Справа № 359/9011/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2065/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
10 травня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року про обрання строку тримання під вартою,
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 185 КК України.
25.01.2022 року прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 не виконує обов'язки обвинуваченого, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України та переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджує наявність ризиків, п.п. 1,3,5 ч. 1 ст 177 КПК України.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року задоволено клопотання прокурора та обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 березня 2022 року включно та визначено заставу в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 148860 грн.
Суд, обґрунтовуючи доцільність обрання обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказав, що ОСОБА_6 не виконував обов'язки обвинуваченого, передбачені ч. 7 ст 42 КПК України, та переховувався від суду, у зв'язку з чим ухвалою Бориспільського міськрайонного суду його було оголошено в розшук. Судом зазначено, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки знайомий зі свідками та знає їх місце проживання, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий за вчинення майнових злочинів, вчинив новий злочин, маючи не зняту та непогашену судимість, не працює, постійного джерела доходів не має, за місцем проживання характеризується негативно, а тому з метою неправомірного збагачення може знову вчинити злочин. Суд прийшов до переконання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу фактично змінити та зменшити визначену заставу до суми 60 000 грн.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор, обвинувачений та його захисник повідомлені, клопотань про участь у апеляційному розгляді до суду не направлено, тому їх відсутність в судовому засіданні, в силу вимог ст..422-1 КПК України, не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Перевіривши матеріали, що надійшли до суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для його тримання під вартою у зв'язку з існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки наявні обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначаються у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідно норм ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Судом першої інстанції визначено розмір застави в межах, визначених ст. 182 КПК України. Доводів про необхідність зменшення визначеного судом першої інстанції розміру застави обвинуваченим в апеляційній скарзі не наведено.
Відтак, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої не суперечить вимогам ст. 182 КПК України.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 січня2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: