Справа № 369/189/21
Провадження № 2/369/825/22
Іменем України
24.01.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Фінагеєва І.О.,
при секретарі - Бікус С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» про стягнення страхового відшкодування, -
У січні 2021 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 30.04.2020 року по вул. В. Стуса, 1 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Audi A4» номерний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі мотоциклу, який рухався по головній дорозі «Honda Africa», д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв з ним зіткнення. Винним у даній пригоді було визнано ОСОБА_2 . ПрАТ « УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 72 805 грн. Проте, виплачене страхове відшкодування не відповідає дійсній вартості матеріального збитку завданого позивачу. Вказав, що вартість матеріального збитку, завданого потерпілому, який являється власником транспортного засобу «Honda Africa», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 162 118,05 грн., що являється ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП. Ринкова вартість транспортного засобу «Honda Africa», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП 49 585,49 грн. Враховуючи викладене просив суд стягнути з відповідача на користь позивача несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 37 127,56 грн. та судові витрати у розмірі 810,80 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.01.2021 року відкрито провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, на адресу суду направили відзив на позовну заяву вказали, що ПрАТ « УПСК» позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, ще на підлягають задоволенню. Відповідач виконав взяті на себе обов'язки за полісом №АР/0165955 . враховуючи викладені обставини у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 30 квітня 2020 року, близько 08 годин 30 хвилин, по вул. В.Стуса, 1 в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , не надав перевагу в русі мотоциклу, який рухався по головній дорозі «Honda Africa» д.н.з. НОМЕР_2 та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Водій ОСОБА_2 порушив п. 10.2, 10.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , власника автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», згідно полісу АР/0165955.
30.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ « УПСК» з заявою про страхове відшкодування .
Відповідно до платіжного доручення № 13073 від 14.08.2020 року ПрАТ « УПСК» виплатила страхове відшкодування у розмірі 72 805 грн.
Відповідно до звіту № 129 про оцінку мотоцикла Honda Africa Twin д.н.з. НОМЕР_2 від 22.06.2020 року матеріальний збиток, завданий власникові мотоцикла, в результаті його пошкодження при ДТП складає 162 118, 05 грн. Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного знозу складових КТЗ складає 112 532,56 грн.
Відповідно до звіту № 129/1 про оцінку мотоцикла Honda Africa Twin д.н.з. НОМЕР_2 від 22.06.2020 року, ринкова вартість мотоцикла Honda Africa Twin д.н.з. НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_2 в пошкодженому стані в результаті його пошкодження при ДТП, складає 49 585,49 грн.
При визначенні розміру збитку, завданого власнику мотоцикла Honda Africa Twin д.н.з. НОМЕР_2 , суд приймає до уваги подані звіти позивачем. Заперечуючи проти розміру завданих збитків, відповідач не спростував подані звіти, не заявили клопотань, зокрема про призначення експертизи.
Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом указаної правової норми транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц, провадження № 61-13692св18, зроблено висновок, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Аналогічні висновки щодо необхідності згоди позивача із визнанням транспортного засобу фізично знищеним містяться в Постанові від 04 квітня 2019 року, справа № 758/8578/15-ц, провадження № 61-8962св18 та Постанові від 02 жовтня 2019 року, справа № 164/342/17, провадження № 61-30093св18.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ході розгляду справи встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «УПСК» з лімітом відповідальності 130 000 грн., строком дії до 01.06.2020 року.
Відповідно до п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлюють такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до положень п. 1.12. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За правилами ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та вимог п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно з вимогами п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При визначенні розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу, суд приймає до уваги звіт № 129 від 22.06.2020 року та № 129/1 від 22.06.2020 року, відповідно до яких вартість відновлюваного ремонту КТЗ складає 315 180, 68 грн. Матеріальний збиток складає 162 118,05 грн., що є середньою ринковою ціною КТЗ. Вартість транспортного засобу в пошкоджену стані після ДТП складає 49 585,49 грн. Враховуючи, що ремонт мотоцикла економічно необґрунтовано, тому загальна вартість матеріального збитку складає 112 532,56 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вартість матеріального збитку становить 112 532,56 грн. оскільки ПрАТ « УПСК» вже було виплачено страхове відшкодування у розмірі 72 805 грн., тому з ПрАТ « УПСК» на користь позивача підлягає стягненню 37 126,56 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись п.п. 4, 6, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.п. 1.4., 1.7., 1.12. ст. 1, ст. 6, п. 12.1. ст. 12, п. 22.1. ст. 22, ст.ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 16, ст. ст. 22, 979, 1187, п. 1 ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 1190, ст.ст. 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 37 127,56 грн. ( тридцять сім тисяч сто двадцять сім грн. 56 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Інформація про відповідача: ПАТ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Фінагеєва