Справа № 560/4802/22
іменем України
10 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 10.02.2022 року. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу періоду роботи на посаді художнього керівника Миньківського СБК з 08.05.1981 року по 27.02.1984 рік. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до трудового стажу період роботи на посаді художнього керівника Миньківського СБК з 08.05.1981 року по 27.02.1984 рік. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком з часу звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 04.02.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після досягнення пенсійного віку, у лютому 2022 року, він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", маючи необхідний трудовий стаж, та надавши всі наявні у нього підтверджуючі документи. Відповідач листом №2200-0213-8/16858 від 21.02.2022 повідомив про відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника Миньківського СБК, оскільки відбиток печатки у трудовій книзі не читається, з чим позивач не погоджується. Також відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є протиправним, тому звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилось 60 років, що підтверджується відомостями з його паспорта і ніким під сумнів не ставиться.
Позивач 02 лютого 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надав копії військового квитка, паспорта, трудової книжки серії НОМЕР_1 та трудової книжки Б/Н, копії довідок про заробітну плату.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.02.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Підстава відмови - відсутність необхідного страхового стажу роботи, про що позивача повідомлено листом від 21.02.2022 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період його роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника у Миньківській СБК, оскільки записи трудової книжки за №4 та №5 завірені печаткою, яка не читається.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 року №1788-XII, "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV фізичні особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років до 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу (на момент звернення); з 1 січня по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту Порядок № 637), є трудова книжка.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29 липня 1993 року (далі по тексту Інструкція №58), та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення тощо (пункт 2.2.).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно пункту п. п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Як свідчать записи №4 та №5 у трудовій книжці, позивач з 08 травня 1981 року був прийнятий на посаду художнього керівника Миньківської СБК, з якої наказом №13 від 27 лютого 1984 року був звільнений за власним бажанням. Зазначені записи трудової книжки належним чином оформлені та завірені підписом завідуючого Славутським районним відділом культури та відбитком печатки відділу культури.
Вказані записи трудової книжки не містять виправлень, підчищень або описок.
Зважаючи на це, суд вважає, що вказаний період роботи належним чином підтверджений відомостями трудової книжки, що відповідач не спростував.
Одночасно з цим, суд звертає увагу на те, що відповідальність роботодавця за можливі помилки або виправлення, допущені у трудовій книжці працівника, у тому числі за якість записів та відбитків печаток, не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на зарахування фактично відпрацьованого часу та трудового стажу для призначення пенсії.
Суд зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Оскільки позивач не може відповідати за неналежне виконання роботодавцем свого обов'язку щодо якісного заповнення та завірення записів трудової книжки, підстави для не зарахування йому до страхового стажу вказаного періоду роботи - відсутні.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що робота ОСОБА_1 у спірний період підтверджена відомостями трудової книжки, тому зазначений стаж роботи необхідно врахувати позивачу.
Однак, що стосується позовної вимоги позивача стосовно призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, суд зазанчає наступне.
Як було зазначено вище, що згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV фізичні особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років до 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу (на момент звернення); з 1 січня по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
З матеріалів справи встановлено, що позивач 07.08.2020 досягнув 60-ти річного віку, а отже отримав право на призначення пенсії за віком.
Однак, як встановлено у ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, що в даному випадку позивачу необхідно мати страхового стажу для призначення пенсії за віком не менше 27 років, оскільки 60-ти річного віку він досягнув в період з 1 січня по 31 грудня 2020 року, при цьому твердження позивача про наявність у нього з урахуванням спірного періоду страхового стажу не менше 15 років є безпідставним оскільки позивач до 31 грудня 2017 року не мав віку 60 років.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у позивача відсутній передбачений ч.1 ст.26 Закону №1058-IV страховий стаж для призначення пенсії за віком, а тому підстави для призначення позивачу пенсії за віком згідно ч.1 ст.26 Закону №1058-IV відсутні.
Відповідно до статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 лютого 2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині не зарахування йому страхового стажу за період роботи з 08.05.1981 по 27.02.1984.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 08 травня 1981 по 27 лютого 1984 на посаді художнього керівника Миньківського СБК, провівши відповідний перерахунок страхового стажу для призначення пенсії.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто два) гривень 40 копійок за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук