Справа 362/568/22
Провадження 3/362/418/22
05.05.2022 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича Олега Васильовича розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ОСОБА_1 )
за частиною 1 статті 130 КУпАП і
встановив:
ОСОБА_1 та його захисник Тараненко Я.Ю., належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не прибули, про причини неприбуття не повідомили, жодних заяв чи клопотань не подали.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконуючи процесуальних обов'язків своєчасно з'являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
За таких обставин і враховуючи обмежені строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Суд установив, що 16 січня 2022 року о 02-50 на автодорозі Т-10 на 231 км ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мовлення, відсутні реакція зіниць на світло, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Так, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень статті 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи та мови, неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Суд установив, що 16 січня 2022 року о 02-50 на автодорозі Т-10 на 231 км ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Зазначені обставини, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, поясненнями свідків, рапортом від 29 червня 2021 року, а також диском із відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) з нагрудної камери, використання яких передбачено статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» й Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року № 100, що був досліджений у судовому засіданні.
Надаючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог статті 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме пункту 2.5 цих Правил.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
При накладенні стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд не встановив.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер і суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, суд уважає, що останньому слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто безальтернативну санкцію, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» і статті 7 Закону України «Державний бюджет України на 2022 рік» із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 496,00 гривень.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
постановив:
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
4. Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У випадку несплати накладеного на нього у передбачений законом строк до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.В. Попович