Справа № 944/564/22
Провадження №3/944/493/22
09.05.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №044189 від 31 січня 2022, ОСОБА_1 31.01.2022 року о 05 год 54 хв, в м.Новояворівськ по вул.Зелена,2Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Bora» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився лікарем у КНП НЛ ім.Ю.Липи, висновок №9 від 31.01.2022 року.
За таких обставин працівники Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області кваліфікували дія водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на їх думку він порушив п.2.9 «Правил дорожнього руху» України.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові пояснення, зазначивщо 31 січня 2022 року знаходився в якості пасажира в транспортному засобі марки “Фольксваген-бора”, р.н. НОМЕР_1 та сидів на задньому сидінні автомобіля, позаду водійського крісла. Згодом до них під'їхав патрульний поліцейський автомобіль, з нього вийшов працівник поліції і підійшов до них. Після цього, працівник поліції сказав, щоб проїхати на медичне освідчення, він пояснив що не керував автомобілем, а був пасажиром, але його не слухали. Під час перебування в лікарні, в присутності лікарів вимагав показати мені відеозапис того, що він керував автомобілем, але йому відмовили. В лікарні відмовився проходити медичний огляд, так як заперечував факт керування автомобілем, і вважав, що, оскільки не є водієм, відповідно і проходити огляд на стан сп'яніння немає сенсу.Просить суд адміністративну справу про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Галько Р.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Зазначив, що в матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, згідно якого не видно хто саме керував автомобілем, не видно, що автомобіль взагалі рухається та немає жодного підтвердження, що за кермом знаходиться ОСОБА_1 . Вважає, що факт того, що ОСОБА_1 є власником даного автомобіля, не підтверджує керуванням ним в стані алкогольного сп'яніння 31 січня 2022 року в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області.
З відеозапису, зробленого працівником поліції в медичному закладі вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово заперечує факт керування автомобілем і просить працівників поліції надати йому відеозапис, який б підтверджував керування ним автомобілем, але такого відеозапису йому надано не було. Додатково зазначає, що відеозапис не є безперервним, що є порушенням посадових інструкцій працівників поліції, адже на місці вчинення правопорушення неможливо встановити хто саме знаходиться за кермом автомобіля, а відеозапис з камери поліцейського, який підходив до автомобіля відсутній.
Окрім цього, згідно висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 9 від 31 січня 2022 року, ОСОБА_1 від “Драгера” відмовився, але знаходиться з ознаками алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, а у самому висновку зазначено, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння і такий огляд ніхто не проводив, відповідно йому могли були інкремінувати пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме за відмову, на вимогу працівника поліції, від проходження огляду на стан сп'яніння. Дані пункти ПДР України є взаємовиключаючими і не можуть одночасно застосовуватися при складенні протоколі про вчинення адміністративного праповопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Просив суд, закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001№ 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно ч.1ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2статті 251 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Тобто доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 31.01.2022 року о 05 год 54 хв, в м.Новояворівсськ по вул.Зелена,2 Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Bora» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився лікарем у КНП НЛ ім.Ю.Липи, висновок від 31.01.2022.
Відповідно до диску, на якому містяться відеозаписи з нагрудних камер поліцейських від 31.01.2022, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №044189 від 31 січня 2022 року на ньому не в повній мірі зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 31 січня 2022 року.
А саме, з дослідженого відеозапису видно, що в порушення п.5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, зазначений відеозапис не є цілісним (повним).
Так, на відеозаписі не зафіксовані факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом 31.01.2022 року о 05 год 54 хв чи факти зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
На відеозаписі містяться лише відео коли працівник поліції підходить до автомобіля, який стоїть припаркований на узбіччі дороги.
Також матеріали справи містять Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складений 31.01.2022 о 06 год 25 хв, підписаний та складений черговим лікарем КНП НЛ ім.Ю.Липи. Згідно п.10 даного висновку ОСОБА_1 відмовився від Драгера, за зовнішніми ознаками нетверезий (алкогольне сп'яніння).
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений і чітко визначений наступними нормативними документами, та має бути строго дотриманий особою, яка складає протокол про адміністративне правопорушення:
- ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735;
- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями (надалі - Порядок).
Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2).
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, є запах алкоголю з порожнини рота. Пунктом 6 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.7 розділ І).
Розділ ІІІ чітко визначає послідовність дій при проведенні огляду в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, а саме:
- Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
- Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
- Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
- Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
- Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
- За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
- Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
- Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
- Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Суд встановив, що в порушення вимог пунктів 12, 13 вищевказаної Інструкції у ОСОБА_1 не відбиралися для дослідження зразки біологічного середовища кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, що прямо передбачено п. 12, 13 Інструкції.
Суд з'ясував, що відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №9 від 31.01.2022 року стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 встановлено лише за зовнішніми ознаками. Лікар не відбирав зразків біологічного середовища, не проводив лабораторних досліджень та не використовував жодних технічних засобів для проведення медичного огляду. А тому за таких обставин стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 встановити неможливо, а вказаний висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння є недійсним.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена неповнота з'ясування обставин справи.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками сп'яніння відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом, не утворюють склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Матвіїв