Провадження № 1-кп/537/131/2022
Справа № 537/913/22
05.05.2022 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , за участю секретаря ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021170000000629 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Самегрело-Земо-Сванеті, Грузія, громадянина Грузії, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115, частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 263 КК України, -
В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває обвинувальний акт №12021170000000629 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115, частиною 4 статті 296, частиною 1 статті 263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні заступник начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, прокурор посилався на вагомість зібраних доказів про вчинення ОСОБА_3 правопорушень, що йому інкримінуються, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, який в аспекті кримінально - правової кваліфікації відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, що може спонукати обвинуваченого до переховування від суду з метою уникнення покарання; наявність ризику обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки останній є громадянином іншої держави - Грузії, проживає в Україні без реєстрації; під час розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді від 01 березня 2022 року, обвинувачений ухилявся від суду, у зв'язку з чим до останнього було застосовано привід; наявністю ризику обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих, свідків в рамках цього кримінального провадження, оскільки під час вимагання коштів у потерпілого, використовуючи месенджер - Вайбер, направляв аудіо повідомлення з погрозами розправи та застосування насильства. Стан здоров'я та вік ОСОБА_6 не перешкоджають обранню запобіжного заходу - тримання під вартою.
Прокурор також вважав неможливим застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту з огляду на наступне.
На думку прокурора, застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання неможливо, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному провадженні; застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистої поруки неможливо, оскільки відсутні письмові звернення осіб, які поручатимуться за ОСОБА_3 ; запобіжний захід у виді домашнього арешту не можливо застосувати у зв'язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам обвинуваченого, з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце, визначене судом з метою переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; відповідно до норм чинного законодавства, кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_6 пов'язані із застосуванням насильства та спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим, в даному випадку неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив суд обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважав, що для забезпечення вказаних прокурором ризиків достатньо буде застосування відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 18 листопада 2021 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 06 грудня 2021 року, від 05 січня 2022 року, від 07 лютого 2022 року. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 01 березня 2022 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2022 року вказана ухвала Октябрського районного суду міста Полтави була скасована та постановлено нову ухвалу, якою ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до 07 червня 2022 року, але не більше ніж на строк досудового розслідування 6 місяців, без врахування конкретної дати досудового розслідування.
Водночас, враховуючи те, що 04 квітня 2022 року у відповідності до вимог статті 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування та 02 травня 2022 року завершено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 08 травня 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частин 1, 4 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 з урахуванням характеру злочиіву, що інкримінуються останньому, один з яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання строком від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні та буде сприяти виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Суд вважає наявними вказані прокурором ризики, передбачені статтею 177 КПК України, виходячи з наступного.
При цьому, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику, передбаченому статтею 177 цього Кодексу.
У разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років.
Таким чином, наявність ризику переховування обвинуваченого від суду та органів досудового розслідування суд вважає таким, що має місце.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як вказує Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшою суворості в оцінці цінностей суспільства.
Окрім того, суд враховує особу обвинуваченого, який перебуває у працездатному віці, водночас не працевлаштований, не має постійного законного джерела прибутку, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Відомості про те, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватись в місцях попереднього ув'язнення, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Як вбачається зі змісту наведених вище ухвал, якими обвинуваченому було обрано та продовжено міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового слідства, слідчі судді на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів дійшли до висновку, що стороною обвинувачення зібрані вагомі докази на підтвердження причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому правопорушень та існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, виходячи із встановлених обставин справи, суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту до обвинуваченого застосувати неможливо у зв'язку з відсутністю наявності особливої довіри до обвинуваченого на підтвердження можливості дотримання ним процесуальних обов'язків.
Особисту поруку застосувати неможливо, оскільки письмових звернень конкретних фізичних осіб, які б поручалися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та яких би суд, за наявності відповідних доказів, міг би визнати такими, що заслуговують на довіру чи особливу довіру, не надходило.
Особисте зобов'язання, на думку суду, не можливо застосувати відносно ОСОБА_3 , оскільки такий вид запобіжного заходу не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено, мета, підстави, що стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового слідства, є й надалі актуальними, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
У відповідності до положень пункту 2 частини 4 статті 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому розміру застави.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 371, 372 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Самегрело-Земо-Сванеті, Грузія, громадянина Грузії, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України, раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 03 липня 2022 року до 24 год. 00 хв. включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 10 травня 2022 року о 15 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1