Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 440/7346/21
Провадження № 2-а/553/11/2022
Іменем України
02.05.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого судді - Крючко Н.І.,
при секретарі - Компанієць А.І.,
за участі позивача - ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз компані» в особі директора - Соломахи М.В.,
представника відповідача - територіального органу, які відокремленого підрозділу Державної митної служби України «Полтавська митниця» - Ковальова О.М.,
розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» в особі директора товариства Соломахи Максима Васильовича до територіального органу, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України «Полтавська митниця» про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» в особі директора товариства - громадянина України ОСОБА_1 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач прохав визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0030/11000/21 від 16 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст. 481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34 000 грн. та постанову в справі про порушення митних правил № 0031/11000/21 від 17 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст. 481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн..
Згідно ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» в особі директора товариства - громадянина України ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії передано до Ленінського районного суду м. Полтави за підсудністю.
Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження. Згідно ухвали суду від 23 вересня 2021 року об'єднано справу №440/7346/21, провадження № 2-а/553/27/2021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» до Дніпровської митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії зі справою №440/6116/21, провадження № 2-а/553/32/2021 ( головуючий суддя Тимчук Р.І.), за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ Сервіз Компані» до Дніпровської митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі загальний номер № 440/7346/21.
Згідно ухвали суду від 21 жовтня 2021 року замінено у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» до Дніпровської митниці Державної митної служби про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії замінено первісного відповідача «Дніпровську митницю Держмитслужби» на належного відповідача - територіальний орган, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, «Полтавську митницю» (ВП 43997576), з уточненням обсягу повноважень представника належного відповідача.
Згідно ухвали суду від 12 січня 2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз компані» в особі директора - Соломахи М.В., позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жарін М.В. в судове засідання не з'явився, але наддав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити слухання справи у його відсутність, в зв'язку з проходженням служби у ЗСУ. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача територіального органу, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України «Полтавська митниця», - Ковальов О.М., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та прохав відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).
Суд, вислухавши сторін у справі, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови в справі про порушення митних правил №0028/11000/21 від 19 травня 2021 року, яка постановлена в.о заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононова Д.В., директора підприємства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., дану копію постанови 31.05.2021 року було направлено на адресу керівника ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз компані», яка була винесена у відсутність позивача у справі .
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2020 року до митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби в митному режимі тимчасове ввезення стороною позивача було заявлено товар - основа для снаббінгової установки, стелаж під труби 15К та 32 патрубки за електронною митною декларацією типу ІМ31АА № UA110350/2020/000651, згідно контракту № 200220-TP-SNвід 01.07.2020 року, рахунку-проформи № TPSN-04 від 27.07.2020, накладної CMR№ 5452 від 29.07.2020 року .
Судом встановлено, що 24.12.2020 року директор ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» Соломаха М.В. звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби із письмовою заявою від 23.12.2020 за вих. № 38 (зареєстрована митницею 24,12.2020 за вх. № 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо погодження стороною відповідача продовження строку тимчасового ввезення основи для снаббінгової установки, стелаж під труби 15К та 32 патрубки у строк до 31.01.2021 року. На що відповідачем було надано згоду так строк тимчасового ввезення майна було продовжено у строк до 31.01.2021 року.
Відповідно до останнього продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 27.11.2020 року № UA110350/2020/000718 строк зворотного вивезення зазначених вище товарів Відповідачем було погоджено до 31.12.2020 року .
У відповідності до ст.336 МК України, 28.12.2020 року відповідачем була проведена перевірка огляду товарів, що підлягають митному контролю, про що було складено відповідний Акт б/н, яким підтверджено факт наявності товарів тимчасово ввезених на митну територію та дотримання правил продовження підприємством позивача діяльності, контроль за якою покладено на митні органи. Так, стороною позивача 31.12.2020 року було подано митному органу декларацію, зареєстровану за № UA110350/2020/000772, про продовження строку тимчасового ввезення майна. У подальшому 13.01.2021 року за заявою декларанта № 2 гр. ОСОБА_2 (ТОВ «ЗОВНІШТЕХСЕРВІС», 36034, м.Полтава, вул..В.Тирнівська 35/1 кв.92) у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства вказану декларацію було відкликано.
Згідно ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У відповідності до ч.9 ст.264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені МК України. Слід звернути увагу на те, що п.п. «а» п.1 ч.1 ст.291 МК України обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.
Згідно п.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
З метою забезпечення зобов'язання щодо сплати належних митних платежів при продовженні строку тимчасового ввезення майна, протягом подовженого строку у січні 2021 року, до витоку цього строку, позивачем, за митною декларацією від 04.11.2020 № UA110350/2020/000651 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі безпосередньо 29.01.2021 року за митними деклараціями ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/000041, UA110350/2021/000042,UA110350/2021/000043, про що свідчать відомості у гр. 40 вказаних митних декларацій, в зв'язку з чим , митним органом було проведено митне оформлення декларацій шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 12/806 від 29.01.2021 року та «Особиста номерна печатка» 12/806 від 29.01.2021 року.
Надалі 29.01.2021 року відповідачем, без врахування порядку продовження строків тимчасового ввезення товарів, було спотворено чинне законодавство шляхом перекручення вимог чинного законодавства та штучного створення прецеденту порушення митного законодавства за більш суровою санкцією ст.481 МК України, для чого було зроблено неправомірні висновки : «… поміщені в режим тимчасового ввезення зазначені товари за митною декларацією від 04.11.2020 року № UA110350/2020/000651, знаходяться на митній території України з порушенням строків вказаного митного режиму… Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення товарів за електронною митною декларацією № UA110350/2020/000651 на митну територію Україні більше, ніж на 20 діб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України…».
Стороною позивача вказувалось про те, що відповідачем у постанові не було вказано (наведено), як належного розрахунку строку порушення позивачем тимчасового ввезення майна у січні 2021 року на митну територію України так і кінцевої дати виконання зобов'язання позивачем, на чому сторона позивача в ході судового розгляду справи наполягала в судовому засіданні.
Так, відповідно до ч.1,2 ст.1 МК України Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Стаття 34 Податкового кодексу України встановлює види податкового періоду, і податковим періодом може бути, календарний місяць та календарний день.
Разом з тим, у Європейській конвенції про обчислення строків (ETSN 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказано, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін "diesadquem" означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.
З аналізу наведених вище обставин судом встановлено та не було спростовано стороною відповідача дії митного органу щодо погодження продовження сроку тимчасового ввезення на митну територію України товару - основи для снаббінгової установки, стелаж під труби 15К та 32 патрубки, котрий було продовжено у строк до 31.01.2021 року.
Слід зазначити, що календарний місяць січень 2021 року має у собі 31 календарний день, і 31 число січня 2021 року припадає на неробочий день неділю, що у розумінні вказаної вище Конвенції зобов'язання повинно переноситься на наступний робочий день - 1 лютого 2021 року.
Таким чином , продовження митним органом терміну тимчасового ввезення майна Позивачем не може припадати на 29 січня 2021 року так як останній день цього місяця це саме 31 січня 2021 року.
Згідно п.20 ч.1 ст.4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 МК України, митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.
Згідно п.25 ч.1 ст.4 МК України, митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно п4.ч.6 ст.104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно ст.106 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.
У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.
У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.
Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.
Відповідно до ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Згідно ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори, а відповідно до ч.2 ст.270 Митного кодексу України передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються Митним кодексом.
Таким чином, редакція ст. ст.104,106,108 МК України у випадку продовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України за відповідним зверненням суб'єкта господарювання , не наділяє митні органи права конкретно визначити у який саме строк (на яке конкретно число календарного дня) протягом календарного місяця повинна бути подана митна декларація і сплачені належні митні платежі в межах строку продовження.
Діюча редакція ст. ст.104,106,108 МК України надає право платнику - імпортеру подати декларацію і сплатити митні платежі на любу дату в межах продовженого строку (календарного місяця) - як на перший так і на останній день продовженого строку .
З аналізу вище наведених норм, які регулюють спірні правовідносини, судом встановлено, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови і визначенні штрафу не було враховано, що саме останніми було погоджено продовження строку тимчасового ввезення товару: основи для снаббінгової установки, стелаж під труби 15К та 32 патрубки у строк до 31.01.2021 року, і до витоку цього строку Позивачем про продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 04.11.2020 № UA110350/2020/000651 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі 29.01.2021 року за митними деклараціями ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/000041, UA110350/2021/000042, UA110350/2021/000043. В судовому засіданні дані обставини представником відповідача не визнавались, але належними та допустимими доказами не були спростовані в установленому порядку.
З наведених вище обставин, судом встановлено, що стороною відповідача при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не було з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, з посиланням на належні та допустимі докази та наявності вини в діях позивача .
Відповідно до статті 247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Суд констатує , що постанова в справі про порушення митних правил №0028/11000/21 від 19 травня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн. є незаконною в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення .
Так, 31 травня 2021 року на адресу керівника ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» надійшла постанова в справі про порушення митних правил №0029/11000/21 від 20 травня 2021 року постановлена в.о заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононова Д.В., якою директора підприємства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, дана постанова була постановлена митним органом у відсутність позивача у справі.
05.11.2020 року до митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби в митному режимі тимчасове ввезення заявлено товар - гідравлічний силовий блок до снаббінгової установки, гідравлічний силовий блок ПВО за електронною митною декларацією ІМ31АА № UA110350/2020/000653, згідно контракту № 200220-TP-SNвід 01.07.2020 року, рахунку-проформи № TPSN-01 від 27.07.2020 року, накладної CMR№ 5453 від 29.07.2020 року .
Відповідно до останнього продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 03.12.2020 № UA110350/2020/000720 строк зворотного вивезення зазначених вище товарів встановлено до 31.12.2020 року.
Судом встановлено, що 24.12.2020 року директор ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» Соломаха М.В. звернувся до митного органу із письмовою заявою від 23.12.2020 за вих. № 38 (зареєстрована митницею 24.12.2020 за вх. № 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо погодження Відповідачем продовження сроку тимчасового ввезення гідравлічного силового блоку до снаббінгової установки, гідравлічного силового блоку ПВО у строк до 31.01.2021 року.
Відповідачем строк тимчасового ввезення майна було продовжено у строк до 31.01.2021 року, що в ході судового розгляду не спростовано представником митного органу в судовому засіданні.
Крім того, згідно ст.336 МК України, 29.01.2021 року Відповідачем була проведена перевірка огляду товарів, що підлягають митному контролю, про що було складено відповідний Акт б/н , яким підтверджено факт наявності товарів тимчасово ввезених на митну територію та дотримання правил продовження підприємством Позивача діяльності, контроль за якою покладено на митні органи.
Судом встановлено, що з метою погодження даного сроку стороною позивача 31.12.2020 року було подано відповідачу декларацію, зареєстровану за № UA110350/2020/000773, про продовження строку тимчасового ввезення майна. У подальшому 13.01.2021 року за заявою декларанта № 3 гр. ОСОБА_2 (ТОВ «ЗОВНІШТЕХСЕРВІС», 36034, м.Полтава, вул..В.Тирнівська 35/1 кв.92) у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства вказану декларацію було відкликано.
Крім того, згідно ст.336 МК України, 29.01.2021 року Відповідачем була проведена перевірка огляду товарів, що підлягають митному контролю, про що було складено відповідний Акт б/н, яким підтверджено факт наявності товарів тимчасово ввезених на митну територію та дотримання правил продовження підприємством Позивача діяльності, контроль за якою покладено на митні органи.
Для цього, Позивачем 31.12.2020 року було подано Відповідачу декларацію, зареєстровану за № UA110350/2020/000773 про продовження строку тимчасового ввезення майна. У подальшому 13.01.2021 року за заявою декларанта № 3 гр. ОСОБА_2 (ТОВ «ЗОВНІШТЕХСЕРВІС», 36034, м.Полтава, вул. В.Тирнівська 35/1 кв.92) у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства вказану декларацію було відкликано.
У відповідності до ч.9 ст.264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені МК України. Слід звернути увагу на те, що п.п. «а» п.1 ч.1 ст.291 МК України обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.
Згідно п.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
З метою забезпечення зобов'язання щодо сплати належних митних платежів при продовженні строку тимчасового ввезення майна, протягом продовженого строку у січні 2021 року, до спливу цього строку, позивачем, за митною декларацією від 05.11.2020 № UA110350/2020/000653 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі безпосередньо 29.01.2021 року за митними деклараціями ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/000046,UA110350/2021/000047,UA110350/2021/000048,UA110350/2021/001656 від 25.02.2021 року, про що свідчать відомості у гр. 40 вказаних митних декларацій в зв'язку з чим, відповідач провів митне оформлення декларацій шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 12/806 від 29.01.2021 року та «Особиста номерна печатка» 12/806 від 29.01.2021 року, а також ПМК 59/806 від 25.02.2021 і ОНП 59/806 від 25.02.2021 року.
Судом встановлено, що 29.01.2021 року відповідачем без врахування порядку продовження строків тимчасового ввезення товарів було спотворено чинне законодавство шляхом спотворення змісту вимог чинного законодавства та штучного створення прецеденту порушення митного законодавства за більш суровою санкцією ст.481 МК України, для чого було зроблено неправомірні висновки : «… поміщені в режим тимчасового ввезення зазначені товари за митною декларацією від 05.11.2020 № UA110350/2020/000653, знаходяться на митній території України з порушенням строків вказаного митного режиму… Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення товарів за електронною митною декларацією № UA110350/2020/000653 на митну територію Україні більше, ніж на 20 діб., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України…».
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача у оскаржуваній постанові не було вказано (наведено) як належного розрахунку строку порушення Позивачем тимчасового ввезення майна у січні 2021 року на митну територію України так і кінцевої дати виконання зобов'язання Позивачем.
Судом встановлено та не було спростовано стороною відповідача, що митним органом було погоджено продовження сроку тимчасового ввезення на митну територію України товару - гідравлічного силового блоку до снаббінгової установки, гідравлічного силового блоку ПВО у строк до 31.01.2021 року.
Календарний місяць січень 2021 року має у собі 31 календарний день, і 31 число січня 2021 року припадає на неробочий день неділю, що у розумінні вказаної вище Конвенції зобов'язання повинно переноситься на наступний робочий день - 1 лютого 2021 року. Таким чином продовження митним органом терміну тимчасового ввезення майна позивачем не може припадати на 29 січня 2021 року, так як останній день цього місяця це саме 31 січня 2021 року.
Таким чином, редакція ст. ст.104,106,108 МК України у випадку продовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України за відповідним зверненням суб'єкта господарювання , не наділяє митні органи права конкретно визначити у який саме строк (на яке конкретно число календарного дня) протягом календарного місяця повинна бути подана митна декларація і сплачені належні митні платежі в межах строку продовження.
Діюча редакція ст. ст.104,106,108 МК України надає право платнику - імпортеру подати декларацію і сплатити митні платежі на любу дату в межах продовженого строку (календарного місяця) - як на перший так і на останній день продовженого строку .
Судом встановлено та не було спростовано стороною відповідача, що при винесенні оскаржуваної постанови і визначенні штрафу не було враховано, що саме ним, відповідачем, було погоджено продовження строку тимчасового ввезення гідравлічного силового блоку до снаббінгової установки, гідравлічного силового блоку ПВО у строк до 31.01.2021 року, і до витоку цього строку Позивачем при продовженні строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 05.11.2020 № UA110350/2020/000653 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі 29.01.2021 року митними деклараціями №№ UA110350/2021/000046, UA110350/2021/000047,UA110350/2021/000048 та надалі UA110350/2021/001656 від 25.02.2021 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова в справі про порушення митних правил №0029/11000/21 від 20 травня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн. є незаконною в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення у діях останнього .
Згідно постанови в справі про порушення митних правил №0030/11000/21 від 16 червня 2021 року, постановленої в.о заступником начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В., якою директора підприємства позивача гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.. Оскаржувану постанову було отримано позивачем 24.06.2021 року.
В оскаржуваній постанові митним органом вказано, що 05.11.2020 року до митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби в митному режимі тимчасове ввезення було заявлено товар - одинарний плашковий превентор, глухий плашковий превентор, маніфольд, катушка, фланцева катушка, хрестовина, запобіжний клапан з робочим ключем, контейнер за електронною митною декларацією ІМ31АА № UA110350/2020/000659, згідно контракту № 200220-TP-SNвід 01.07.2020, рахунку-проформи № TPSN-02 від 27.07.2020, CMR№ 5451 від 29.07.2020. Відповідно до останнього продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 30.11.2020 № UA110350/2020/000719 строк зворотнього вивезення зазначених вище товарів митним органом було встановлено до 31.12.2020 року .
Стороною позивача вказувалось про те, що до спливу вказаного вище строку, 24.12.2020 року ОСОБА_1 звертався у Дніпровську митницю Держмитслужби із заявою (зобов'язанням ) від 23.12.2020 № 38 (зареєстрована митницею 24.12.2020 за вх.№ 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо отримання від Відповідача дозволу для подальшого продовження строку тимчасового ввезення одинарного плашкового превентора, глухого плашкового превентора, маніфольда, катушки, фланцевої катушки, хрестовини, запобіжного клапану з робочим ключем, контейнеру у строк до 31.01.2021 року.
Відповідачем строк тимчасового ввезення майна було продовжено у строк до 31.01.2021 року.
Крім того, згідно ст.336 МК України, 28.12.2020 року Відповідачем була проведена перевірка огляду товарів, що підлягають митному контролю, про що було складено відповідний Акт б/н (копія додається), яким підтверджено факт наявності товарів тимчасово ввезених на митну територію та дотримання правил продовження підприємством Позивача діяльності, контроль за якою покладено на митні органи.
Для цього, Позивачем 31.12.2020 року було подано Відповідачу декларацію, зареєстровану за № UA110350/2020/000774 про продовження строку тимчасового ввезення майна. У подальшому 13.01.2021 року за заявою декларанта №4 гр. ОСОБА_2 (ТОВ «ЗОВНІШТЕХСЕРВІС», 36034, м. Полтава, вул. В. Тирнівська 35/1 кв.92) у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства вказану декларацію було відкликано.
Згідно ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У відповідності до ч.9 ст.264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені МК України. Слід звернути увагу на те, що п.п. «а» п.1 ч.1 ст.291 МК України обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.
Згідно п.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Судом встановлено, що з метою забезпечення зобов'язання щодо сплати належних митних платежів при продовженні строку тимчасового ввезення майна, протягом продовженого строку у січні 2021 року, до спливу цього строку, позивачем, для продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 05.11.2020 № ІМ31АА № UA110350/2020/000659 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі безпосередньо 29.01.2021 року за митними деклараціями ІМ31 ДМ №UA110350/2021/000041,UA110350/2021/000042,UA110350/2021/000043,UA110350/2021/000046,UA110350/2021/000047,UA110350/2021/000048 про що свідчать відомості у гр. 40 вказаних митних декларацій, в зв'язку з чим митним органом було проведене митне оформлення декларацій шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 12/806 від 29.01.2021 року та «Особиста номерна печатка» 12/806 від 29.01.2021 року.
В подальшому 29.01.2021 року, митним органом без врахування порядку продовження строків тимчасового ввезення товарів було спотворено чинне законодавство шляхом перекручення вимог чинного законодавства та штучного створення прецеденту порушення митного законодавства за більш суровою санкцією ст.481 МК України, для чого було зроблено неправомірні висновки : «… поміщені в режим тимчасового ввезення зазначені товари за митною декларацією від 05.11.2020 № UA110350/2020/000659, знаходяться на митній території України з порушенням строків вказаного митного режиму… Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення товарів за електронною митною декларацією № UA110350/2020/000659 на митну територію Україні^більше, ніж на 20 діб., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України…».
Судом встановлено та не було спростовано стороною відповідача, що митним органом було погоджено продовження сроку тимчасового ввезення на митну територію України товару - одинарний плашковий превентор,| глухий плашковий превентор, маніфольд, катушка, фланцева катушка, хрестовина, запобіжний клапан з робочим ключем, контейнер у строк до 31.01.2021 року.
Календарний місяць січень 2021 року має у собі 31 календарний день, і 31 число січня 2021 року припадає на неробочий день неділю, що у розумінні вказаної вище Конвенції передбачає, що зобов'язання повинно переноситься на наступний робочий день - 1 лютого 2021 року.
Таким чином продовження митним органом терміну тимчасового ввезення майна ТОВ «ТОП ОІЛ Сервіз компані» не може припадати на 29 січня 2021 року, так як останній день цього місяця це саме 31 січня 2021 року.
Відповідно до ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Таким чином, редакція ст. ст.104,106,108 МК України у випадку подовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України за відповідним зверненням суб'єкта господарювання до митного органу, не наділяє митні органи права конкретно визначати у який саме строк (на яке конкретно число календарного дня) протягом календарного місяця повинна бути подана митна декларація і сплачені належні митні платежі в межах строку продовження. Судом встановлено, що у своєму зверненні до митного органу позивач прохає продовжити строк тимчасового ввезення - на календарний місяць .
Разом з цим, діюча редакція ст. ст.104,106,108 МК України надає право платнику - імпортеру подати декларацію і сплатити митні платежі на любу дату в межах продовженого строку (календарного місяця) - як на перший так і на останній день продовженого строку.
Судом встановлено та не було спростовано стороною відповідача, що при винесенні оскаржуваної постанови і визначенні штрафу не було враховано, що митним органом було погоджено продовження сроку тимчасового ввезення товару: одинарний плашковий превентор, глухий плашковий превентор, маніфольд, катушка, фланцева катушка, хрестовина, запобіжний клапан з робочим ключем, контейнер та продовжено його у строк до 31.01.2021 року, і до витоку цього строку позивачем при продовженні строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 05.11.2020 № UA110350/2020/000659було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі 29.01.2021 року, за митними деклараціями ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/000041, UA110350/2021/000042,UA110350/2021/000043.
Таким чином, постанова в справі про порушення митних правил №0030/11000/21 від 16 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн. є незаконною в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення у діях останнього.
Так, 24 червня 2021 року на адресу керівника ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» надійшла оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №0031/11000/21 від 17 червня 2021 року постановлена в.о заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби КононоваД.В. (надалі - Відповідач), якою директора підприємства гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.. Оскаржувана постанова була винесена у відсутність притягуємої особи, позивача у справі.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.10.2020 року до митного поста «Полтава» Дніпровської митниці Держмитслужби в митному режимі тимчасове ввезення заявлено товар - підйомний блок снаббінгової установки за електронною митною декларацією ІМ31АА № UA110320/2020/010357, згідно контракту № 200220-TP-SNвід 01.07.2020, рахунку-проформи № TPSN-03 від 27.07.2020, CMRвід 28.07.2020 року.
Відповідно до останнього продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 03.12.2020 № UA110320/2020/011576 строк зворотнього вивезення зазначених вище товарів Відповідачем було встановлено до 31.12.2020 року.
Так, до спливу вказаного вище строку, 24.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся у Дніпровську митницю Держмитслужби із заявою (зобов'язанням ) від 23.12.2020 № 38 (зареєстрована митницею 24.12.2020 за вх.№ 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо подальшого продовження строку тимчасового ввезення підйомного блоку снаббінгової установки у строк до 31.01.2021 року.
Судом встановлено, що митним органом строк тимчасового ввезення майна було продовжено у строк до 31.01.2021 року.
. Крім того, згідно ст.336 МК України, 28.12.2020 року Відповідачем була проведена перевірка огляду товарів, що підлягають митному контролю, про що було складено відповідний Акт б/н (копія додається), яким підтверджено факт наявності товарів тимчасово ввезених на митну територію та дотримання правил продовження підприємством Позивача діяльності, контроль за якою покладено на митні органи. Для цього, Позивачем 31.12.2020 року було подано митному органу декларацію, зареєстровану за № UA110320/2020/012565 про продовження строку тимчасового ввезення товару. У подальшому 13.01.2021 року за заявою декларанта №1 гр. ОСОБА_2 (ТОВ «ЗОВНІШТЕХСЕРВІС», 36034, м. Полтава, вул. В.Тирнівська 35/1 кв.92) у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку підприємства вказану декларацію було відкликано.
Згідно ч.6 ст.264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У відповідності до ч.9 ст.264 МК України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені МК України. Слід звернути увагу на те, що п.п. «а» п.1 ч.1 ст.291 МК України обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.
Згідно п.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МК України відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Надалі, з метою забезпечення правомірності перебування товарів нерезидента на митній території України в режимі тимчасового ввезення, протягом подовженого строку до січня 2021 року, а також і до спливу цього строку, позивачем, для продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 22.10.2020 року ІМ31АА № UA110320/2020/010357 було подано іншого листа за вих. №42 від 29.01.2021 року (зареєстрованого в Дніпровській митниці Держмитслужби за вх. №7.5-28-1//ЗЕД/26 від 29.01.2021 року) про надання дозволу Відповідачем на продовження строку тимчасового ввезення в строк до 28.02.2021 року.
Судом встановлено, що митним органом було надано дозвіл на продовження строку тимчасового ввезення даного майна до 28.02.2021 року.
Так, позивачем було виконано зазначене вище зобов'язання щодо підйомного блоку снаббінгової установки і за митною декларацією ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/001656 сплачено належні митні платежі , про що свідчать відомості у гр. 40 вказаної митної декларацій, в зв'язку з чим , митним органом було проведено митне оформлення декларації шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 59/806 від 25.02.2021 року та «Особиста номерна печатка» 59/806 від 25.02.2021 року.
В подальшому, 29.01.2021 року відповідачем без врахування порядку продовження строків тимчасового ввезення товарів шляхом перекручення вимог чинного законодавства та штучного створення прецеденту порушення митного законодавства за більш суровою санкцією ст.481 МК України, для чого було зроблено неправомірні висновки : «… поміщені в режим тимчасового ввезення зазначені товари за митною декларацією від 22.10.2020 № UA110320/2020/010357, знаходяться на митній території України з порушенням строків вказаного митного режиму… Таким чином, ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення товарів за електронною митною декларацією від 22.10.2020 № UA110320/2020/010357 на митну територію Україні^більше, ніж на 20 діб., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України…».
Суд констатує, що митним органом не було враховано погодження останніми продовження строку тимчасового ввезення на митну територію України товару - підйомного блоку снаббінгової установки котрий було продовжено у строк до 28.02.2021 року. Календарний місяць лютий 2021 року має у собі 28 календарних дні і 25 число лютого 2021 року припадає на робочий день, що у розумінні вказаної вище Конвенції зобов'язання виконано до витоку встановленого строку календарного місяця.
Таким чином продовження митним органом терміну тимчасового ввезення майна позивачу не може припадати на 29 січня 2021 року, так як в цей день було продовжено строк тимчасового ввезення до 28 лютого 2021 року і дані обставини не були спростовані відповідачем в судовому засіданні.
Так, редакція ст. ст.104,106,108 МК України у випадку продовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України за відповідним зверненням суб'єкта господарювання , не наділяє митні органи права конкретно визначати у який саме строк (на яке конкретно число календарного дня) протягом календарного місяця повинна бути подана митна декларація і сплачені належні митні платежі в межах строку подовження.
Діюча редакція ст. ст.104,106,108 МК України надає право платнику - імпортеру подати декларацію і сплатити митні платежі на любу дату в межах продовженого строку (календарного місяця) - як на перший так і на останній день продовженого строку .
Судом встановлено, що відповідачем при винесенні постанови і визначенні штрафу не було враховано, що саме ним, митним органом, було погоджено продовження сроку тимчасового ввезення підйомного блоку снаббінгової установки та було його продовжено у строк до 28.02.2021 року, і до спливу цього строку Позивачем при продовженні строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 22.10.2020 року ІМ31АА № UA110320/2020/010357 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі 25.02.2021 року за митною декларацією ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/001656.
Таким чином, оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил №0031/11000/21 від 17 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладенні штрафу у розмірі 34000 грн. є незаконною в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення в діях останнього .
В ході судового розгляду справи, стороною відповідача не визнавався факт сплати митних платежів позивачем за митними деклараціями, що стало підставою для винесення митним органом оскаржуваних постанов. Вказані твердження сторони відповідача суд визнає неспроможними з наступних підстав.
Згідно п.20 ч.1 ст.4 МК України, митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 МК України, митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.
Згідно п.25 ч.1 ст.4 МК України, митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно п4. ч.6 ст.104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Згідно ст.106 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.
У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.
У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.
Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.
Відповідно до ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Згідно ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори, а відповідно до ч.2 ст.270 Митного кодексу України передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються Митним кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 30.11.2020 року № UA110350/2020/000719 строк зворотнього вивезення зазначених вище товарів митним органом було встановлено до 31.12.2020 року .
Так, до спливу вказаного вище строку, 24.12.2020 року, позивачем - ОСОБА_1 звернувся у Дніпровську митницю Держмитслужби із заявою (зобов'язанням ) від 23.12.2020 № 38 (зареєстрована митницею 24.12.2020 за вх.№ 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо отримання від відповідача дозволу для подальшого продовження строку тимчасового ввезення одинарного плашкового превентора, глухого плшткового превентора, маніфольда, катушки, фланцевої катушки, хрестовини, запобіжного клапану з робочим ключем, контейнеру у строк до 31.01.2021 року. Відповідачем строк тимчасового ввезення майна було продовжено у строк до 31.01.2021 року.
Так, з метою забезпечення зобов'язання щодо сплати належних митних платежів при подовженні строку тимчасового ввезення майна, на протязі подовженого строку у січні 2021 року, до спливу цього строку,позивачем, для продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 05.11.2020 № ІМ31АА № UA110350/2020/000659 було подано, оформлено та сплачено належні митні платежі безпосередньо 29.01.2021 року за митними деклараціями ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/000041,UA110350/2021/000042,UA110350/2021/000043,UA110350/2021/000046,UA110350/2021/000047,UA110350/2021/000048 та сплачено належні митні платежі ( як за попередній період (70 спосіб платежу гр.47 МД) так і за поточний місяць у якому здійснювалось митне оформлення (01 спосіб платежу графи 47 МД) і що підтверджують відомості у гр. 40 вказаних митних декларацій , в зв'язку з чим відповідач провів митне оформлення декларацій шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 12/806 від 29.01.2021 року та «Особиста номерна печатка» 12/806 від 29.01.2021 року.
Відповідно до продовження строку тимчасового ввезення за митною декларацією від 03.12.2020 № UA110320/2020/011576 строк зворотнього вивезення зазначених вище товарів Відповідачем було встановлено до 31.12.2020 року.
Так, до спливу вказаного вище строку, 24.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся у Дніпровську митницю Держмитслужби із заявою (зобов'язанням ) від 23.12.2020 № 38 (зареєстрована митницею 24.12.2020 за вх.№ 7.5-28-17/ЗЕД/1293) щодо подальшого продовження строку тимчасового ввезення підйомного блоку снаббінгової установки у строк до 31.01.2021 року. Відповідачем строк тимчасового ввезення майна було подовжено у строк до 31.01.2021 року.
З метою забезпечення правомірності перебування товарів нерезидента на митній території України в режимі тимчасового ввезення, протягом подовженого строку січня 2021 року, а також і до спливу цього строку, Позивачем, для продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 22.10.2020 року ІМ31АА № UA110320/2020/010357 Позивачем було подано іншого листа за вих. №42 від 29.01.2021 року (зареєстровано в Дніпровській митниці Держмитслужби за вх..№7.5-28-1//ЗЕД/26 від 29.01.2021 року) про надання дозволу Відповідачем та продовження строку тимчасового ввезення в строк до 28.02.2021 року.
Знову Відповідачем було надано Позивачу дозвіл і погоджено строк тимчасового ввезення майна до 28.02.2021 року.
Судом встановлено, що позивачем було виконано зазначене вище зобов'язання щодо підйомного блоку снаббінгової установки і за митною декларацією ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/001656 та сплачено належні митні платежі ( як за попередній період (70 спосіб платежу гр.47 МД) так і за поточний місяць у якому здійснювалось митне оформлення (01 спосіб платежу графи 47 МД) і про що свідчать відомості у гр. 40 вказаної митної декларацій в зв'язку з чим, відповідач провів митне оформлення декларації шляхом проставлення відміток у графі «D» особистого митного забезпечення інспектора - «Під митним контролем» 59/806 від 25.02.2021 року та «Особиста номерна печатка» 59/806 від 25.02.2021 року.
Наведені вище фактичні обставин справи, вказують про належне та сумлінне виконання декларантом ОСОБА_1 вимог митного законодавства щодо проведення митних платежів, що в свою чергу вказує про неспроможність тверджень сторони відповідача у справі.
При цьому, представником відповідача не наведено суду фактів несплати ОСОБА_1 митних платежів за наведеними вище митними деклараціями.
В свою чергу, сторона відповідача в обґрунтування своїх тверджень не посилалась на об'єктивну сторону складу ст.481 МК України. Сама норма митного законодавства, яка є предметом судового розгляду (Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів) містить визначення «…строк вивезення…» Твердження сторони відповідача суперечать и п.4 ч.1 ст.4 МК України, якою визначено, що:«…ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку…».
Згідно ч.1 ст.1 МК України, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.
Судом встановлено, що при кваліфікації дій декларанта позивача у справі митним органом не були враховані дані норми, що в свою чергу потягло за собою неправильну правову кваліфікацію митного правопорушення та порушення ст. 247 КУАП.
Позиція відповідача базується на припущенні імплементації «…несплати…» митних платежів до ст.481 МК України. Сама норма митного законодавства, яка є предметом судового розгляду (Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів) не містить в гіпотезі та диспозиції прив'язки до несплати митних платежів. Таке вільне тлумачення відповідачем ст.481 МК України є неправомірним, в свою чергу і призвело до неправильної прававової кваліфікації.
Редакція ст. ст.104,106,108 МК України у випадку продовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України за відповідним зверненням суб'єкта господарювання , не наділяє митні органи правом конкретно визначати у який саме строк (на яке конкретно число календарного дня) протягом календарного місяця повинна бути подана митна декларація і сплачені належні митні платежі в межах строку подовження.
Діюча редакція ст. ст.104,106,108 МК України надає право платнику - імпортеру подати декларацію і сплатити митні платежі на любу дату в межах продовженого строку (календарного місяця) - як на перший так і на останній день продовженого строку (терміну).
Відповідачем при винесенні постанови і визначенні штрафу не було враховано, що саме ним, Відповідачем, було погоджено продовження сроку тимчасового ввезення підйомного блоку снаббінгової установки і було поодовжено у строк до 28.02.2021 року, і до витоку цього строку Позивачем про продовження строку тимчасового ввезення саме цього майна за митною декларацією від 22.10.2020 року ІМ31АА № UA110320/2020/010357 було подано (оформлено та сплачено належні митні платежі ) 25.02.2021 року за митною декларацією ІМ31 ДМ №№ UA110350/2021/001656.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем в ході судового розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище фактичні обставини справи щодо погодження безпосередньо митним органом продовження строків строку зворотнього вивезення та проведення позивачем - декларантом за всіма митними деклараціями повних митними платежів, що вказує про неправомірність оскаржуваних постанов митного органу та обгрунтованість позовних вимоги ОСОБА_1 ..
При цьому, суд приходить до висновку, що клопотання заявника ОСОБА_1 про поновлення строку подання даної заяви у порядку ч.4 ст. 529 МК України та ст. 289 КупАП, таким, що підлягає до задоволення.
Суд визнає причину пропуску строку ОСОБА_1 , визначеного для звернення до суду з позовом про визнання протиправними постанови митного органу та їх скасування, оскільки дані постанови були прийняті митним органом у відсутність позивача та отримані поштою, зокрема, постанови Дніпровської митниці Держмитслужби №0028/11000/21 від 19 травня 2021 року та №0029/11000/21 від 20 травня 2021 року були отримані позивачем 31 травня 2021 року, постанови Дніпровської митниці Держмитслужби №0030/11000/21 від 16 червня 2021 року та №0031/11000/21 від 17 червня 2021 року отримані 24 червня 2021 року.
Вказані обставини суд визнає поважними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а при поданні адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., згідно квитанцій, які маються в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що з відповідача має бути стягнутий судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 8,9, 72, 243 , 251 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, суд -
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» в особі директора товариства Соломахи Максима Васильовича на звернення до суду з адміністративним позовом , у зв'язку із пропуском строку із поважних причин.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» в особі директора товариства Соломахи Максима Васильовича до територіального органу, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України «Полтавська митниця» про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати Постанову в справі про порушення митних правил №0028/11000/21 від 19 травня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн..
Визнати протиправною і скасувати Постанову в справі про порушення митних правил №0029/11000/21 від 20 травня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн..
Визнати протиправною і скасувати Постанову в справі про порушення митних правил №0030/11000/21 від 16 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн..
Визнати протиправною і скасувати Постанову в справі про порушення митних правил №0031/11000/21 від 17 червня 2021 року Дніпровської митниці Держмитслужби стосовно визнання винним директора ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ» ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч.4 ст.481 МК України та накладення штрафу у розмірі 34000 грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань територіального органу, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України «Полтавська митниця» ( код ЄДРПОУ ВП : 43997576) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко