27 квітня 2022 року
справа №380/12722/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач ОСОБА_1 ,
від позивача ОСОБА_2 ,
від відповідача Кобко Т.В.,
від третьої особи 1 не прибув,
від третьої особи 2 Почкіна О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 до Стрийської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 , про визнання рішення частково протиправним та нечинним.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 (далі - третя особа 1) з позовом до Стрийської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 (далі - третя особа 2), в якому просить:
- визнати рішення ХХХХV сесії VI-го демократичного скликання Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області від 11.09.2015 №1064 «Про затвердження генерального плану с. Олексичі Стрийського району Львівської області» протиправним та нечинним в частині затвердження ширини АДРЕСА_1 , яка пролягає між земельними ділянками ОСОБА_3 кадастровий номер: 4625355300:09:007:0136, кадастровий номер: 4625355300:09:007:0072 та земельною ділянкою ОСОБА_4 кадастровий номер: 4625355300:09:007:0041 в розмірі 7,0 м (поперечний профіль 6/Ж-6/Ж).
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Дашавської селищної ради в частині затвердження ширини вулиці Поповича між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є протиправним та нечинним, оскільки це не відповідає законодавству, рішенням селищної ради, державним будівельним нормам та діючому законодавству.
Ухвалою суду від 04.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження /арк.спр.30-32/.
Відповідач подав відзив /арк.спр.44-46/ у якому зазначив, що рішенням Дашавської селищної ради, правонаступником якої є Стрийська міська рада, від 05.08.2002 №34 затверджено акт, згідно з яким ширина вулиць спільного користування, яка проходить між присадибами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 . Рішенням Львівський окружного адміністративного суду (суддя Сакалош В.М.) від 17.06.2021 у справі №380/6752/21 за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради визнано рішення Дашавської селищної ради від 20.10.2020 №2958 в частині визначення ширини вулиці спільного користування протиправним. Просив вирішити справу згідно з чинним законодавством.
Третя особа 1, ОСОБА_3 , у письмових поясненнях позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю /арк.спр.68/.
Ухвалою суду від 30.03.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду /арк.спр.125-126/.
Представник третьої особи 2 подала письмові пояснення в яких зазначила, що генерального плану с. Олексичі 1974 року не існує. Якщо б існував генеральний план 1974 року, то селищна рада прийняла б рішення про розробку змін до існуючого генерального плану. Докази подані стороною позивача належним чином не засвідчені та не є допустимі. Дашавська селищна рада, затверджуючи генеральний план с. Олексичі, діяла на підставі та у спосіб передбачений законом в межах своєї компетенції. Земельно-облікові дані, що містилися в Дашавській селищній раді станом на 2002 рік та станом на 2018 рік не відповідають дійсності, оскільки суперечать одне одному і не містять актуальної інформації. Права позивача не порушено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду (суддя Сакалош В.М.) від 17.06.2021 у справі №380/6752/21 не є преюдиційним для цієї справи.
Позивач подав заперечення проти доводів і міркувань третьої особи. Зазначив, що є одним з членів територіальної громади с. Олексичі. Затверджена генеральним планом ширина АДРЕСА_1 суперечить нормам чинного законодавства, рішенню Дашавської селищної ради №34 від 05.08.2002 та рішенню суду. Третьою особою ОСОБА_5 самовільно зайнято земельну ділянку, внаслідок чого відбулося протиправне звуження дороги. Тому, затвердження в генеральному плані ширини вулиці Поповича 7,0м порушує членів територіальної громади, в т.ч. і позивача, на належне користування об'єктом комунальної власності.
У судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача покладався у вирішенні справи на розсуд суду.
Представник третьої особи 1 у судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
Представник третьої особи 2 в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні повністю.
Суд заслухав пояснення сторони позивача, представника відповідача та третьої особи 2, з'ясував підстави позову та відзиву, відповіді на відзив, заперечення, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -
Рішенням Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області від 05.08.2002 №34, за результатами розгляду скарги жителів с. Олексичі, затверджено акт комісії по сільському господарству при Дашавській селищній раді від 01.08.2002 року; ширина вулиці спільного користування, яка проходить між при садибами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 становить 10м, згідно з генпланом забудови с. Олексичі гр. ОСОБА_5 необхідно провести встановлення суцільної межової лінії зі сторони вулиці та згідно з встановленими межовими знаками провести розчистку вулиці від сміття /арк.спр.7-8/.
Рішенням Дашавської селищної ради від 11.09.2015 №1064 затверджено Генеральний план с. Олексичі Стрийського району Львівської області /арк.спр.18/. Згідно з цим планом ширина вулиці загального користування між ділянками ОСОБА_3 і ОСОБА_5 становить 7,0м /арк.спр.14-22/.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №624-р від 27.05.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» створено Стрийську міську територіальну громаду. Відповідно до рішення сесії Стрийської міської ради №21 від 08.12.2020 Стрийська міська рада є правонаступником Дашавської селищної ради, зокрема, на сесії якої приймалося оскаржене рішення /арк.спр.47-51/.
Рішенням Дашавської селищної ради від 20.10.2020 №2958 затверджено фактичні розміри вулиць комунальної власності Дашавської селищної ради, які сталися станом на 01.10.2020.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 у справі №380/6752/21 визнано протиправним рішення Дашавської селищної ради від 20.10.2020 №2958 «Про затвердження існуючих розмірів доріг комунальної власності Дашавської селищної ради» в частині визначення ширини вулиці спільного користування /арк.спр.36-40/. Рішення набрало законної сили.
Також, Стрийським районним судом 02.09.2021 розглянуто цивільну справу №456/4738/20 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Стрийська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, спільним проїздом та порушенні правил добросусідства. Підставою позову стало самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0127га та прибирання біля неї хаотично розкиданого каміння. За результатами розгляду справи судом позов задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення огорожі, самовільно розміщеної на земельній ділянці площею 0,0127га за адресою: АДРЕСА_2 /арк.спр.87-94/.
Крім того, Головне управління Держгеокадастру надіслало ОСОБА_1 лист від 22.07.2019 про розгляд заяви. У листі повідомлено, що за результатами проведеного заходу складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у якому встановлено, що земельну ділянку загального користування комунальної власності (проїзд) по АДРЕСА_2 , яка межує з земельною ділянкою кадастровий №4625355300:09:007:0041, самовільно зайнято шляхом огородження площею 0,0127га гр. ОСОБА_4 . Факт самовільного зайняття підтверджується схемою розташування земельних ділянок виконаною інженером землевпорядником ФОП ОСОБА_6 . Порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 53-1 КУпАП. Складено протокол про адміністративне порушення, вручено припис про усунення порушень земельного законодавства, розраховано розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення /арк.спр.122-123/.
Вважаючи рішення про затвердження генерального плану с. Олексичі в частині ширини вулиці Поповича протиправним, нечинним та таким, що порушує права позивача і територіальної громади, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Головним питання цього спору є правомірність рішення Дашавської селищної ради від 11.09.2015 №1064 «Про затвердження Генерального плану с. Олексичі Стрийського району Львівської області» в частині затвердження ширини АДРЕСА_1 , яка пролягає між земельними ділянками ОСОБА_3 та земельною ділянкою ОСОБА_4 у розмірі 7,0м.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої ст. 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування передбачені ст. 264 КАС України, згідно з якою право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2). Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (ч. 3). Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження (ч. 8). Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині (ч. 9).
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ратифікованою Україною 15 липня 1997 року, встановлено, що місцеві власті в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
За ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до вимог пунктів 34, 42, 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів тат посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17). Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником (ч. 2 ст. 17). Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (ч. 3 ст. 17).
Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17).
Згідно з ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається.
Стаття 19 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено основні обов'язки органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, а саме: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами; 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що рішенням Дашавської селищної ради від 05.08.2002 №34 за результатами розгляду скарги жителів с. Олексичі, затверджено акт комісії по сільському господарству при Дашавській селищній раді від 01.08.2002; ширина вулиці спільного користування, яка проходить між присадибами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 становить 10м, згідно з генпланом забудови с. Олексичі гр. ОСОБА_5 необхідно провести встановлення суцільної межової лінії зі сторони вулиці та згідно з встановленими межовими знаками провести розчистку вулиці від сміття /арк.спр.7-8/. Рішення ж Дашавської селищної ради від 20.10.2020 №2958, яким допущено інші розміри відповідного проїзду скасовано рішенням Львівського окружного адміністративного суду (суддя Сакалош В.М.). Рішення набрало законної сили /арк.спр.36-40/. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру проведено перевірку та встановлено, що земельну ділянку загального користування комунальної власності (проїзд) по АДРЕСА_2 , яка межує з земельною ділянкою кадастровий №4625355300:09:007:0041, самовільно зайнято шляхом огородження площею 0,0127га гр. ОСОБА_4 , про що складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та припис, розраховано розмір заподіяної шкоди та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності /арк.спр.122-123/.
Також судом з'ясовано, що Стрийським районним судом 02.09.2021 розглянуто цивільну справу №456/4738/20 та зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення огорожі, самовільно розміщеної на земельній ділянці площею 0,0127га за адресою: АДРЕСА_2 . Рішення суду на час розгляду цієї справи законної сили не набрало /арк.спр.87-94/.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржене рішення в частині затвердження генерального плану щодо ширини АДРЕСА_1 суперечить рішенню суду, рішенню селищної ради від 05.08.2002 №34, порушує права територіальної громади, зокрема позивача, як члена територіальної громади. Отже, у відповідній частині таке слід визнати протиправним та нечинним.
Суд зважає на інші аргументи сторін на захист власних правових позицій, однак висновків суду вони не спростовують.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задовольнити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 908,00 грн., вказані кошти слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,264, 265, 293, 295, 371 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та нечинним рішення ХХХХV сесії VI-го демократичного скликання Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області від 11.09.2015 №1064 «Про затвердження генерального плану с. Олексичі Стрийського району Львівської області» в частині затвердження ширини АДРЕСА_1 , яка пролягає між земельними ділянками ОСОБА_3 кадастровий номер: 4625355300:09:007:0136, кадастровий номер: 4625355300:09:007:0072 та земельною ділянкою ОСОБА_4 кадастровий номер: 4625355300:09:007:0041 в розмірі 7,0м (поперечний профіль 6/Ж-6/Ж).
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Стрийської міської ради (ЄДРПОУ 26256903) судовий збір в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 06.05.2022.
Суддя Кравців О.Р.