Справа № 944/985/21
Провадження №3/944/604/22
09.05.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм «ПП ОСОБА_2 »,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №084594 від 20 лютого 2021, ОСОБА_1 20.02.2021 о 03 год 40 хв на 65 км+200м автодороги Львів-Краковець керував автомобілем марки «Volvo ФН13», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків (тест 536, результат 0,25 проміле).
За таких обставин працівники Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області кваліфікували дія водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на їх думку він порушив п.2.9 «Правил дорожнього руху» України.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокатТкаченко О.Ю. надіслав до суду письмові пояснення, зазначив що ОСОБА_1 20 лютого 2021 року, не керував транспортним засобом у нетверезому стані, але не зважаючи на це, по незрозумілим причинам працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення серії БД №084894, при цьому працівники поліції не роз'яснили жодних прав ОСОБА_1 . У матеріалах справи немає жодних доказів, які могли би підтверджувати, що ОСОБА_1 20 лютого 2021 року о 03 год 40 хв керував будь яким транспортним засобом.Зазаначає, що у протоколі серії БД №084894 жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 працівники поліції не встановлювали, акт огляду не складали і не долучали до протоколу, як і направлення. Те, що у протокол вписані свідки, жодним чином не підтверджує, що огляд із застосуванням приладу «Драгер» проводився саме в присутності цих свідків, так як працівники поліції пояснення у свідків не відібрали, немає їх в матеріалах справи, що вказує на недійсність проведення огляду особи на стан сп'яніння згідно ст.266 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 084894, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: заповнений нерозбірливим почерком; у протоколі наявне виправлення, а саме у графі «місце складання протоколу»; наявне виправлення 3/65км+300м, наявні додаткові записи у верхній частині протоколу (7) а у правому верхньому кутку 316; у протоколі де має бути вказана частина статті КУпАП наявні сторонні записи, які не дають можливості точно визначити, за якою все ж частиною КУпАП складено протокол, і відповідно не дає можливості встановити, чи суть адміністративного правопорушення, яка нерозбірливо зазначена у протоколі, точно відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол; у графі «до протоколу додається» - мало бути вказано пояснення, але у зв'язку з тим, що працівники поліції не роз'яснили прав ОСОБА_1 , який би скористався своїм правом надати пояснення, та самі поліцейські не намагались відібрати пояснення у останнього, тому пояснення і відсутні. Відсутні рапорти поліцейських та пояснення свідків, які би можливо хоч якусь ясність внесли по даній справі. В той самий час зазначено, що до протоколу додається чек «Драгер», який наявний в матеріалах справи, але ознайомитись з змістом цього чеку немає можливості, через те що інформація яка там наявна нечитаєма, відповідно цей доказ є неналежним, неможливо з'ясувати чи використовувався прилад з дотриманням інструкції з експлуатації, тому результат огляду, про який йдеться у протоколі, є недопустимим доказом; у протоколі відсутня відмітка (підпис) ОСОБА_1 , яка могла би підтвердити що йому роз'яснювались права. А це підтверджує, що ОСОБА_1 при складенні протоколу не роз'яснювалися його права передбачені ст. 268 КУпАП, що вказує на грубе порушення його права на захист. Відтак, просить суд адміністративну справу про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001№ 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.5, 6 Розділу II, пунктів 1, 2 Розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року за №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Всупереч наведеним нормам, відеозапис не долучено.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Отже розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах дій, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і ставляться в вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 20.02.2021 о 03 год 40 хв на 65 км+200м автодороги Львів-Краковець керував автомобілем марки «Volvo ФН13», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків (тест 536, результат 0,25 проміле).
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року адміністративну справу № 944/985/21, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за протоколом серії БД № 084894 від 20 лютого 2021 року, було повернуто в ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області для належного оформлення з зазначенням ряду недоліків матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Постановами Яворівського районного суду Львівської області від 20.12.2021 та 12.01.2022 року адміністративний матеріал повторно був направлений на доопрацювання з підстав наведених у постанові Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року.
Проте, суд звертає увагу, що відповідно до п.7 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС /МОЗ від 09.11.2015№ 1452/735) передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння проводиться з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З принципу дії алкотестера Драгер слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові (як зазначено в Інструкції №1452/735), а ввидихаючих парах етанолу в повітрі. В Інструкції із застосування такого алкотестера так і зазначено: портативний цифровий аналізатор парів етанолу в повітрі, що видихається.
Так, суд бере до уваги Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року ратифіковану 25.04.1974 року Україною. Згідно національного законодавства даний нормативний акт є невід'ємною частиною законодавства країни, яка ратифікувала таку Конвенцію (міжнародний договір). При цьому норми міжнародного договору є пріоритетними по відношенню до норм законодавства України.
Відповідно до п.6 ст.8 Конвенції в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у видихуваному повітрі, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Відповідно до тесту №536, результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 0.25%, що не перевищує допустиму норму алкоголю на літр повітря, як вказано в п 6 ст. 8 Конвенції.
Дослідити зміст тесту №536 немає можливості, через те що інформаціяє нечитаємою, з неї неможливо встановити усіх відомостей, які б могли спростувати чи підтвердити будь-які обставини викладені у протоколі.
Зважаючи на зазначене вище, з врахуванням абсолютної похибки приладу Alkotest Drager, суд приходить до переконання, що результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, здійснений за допомогою вказаного вище спеціального технічного засобу, не перевищує встановлену гранично допустиму норму алкоголю в крові, що у свою чергу, виключає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст.252 КУпАП України, про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Також, в рішенні від 21.07.2010 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Матвіїв