Справа № 456/1214/22
Провадження № 1-кс/456/393/2022
іменем України
06 травня 2022 року слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Стрий Львівської області скаргу адвоката ОСОБА_4 , що діє у інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, -
Представник заявника адвокат ОСОБА_4 звернулась 26.04.2022 до слідчого судді зі скаргою, у якій просить зобов'язати уповноважену особу Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області вчинити дію: внести відомості за заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.01.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань у строки, визначені ст. 214 КПК України, про що повідомити заявника у відповідності до ст. 60 КПК України.
В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 26.01.2022 ОСОБА_5 подано до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , яка дала завідомо неправдиві покази під час допиту у якості свідка в цивільних справах, в кримінальному провадженні № 1201814013000376.
18.04.2022 отримано конверт з двома листами на ім'я заявника (від 01.04.2022 та від 09.02.2022) про те, що звернення зареєстроване у Інформаційно - телекомунікаційний системі «Інформаційний портал Національної Поліції України» Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області 26.01.2022 за № 951. Було прийнято рішення розгляд припинити, матеріали направити у відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, для опитування ОСОБА_6 щодо підтвердження або спростування фактів викладених у заяві. Згідно повідомлення «копія матеріалів скерована у архів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.
Вважає, що уповноваженою особою Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області не вчинені дії у порядку ст. 214 КПК України за заявою про кримінальне правопорушення від 26.01.2022, у зв'язку з чим бездіяльність працівників поліції вимагає реагування згідно чинного законодавства.
Представник заявника ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд скаргу задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що вказана заява є безпідставною, відсутні будь - які підстави для внесення поданої ОСОБА_7 заяви до ЄРДР.
Оглянувши матеріали скарги, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до ч.3 ст.21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Так, забезпечуючи принцип доступу до правосуддя, в порядку ст.21 КПК України та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчим суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області 28.04.2022 відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду.
У ході судового розгляду встановлено, що 26.01.2022 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, що полягає, у наданні нею, як свідком завідомо неправдивих показань у суді під час розгляду справи № 456/2229/21 та на допиті під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 1201814013000376. Так вказує, що ОСОБА_6 будучи тричі попереджена про кримінальну відповідальність надає завідомо неправдиві і суперечливі покази, щодо обставин, які встановлюються судом, зокрема щодо обставин, які встановлюють платність передачі квитків ОСОБА_6 для ОСОБА_5 щодо підстав поділу таких квитків між сторонами, щодо цілей використання виграшу, щодо встановлення особи, яка володіла лотерейними білетами на час розіграшу та брала фактичну участь у розіграші 06.03.2016 .
У відповідності до талону повідомлення Єдиного обліку № 951 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вказана заява зареєстрована у інформаційно - телекомунікаційній системі « Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Стрийське районне управління поліції ГУНП у Львівській області за № 951.
Згідно листа № 951/47/04/22 адресованого Стрийським РУП ОСОБА_7 , 09.02.2022 такого повідомлено, що письмова заява, яка надійшла у Стрийський РУП ГУ НП у Львівській області по факту вчинення ОСОБА_6 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України розглянута працівниками Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Було прийнято рішення розгляд звернення припинити, матеріали направити у відділення поліції № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області для опитування ОСОБА_6 щодо підтвердження або спростування фактів викладених у заяві. Копія матеріалів скерована у архів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. В подальшому звернення розглянуте згідно Закону України «Про звернення громадян».
При вирішенні питання про зобов'язання Стрийський РУП ГУ НП у Львівській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за повідомленням ОСОБА_7 від 26.02.2022, суд враховує наступне.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положенням ч.1 ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своє компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Разом з цим, не всі повідомлення з якими звертаються особи до органів поліції підлягають автоматичній реєстрації за правилами встановленими ст. 214 КПК України.
Ст. 214 КПК України та пп. 1 п. 2 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Бездіяльність в сенсі кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі - надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР; наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
До ЄРДР вноситься не будь-яке повідомлення чи заява, а заява чи повідомлення, яка містить короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, тобто суспільно небезпечного винного діяння (дія або бездіяльність) вчиненого суб'єктом злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Об'єктивна сторона злочину за ст. 384 КК характеризується активною поведінкою - діями, які виявляються зокрема в: неправдивих показаннях свідка.
Відповідальність за ст. 384 КК настає, якщо показання є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності. Показання (ст. 95 КПК) свідка (ст. 65 КПК) є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження.
Злочин може бути вчинений лише шляхом активної поведінки - дії, бо для його об'єктивної сторони необхідно, щоб свідок - у своїх показаннях, діяли певним чином, тобто повідомляли неправдиві відомості, які стосуються тих чи інших обставин здійснюваного провадження. Невчинення таких дій, тобто невиконання зазначеними особами покладених на них обов'язків (бездіяльність), що виявляється в повному чи частковому замовчуванні фактів та обставин у показаннях, не може кваліфікуватися за ст. 384 КК, бо є однією з форм відмови від давання показань і тягне за собою відповідальність не за ст. 384, а за ч. 1 ст. 385 КК
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є певна обстановка його вчинення, оскільки передбачені в ст. 384 КК дії мають бути здійснені лише при провадженні дізнання, досудового слідства, судового чи виконавчого провадження або здійсненні розслідування тимчасовою слідчою комісією ВРУ (ст. 89 Конституції України),
Відповідальність за ст. 384 КК настає лише за умови, якщо свідка у встановленому законом процесуальному порядку (розписка, присяга) було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань. Відсутність такого попередження і належного процесуального його оформлення виключає відповідальність за ст. 384 КК.
Суб'єктивна сторона злочину - лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку, звіту чи перекладу і бажає діяти саме таким чином.
Слідчий суддя проаналізувавши заяву ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення приходить до переконання, що така заява носить узагальнений характер, викладена в формі невмотивованих припущень заявника, ґрунтується на його безпідставних власних міркуваннях та не містить наведення об'єктивної сторони діянь, кваліфікованих заявником за наведеною статтею КК України. У такій заяві надається власна оцінка показань учасника провадження, які, як він сам зазначає, є незрозумілими саме для нього та викликають питання. Іншими словами, заявником не наводяться в заяві обставини, що можуть свідчити
про вчинення кримінального правопорушення, а зазначається фактична незгода заявника з показаннями свідка ОСОБА_8
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов'язану з невнесенням відомостей до ЄРДР. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, результатом розгляду скарги на бездіяльність відповідної службової особи, може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що відомості, відображені в заяві ОСОБА_5 від 26.01.2022 року, не є такими, що підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки вони фактично не містять даних про скоєння ОСОБА_6 дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, а її показам, наданих нею як свідком, у відповідності до норм процесуального права, судом буде надана відповідна правова оцінка, тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 214, 216, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скаргиадвоката ОСОБА_4 , що діє у інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1