10 травня 2022 року № 320/14987/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неврахування при призначенні йому пенсії відомостей про трудову діяльність, зазначену в трудовій книжці колгоспника від 15.02.1981 № НОМЕР_1 без урахування періоду його роботи з 01.08.1983 по 03.02.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу періоди його роботи, зазначені у трудовій книжці від 15.02.1981 № 1672804, з урахування періоду роботи з 01.08.1983 по 03.02.1993 та здійснити донарахування розміру його пенсії з 06.10.2021.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не враховано при призначенні пенсії відомостей про його трудову діяльність, зазначену в трудовій книжці колгоспника від 15.02.1981 № НОМЕР_1 .
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.10.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, військовий квиток, диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації, документи про стаж, заяву про спосіб виплати пенсії, трудову книжку колгоспника, архівну довідку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 11.10.2021 № 104850004595 призначено позивачу пенсію за віком.
Як слідує з рішення про призначення пенсії від 11.10.2021, відповідачем не було зараховано період роботи позивача трактористом з 01.08.1983 по 03.02.1993 у колгоспі «Перше травня».
Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV”.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 56 Закону України №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP», до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 (далі Порядок № 310).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 310 до трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 310 відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить із того, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи мають застосовуватися лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як слідує з трудової книжки колгоспника від 15.02.1981 № 1672804, позивач:
- з 01.09.1977 по 04.08.1980 навчався у Переяслав-Хмельницькому СПТУ м. Переяслав-Хмельницький;
- з 05.08.1980 по 08.04.1981 працював трактористом в колгоспі “Перше Травня”;
- з 09.04.1981 по 05.05.1983 року призваний до лав Радянської Армії;
- з 01.08.1983 по 01.09.1996 працював трактористом в колгоспі “Перше Травня”;
- з 01.09.1996 по 10.04.1998 переведений слюсарем на ферму КСП “Перше Травня”;
- з 10.04.1998 по 26.03.2001 переведений механіком тваринницьких ферм;
- з 26.03.2001 по даний час працює різноробочим у ТзДВ “Яготинський райагротехсервіс”.
Будь-яких порушень внесення зазначених записів відповідачем під час розгляду питання про призначення йому пенсії не встановлено.
Відповідно до положень Порядку ведення трудових книжок колгоспників врегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310, а також Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженого постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року № 162 та Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.
Положеннями Закону 1058-ІV, підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу.
Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14989/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Згідно з п.1 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах, або інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи ( на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Єдина назва професії «тракторист-машиніст» запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (який набрав чинності з 01.01.2004) визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Як слідує з матеріалів справи відповідачем не було зараховано період роботи позивача трактористом з 01.08.1983 по 03.02.1993 у колгоспі «Перше травня», оскільки ім'я позивача в архівній довідці від 06.10.2021 № 04-03/289 не співпадає з паспортними даними.
Дане твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки період роботи позивача з 01.08.1983 по 03.02.1993 підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника, крім того, відповідачем, у свою чергу, було взято до увагу спірну архівну довідку та зараховано до стажу роботи позивача періоди з 1979 по 01.08.1983 та з 04.02.1993 по 2000 .
Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до стажу роботи трактористом період роботи з 01.08.1983 по 03.02.1993.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо неврахування при призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії відомостей про трудову діяльність, зазначену в трудовій книжці колгоспника від 15.02.1981 № НОМЕР_1 , без урахування періоду роботи з 01.08.1983 по 03.02.1993.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 у колгоспі «Перше травня» з 01.08.1983 по 03.02.1993, зазначений у трудовій книжці колгоспника від 15.02.1981 № НОМЕР_1 та здійснити донарахування пенсії гр. ОСОБА_1 з 06.10.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.