Іменем України
10 травня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8552/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації щодо невиплати допомоги при народженні дитини згідно заяви від 29.09.2021;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 41280,00 грн, що встановлений ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачка постійно мешкала за місцем реєстрації у м. Щастя Луганської області. У зв'язку з тим, що в м. Щастя проводились активні бойові дії, позивачка вимушена була покинути постійне місце проживання та переїхати до м. Долгопрудний Московської області, РФ.
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила доньку - ОСОБА_2 . Дитина народилася недоношеною та потребувала постійного піклування та лікарського нагляду, постійного прийому ліків, контролю за станом здоров'я у багатьох лікарів. Протягом 2016-2021 років позивачка разом із дитиною проходили лікування у медичних закладах.
У 2021 році позивачка повернулась до місця реєстрації та звернулась до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини.
29.09.2021 позивач отримала відмову у наданні державної допомоги сім'ям з дітьми у зв'язку із тим, що сплинув час - минуло 12 місяців з дати народження (усиновлення) дитини.
Такі дії відповідача вважає протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству України, порушують конституційні права та свободи позивача і змушують його до захисту своїх прав у суді.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом семи календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області позовних вимог не визнало, про що 27.01.2022 надало відзив на позовну заяву.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 10-11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Донька позивачки ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка звернулась до управління за державною соціальною допомогою після того як її дитині виповнився один рік, 02 серпня 2021 року, тобто через 4 роки і 3 місяці з дати народження.
Станом на 10 червня 2017 року сплинув строк для звернення позивачки за призначенням державної соціальної допомоги при народженні дитини, встановлений ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 12 Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001.
Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постановою КМУ № 1751, які регулюють правовідносини щодо виплати грошової допомоги при народженні дитини, не передбачено поновлення строку звернення за її призначенням у разі пропуску встановленого строку.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивачка є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 24.05.2016.
02.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Щастинської районної державної адміністрації Луганської області із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, додавши до заяви необхідний пакет документів.
Рішенням УСЗН Щастинської районної державної адміністрації Луганської області від 29.09.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини у зв'язку з тим, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж 12 місяців із дня народження дитини.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі Закон № 2811-XII).
Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 2811 одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.
Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
За приписами статті 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначає Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок № 1751).
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання (пункт 10 Порядку № 1751).
Згідно із положеннями пункту 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» затверджено форму Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, що додається.
З аналізу вимог чинного законодавства вбачається, що для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Відмовляючи в призначенні допомоги при народженні дитини, відповідач виходив з того, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Разом з тим при прийнятті такого рішення відповідачем не враховано наступне.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Тобто в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Луганської області (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення від 29 вересня 2021 року (в частині відмови в призначенні допомоги при народженні дитини), яке створює правові наслідки, і зобов'язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлені статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (пункт 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 591/610/16, від 06 вересня 2018 року в справі № 242/5735/16-а, які відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Одночасно суд враховує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, окрім іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року N 3-рп/2016 прямо зазначено, що відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» держава має забезпечувати належні умови для виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4). Пріоритетом у правовому регулюванні сімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (частина друга статті 1 Сімейного кодексу України).
На думку Конституційного Суду України, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно встановлених обставин справи позивачка з об'єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з відповідною заявою у визначені законодавством строки.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідачем не доведено правомірність рішення про відмову в призначенні позивачці грошової допомоги при народженні дитини. За таких обставин вказане рішення належить до скасування як протиправне.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачці допомоги при народженні дитини, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки самі по собі дії відповідача не тягнуть правових наслідків для позивачки, такі наслідки має рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини від 29.09.2021. При цьому суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування такого рішення, що є належним і достатнім способом поновлення порушеного права позивачки.
За таких обставин позовні вимоги належать до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду із позовом позивачкою сплачено судовий збір у сумі 908 грн відповідно до квитанції від 21.12.2021 № 32.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьої цієї статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку, що судовий збір у повному обсязі в розмірі 908,00 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 93500, Луганська область, Щастинський район, селище міського типу Новоайдар, вулиця Банківська, будинок 31, код ЄДРПОУ 03196989) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області від 29.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області призначити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заявою від 02.08.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун