Іменем України
10 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8486/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкової заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 21 919,30 грн.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна У власності відповідача перебуває житлова будівля, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 397,6 кв. м.
Станом на 07 грудня 2021 року за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у розмірі 21 919,30 грн, що утворилася за період з 26 серпня 2019 року по 27 жовтня 2020 року.
Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень: від 16 квітня 2019 року № 0026512-5506-1224 у розмірі 10 335,05 грн, податковий період 2018 рік; від 30 квітня 2020 року № 0034993-5506-1224 у розмірі 11 584,25 грн, податковий період 2019 рік, які вважаються узгодженими.
Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 04 вересня 2019 року № 144659-55, яку було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вважається врученою згідно зі статтею 42 Податкового кодексу України.
Однак, заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковим органом, не дали позитивного результату, податковий борг відповідача залишається несплаченим, у зв'язку з чим Головне управління ДПС у Луганській області звернулося до суду з цим позовом.
23 грудня 2021 року судом до Центру надання адміністративних послуг Новопсковської селищної ради направлено запит про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
17 січня 2022 року до суду надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 18 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, суд вирішив розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. (арк. спр. 37-38).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 18 січня 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу проживання ОСОБА_1 , отримане ним особисто 28 січня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 42).
Разом з тим, відзив на позовну заяву відповідачем не подано, тому відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07 грудня 2021 року № 288741024 ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 397,60 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 20 лютого 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу (арк. спр. 17-18).
16 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0026512-5506-1224, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік у розмірі 10 335,05 грн, яке відповідно до особистого підпису було отримане відповідачем (арк. спр. 11).
30 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0034993-5506-1224, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік у розмірі 11 584,25 грн (арк. спр. 12).
Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0034993-5506-1224 від 30 квітня 2020 року було надіслано за адресою відповідача 14 травня 2020 року, однак поштове повідомлення повернулося «з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а. с. 13-14).
Головним управлінням ДПС у Луганській області відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 04 вересня 2019 року № 144659-55, яка надіслана за податковою адресою, однак повернута на адресу податкового органу у зв'язку з не врученням адресату (арк. спр. 13-15).
На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не погашений, що підтверджено розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2019 роки по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 (арк. спр. 7) та інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 07 грудня 2021 року (арк. спр. 6).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктами «а»-«в» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзаци другий, третій пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взятий на облік платником податків за податковою адресою: АДРЕСА_2 .
Доказів зміни податкової адреси та повідомлення про це податковий орган відповідач не надав.
Судом установлено, що податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року № 0026512-5506-1224, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 10 335,05 грн, отримано відповідачем, що підтверджується особистим підписом у цьому повідомленні-рішенні (арк. спр. 11).
Податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 року № 0034993-5506-1224, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у розмірі 11 584,25 грн, було надіслано відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , однак поштове відправлення повернулося «з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а. с. 13-14).
Оскільки податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 року № 0034993-5506-1224 було скероване за податковою адресою відповідача (93330, Луганська область, Новопсковський район, с. Ганусівка, вул. Колгоспна, 1), який не повідомив контролюючий орган про зміну місця проживання, а пошта не змогла вручити відповідачу це податкове повідомлення-рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученим належним чином.
Відповідач у порушення вищезазначених вимог Податкового кодексу України самостійно суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2019 роки у загальному розмірі 21 919,30 грн не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг в указаному розмірі.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки податкова вимога від 04 вересня 2019 року № 144659-55 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 21 919,30 грн самостійно не сплачений, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З указаного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області указаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 21 919,30 грн (двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль