Єдиний унікальний номер: 379/386/22
Провадження № 3/379/281/22
10 травня 2022 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Музиченко О.О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли 10.05.2022 з відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 15.11.2001 Солом'янським РУГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 556848, складеного 05.05.2022 поліцейським СРПП ВП №2 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Ходатенко Я.К. на ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП, 05.05.2022 об 11 год. 30 хв. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадянина ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 05.05.2022 об 11-30 год. він перебував за місцем свого проживання та побачив, як сусід ОСОБА_3 зрізає гілля дерев, які висаджені на його земельній ділянці. Через це між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого вони ображали один одного нецензурною лайкою. Під час тієї сварки як він ( ОСОБА_2 ), так і сусід ОСОБА_3 перебували на території власних земельних ділянок і конфліктували через межу, на вулицю не виходили.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.
Статтею 173 КУпАП, що інкримінована ОСОБА_2 , передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 556848 від 05.05.2022 ОСОБА_2 інкримінується вчинення хуліганських дій 05.05.2022 об 11год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу громадянина ОСОБА_3 , чим порушено громадський порядок і спокій громадян.
Проте, як з пояснень ОСОБА_2 , наданих ним в судовому засіданні, так і з його письмових пояснень, доданих до протоколу, а також з письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що конфлікт відбувався на території приватних земельних ділянок, прилеглих до домоволодінь його учасників, через межу. Вказане вбачається також із протоколу про адміністративне правопорушення, в якому місцем вчинення правопорушення вказано: «… АДРЕСА_1 …», що збігається з адресою місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ..
Згідно ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно або періодично або час від часу.
Тобто громадські місця - це під'їзди, ліфти інші місця загального користування багатоквартирних житлових будинків, приміщення та прилегла території державних установ, закладів охорони здоров'я, освіти, храмів, молитовних будинків інших культових будівель та споруд, будь-яких підприємств, установ та організацій усіх форм власності, об'єктів культурного призначення, ринки, зупинки громадського транспорту, підземні переходи, парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, пляжі тощо).
Території приватних домоволодінь та прилеглі до них земельні ділянки не входять до переліку громадських місць.
Отже, судом достеменно встановлено, що конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час якого вони ображали один одного нецензурною лайкою, відбувся не в громадському місці.
З наведеного суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд констатує, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП не містять доказів вчинення ним цього правопорушення в громадському місці. Відтак, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у даному випадку відсутня.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведених вище обставин суд приходить до висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 173, 245, 247, 251, 252, 266, 283-287, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО