
За нормативним визначенням умисне вбивство (ст.115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.
При вирішенні питання щодо спрямованості (змісту) умислу особи необхідно виходити із сукупності всіх обставин кримінального провадження, враховувати не тільки поведінку винуватця і потерпілого напередодні злочину та їх стосунки, але й спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, застосоване знаряддя злочину, характер, локалізацію та ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а також поведінку винної особи після скоєного.
Вбивство з необережності (ст.119 КК України), на відміну від умисного вбивства, має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
Розмежування умисного вбивства і вбивства через необережність здійснюється як за об'єктивною, так і суб'єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні вини при вбивстві, враховуються, зокрема, способи вчинення діяння, локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які є тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до них.
Судом встановлено, що 13.04.2020 в квартирі, де проживала ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували лише вони двоє, очевидців події не було. Як слідує з матеріалів кримінального провадження, між ними виник раптово конфлікт на побутовому ґрунті і обвинувачена, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з непрямим умислом, оскільки не бажала, але свідомо припускала настання смерті ОСОБА_8 , умисно нанесла йому ножем один удар в життєво важливий орган людини - серце. На переконання суду це свідчить про те, що дії обвинуваченої носили активний та раптовий характер щодо потерпілого.
Так, зокрема щодо способу, механізму, знаряддя, кількості та локалізації спричинених тілесних ушкоджень потерпілому та часу їх спричинення, встановлені обставини повністю підтверджуються висновками експертів, згідно яких смерть останнього наступила внаслідок проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця, яке призвело до внутрішньої крововтрати та обезкровлення організму. Проникаюче поранення грудей, спричинене одноразовою колюче-ріжучою дією гострого предмету (знаряддя), цілком можливо клинка ножа. Локалізація рани на тілі потерпілого свідчить, що в момент нанесення йому ушкоджень потерпілий був обернений до напрямку дії клинка ножа передньою поверхнею тіла, при цьому, з огляду на напрямок раневого каналу, клинок ножа в тілі потерпілого рухався дещо знизу-вверх, спереду-дозаду, зліва-направо. За ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвівшого до смерті, проникаюче поранення грудей з ушкодженням серця, кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження. Між спричиненням ОСОБА_8 поранення грудей та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Характер ушкодження серця, свідчить, що його смерть наступила безпосередньо після його спричинення.
Окрім цього, встановлено, що ушкодження могло утворитись від дії клинка ножа наданого на експертизу, який було вилучено на місці події на ліжку біля трупа. При цьому, сама обвинувачена вказує, що ушкодження нанесене саме цим ножем. На вилученому під час огляду місця події ножі, було виявлено кров людини, яка може належати потерпілому. Також на предметах, зокрема на сорочці обвинуваченої, вилучених під час обшуку було виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого.
Наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесного ушкодження свідчать про те, що обвинувачена, тримаючи ножа та наносячи ним удар в область лівої половини грудної клітки ОСОБА_8 , розраховувала на особливу уразливу дію застосованого знаряддя злочину, життєво важливу частину тіла для нанесення ушкоджень, і такі можливі наслідки, як смерть потерпілого та свідомо припускала можливість її настання.
Зазначені дані вказують на наявність у її діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що виключає можливість кваліфікації її дій за ст.119 КК України, як вбивство через необережність.
Посилання обвинуваченої на те, що вона не бажала смерті потерпілого саме вказує на її непрямий умисел, оскільки наносячи удар ножем в області грудей вона мала би свідомо припускати настання смерті особи, в бік якої вона направляє ніж. Мотивом такої поведінки стало її невдоволення тим, що потерпілий, будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння, що підтверджено експертизою, вимагав інтимних відносин, не відпускав від себе. Крім цього, висновком експертизи не виключається той факт, що вона отримала легкі тілесні ушкодження в той же день. З її слів під час огляду місця події та наданих пояснень судово-медичному експерту ОСОБА_8 наносив їй тілесні ушкодження під час конфлікту. Однак, при цьому судом не здобуто жодних даних про те, що поведінка потерпілого вимагала від обвинуваченої необхідної оборони, обстановка в квартирі не порушена, сліди боротьби відсутні.
Доводи обвинуваченої про те, що ніж опинився в тілі потерпілого від ваги її власного тіла коли вона на нього впала спростовуються викладеним вище, а також наступним. Так, ОСОБА_7 голослівно ствердила про те, що оговорювала себе під час виклику швидкої медичної допомоги та на місці події. Обвинувачена дійсно двічі телефонувала на лінію «103» і кожен з цих разів повідомляла, що це вона нанесла ножове поранення в серце потерпілому. Під час огляду місця події вона добровільно повідомляла, що «підрізала свого любовника», жодних ознак психологічного тиску на неї з відеозапису не вбачається.
Позицію обвинуваченої, що вона заподіяла смерть потерпілому через необережність, колегія суддів розцінює як намагання будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки спосіб, характер, послідовність дій, її поведінка під час вчинення злочину, а саме використання ножа, націлювання його в область серця та завдання удару, відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і свідчать про те, що в даному випадку остання діяла з умислом на позбавлення життя потерпілого та вчинила для цього усі необхідні дії, які були для неї завідомо такими, що потягнуть його смерть.
Про умисний характер дій обвинуваченої та бажання уникнути відповідальності за вчинене свідчить також її поведінка після скоєного нею вбивства потерпілого.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 після нанесення ножового поранення потерпілому, ніж, яким вона завдала йому удару, свідомо умисно протерла, оскільки висновком експертизи на такому не виявлено жодних відбитків слідів пальців рук, а по її показаннях, ніж тримав в руках як потерпілий так і вона після цього як вийняла його з грудей. Також щоб в подальшому уникнути відповідальності обвинувачена повідомляла своїй сусідці та експертам, що ОСОБА_8 покінчив життя самогубством.
Тому в даному випадку правильність юридичної оцінки дій обвинуваченої та їх наслідку як безпосередньої причини смерті потерпілого, що є обов'язковим елементом об'єктивної сторони умисного вбивства, жодних сумнівів у колегії суддів не викликає.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина обвинуваченого у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Відтак, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі докази, як такі, що узгоджуються між собою та не викликають сумніву, оцінюючи їх в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином; особу винної, яка раніше не судима, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні мати пенсіонерку та малолітню дитину. При цьому, суд звертає увагу, що як зазначали свідки та сама обвинувачена, донька останнім часом проживала з батьком, мати проживала окремо. Окрім цього, ОСОБА_7 притягалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП (невиконання обов'язків щодо виховання дитини, повторно). Також в провадженні суду перебуває цивільна справа про позбавлення її батьківських прав. Загалом наведені обставини негативно характеризують особу обвинуваченої.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст.66 КК України, не встановлено.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої визнається вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення інкримінував ОСОБА_7 вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що також просив врахувати прокурор в ході судового розгляду.
Судом беззаперечно встановлено, що злочин вчинено обвинуваченою в стані алкогольного сп'яніння, що стверджується показаннями свідків, відеозаписом огляду місця події, де в обвинуваченої наявні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці, різко змінюється. Зрештою сама обвинувачена визнала, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Так, ОСОБА_7 показала, що напередодні ввечері вжила багато алкоголю, зранку 13.04.2020 почувала себе дуже погано, а продовжуючи вживати алкоголь очевидно, що довела себе до сильнішого стану сп'яніння, що послабило функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю.Відтак, на переконання суду, визнання цієї обставини відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання, узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.
Враховуючи вище наведене, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, зважаючи на ставлення обвинуваченої до скоєного, суд приходить до висновку, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення та перевиховання ОСОБА_7 , а також запобігання вчиненню нових злочинів, оскільки її перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст. 100 КПК України (а.с.47-48, 50, 139, 149, 154 том 2).
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області - одяг, мобільний телефон марки «Apple», в'язку ключів, що належать ОСОБА_7 - слід повернути власнику ОСОБА_7 .
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області - одяг ОСОБА_8 , дві наволочки, простирадло, ланцюжок, ніж - слід знищити.
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в матеріалах справи - оптичний диск «DVD-R», два оптичні диски «СD-R» - слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
У відповідності до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт на майно, який накладено ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року (а.с.58-59 том 1, а.с.33-36 том 2).
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу фактичного тримання під вартою - з 13 квітня 2020 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити попередньо обраний до вступу вироку в законну силу.
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області - одяг, мобільний телефон марки «Apple», в'язку ключів, що належать ОСОБА_7 - повернути власнику ОСОБА_7 .
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області - одяг ОСОБА_8 , дві наволочки, простирадло, ланцюжок, ніж - знищити.
Речові докази у кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в матеріалах справи - оптичний диск «DVD-R», два оптичні диски «СD-R» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року, намайно, а саме: 2-і наволочки з-під подушок коричневого кольору, простирадло коричневого кольору, жіночу куртку білого кольору марки «Colloseum», чоловічу футболку сірого кольору, мобільний телефон торгової марки «Apple» моделі «iPhone 5», ланцюжок на шию із металу сірого кольору, ніж, який складається із леза сірого кольору та рукояткою коричневого кольору, в'язку ключів, яка складається із 4 ключів та брелка у вигляді морського коня, жіночу сорочку білого кольору з синіми полосами, світло голубі джинси, хатні тканинні тапки з орнаментом.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 1 307,60 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3