Справа № 592/2205/22
Провадження № 3/592/775/22
29 квітня 2022 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, за участю захисниці особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни, розглянув матеріали, які надійшли від відділу адміністративної практики управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який зі слів не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за те, що 01.02.2022 року о 10 годині 45 хвилин в м. Суми на вул. Юрія Вєтрова, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу завчасно за допомогою гучномовця та проблискових ліхтарів синього та червоного кольору не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_3 на вул. Тополянська, 9, чим порушив вимоги п. 2.4. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а. п. 1) .
29.04.2022 року захисниця ОСОБА_1 адвокат Шершак-Гукова Аліна Миколаївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому вона зазначила про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення № 592/2205/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. У зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення вона просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення № 592/2205/22 (вхідний № 7726 від 29.04.2022 року) (а. п. 9) .
В судовому засіданні захисниця ОСОБА_1 адвокат Шершак-Гукова Аліна Миколаївна пояснила про те, що її підзахисний не порушував п. 2.4. Правил дорожнього руху. Вона просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення № 592/2205/22 у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Також вона пояснила про те, що співробітники поліції побили його підзахисного при складанні протоколів.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 122-2 КУПАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у невиконання водіями вимог співробітника поліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу (формальний склад) . Відповідно до п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу співробітника полії водій повинен зупинитися з дотриманням вимог зазначених Правил дорожнього руху, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху; б) дати можливість перевірити технічний стан, номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо) . Відповідно до ст. 15 Закону України “Про дорожній рух” право на керування транспортними засобами надається: мототранспортними засобами і мотоколясками - з шістнадцятирічного віку; автомобілями всіх видів і категорій (за винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення більше восьми пасажирів) , трамваями і тролейбусами - з вісімнадцятирічного віку; автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше восьми пасажирів, - з дев'ятнадцятирічного віку. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Згідно п. 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. (підпункт “а” пункту 2.4. в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1029 від 26.09.2011 року) ; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу (підпункт “б” пункту 2.4. із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 22.04.2009 року) ; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (підпункт “в” пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1029 від 26.09.2011 року, № 46 від 23.01.2019 року) .
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який повинен відповідати певним вимогам закону, зокрема, містити відомості про суть адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 256 КУпАП) .
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 254 КУпАП) , та не може бути перекладено на суд.
Крім того, вважаю за необхідне взяти до уваги наступне.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Однак, дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону при складання протоколу про адміністративне правопорушення дотримано не було, що підтверджується наступним.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ст. 280 КУпАП передбачено обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В роз'ясненнях, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” № 14 від 23.12.2005 року (із змінами) , звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
В досліджених відеозаписах 2022_0201_103406_1, 2022_0201_104303_1, 2022_0201_104602_1, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року, відсутній звук, тому неможливо встановити, чи була вимога співробітників поліції водію транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про зупинку автомобіля за допомогою спеціального звукового сигналу за допомогою гучномовця. До того ж, з досліджених відеозаписів 2022_0201_103406_1, 2022_0201_104303_1, 2022_0201_104602_1, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року, не вбачається те, що співробітниками поліції взагалі були висунуті вимоги про зупинку транспортного засобу завчасно за допомогою проблискових ліхтарів синього та червоного кольору (а. п. 3, 4) .
Згідно п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України) . Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61) ; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) ; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64) .
У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 9 Конституції України Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика Європейського суду з прав людини відповідно до Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах “Езтюрк проти Німеччини” (Ozturk v. Germany) від 21.02.1984 року, п. п. 52-54, Series A № 73; “Лауко проти Словаччини” (Lauko v. Slovakia) від 02.09.1998 року, п. п. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI) .
Крім того, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року та із змісту ксерокопії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059588 від 01.02.2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. п. 1, 2) .
Після дослідження усіх відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року, було з'ясовано, що насправді транспортний засіб Mercedes-Benz має реєстраційний номер НОМЕР_4 , а не реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. п. 3, 4) .
Така неузгодженість та невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року вимогам закону, а саме: ч. 1 ст. 256 КУпАП, взагалі ставить під сумнів його законність.
Згідно встановленим в судовому засіданні обставинам, будь-які докази, які б підтверджували невиконання водієм ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року не містить обов'язкового посилання на відповідний підпункт пункту 2.4. Правил дорожнього руху, що унеможливлює суду самостійно визначитися з тим, який ж, на думку співробітника поліції, підпункт “а” , “б” чи “в” , чи усі разом, чи в іншій комбінації пункту 2.4. Правил дорожнього руху був порушений водієм ОСОБА_1 , враховуючи те, що конструкція п. 2.4. Правил дорожнього руху містить імперативну умову, саме: на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. (підпункт “а” пункту 2.4. в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1029 від 26.09.2011 року) ; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу (підпункт “б” пункту 2.4. із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 22.04.2009 року) ; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (підпункт “в” пункту 2.4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1029 від 26.09.2011 року, № 46 від 23.01.2019 року) , враховуючи те, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 254 КУпАП) , та не може бути перекладено на суд.
Верховний Суд в п. 39 своєї постанови від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/2122-21/18, зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події адміністративного правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746) .
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) , що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку про те, що твердження захисниці особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни про відсутність в діях її підзахисного ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, заслуговують на увагу, оскільки не спростовуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 059589 від 01.02.2022 року, доходжу до висновку про те, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122-2, 247, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.Г. Бичков