Справа №: 465/2207/22
3/465/1559/22
06.05.2022 рокум.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на АДРЕСА_1 , за ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ААБ №259345 від 27.04.2022 року, ААД №076041 від 27.04.2022 року та серії ААД №236914 від 27.04.2022 року, які постановою Франківського районного суду м.Львова від 06.05.2022 року об'єднано в одне провадження, ОСОБА_1 27.04.2022 року о 05.00 год. на вул.Наукова, 49 у м.Львові, керував автомобілем «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager ARHF0017», результат - 1,96 промілле, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Citroen DS5», номерний знак НОМЕР_2 , продовживши рух здійснив наїзд на автомобіль «Mazda 6», номерний знак НОМЕР_3 , а також автомобіль «Renault Master», номерний знак НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками, при цьому, будучи причетним до ДТП не залишився на місці пригоди та не повідомив підрозділ поліції, чим порушив п.п.2.9а, 2.10а, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, при цьому подав заяву, в якій просив об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП за №465/2207/22, 465/2211/22 та 465/2214/22. В поданій заяві зазначив, що свою вину визнає та зобов'язується в подальшому не вчиняти правопорушень.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення серії ААБ №259345 від 27.04.2022 року, ААД №076041 від 27.04.2022 року, серії ААД №236914 від 27.04.2022 року, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показами приладу «Drager ARHF0017», результат - 1,96 промілле, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в яких він визнав вчинені правопорушення.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги ст.36 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Х.В.Гладишева