10 травня 2022 року № 320/3003/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» ( АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 (Г-001355), час служби в пільговому обчисленні, час проходження військової служби у внутрішніх військах МВС України на посаді заступника командира батальйону з тилу в період з 04.11.2005 року по 10.12.2013 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці служби та внести відповідні зміни в наказ начальника міжнародного центру Національної гвардії України від 15.02.2021 року №32.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було неправомірно відмовлено у зарахуванні до пільгової вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. Вважає, що право на призначення пенсії із врахуванням на пільгових умовах періоду проходження служби є очевидним та ґрунтується на нормах чинного законодавства, так як на момент виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 час служби в пільговому обчисленні мав бути врахований до вислуги років для призначення відповідної пенсії. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав пояснення по справі у яких вказав на безпідставність позовних вимог позивача.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 14.04.2021 клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб у справі залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 14.04.2021 клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі залишено без задоволення.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 07.11.2015.
Позивач з 04.11.2005 по 10.12.2013 проходив військову службу у внутрішніх військах МВС України на посаді заступника командира батальйону з тилу.
Відповідно до витягу із наказу начальника міжнародного центру Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15.02.2021 №32 припинено (розірвано) контракт про проходження підполковника ОСОБА_1 та зазначено про час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 00 років 02 місяці 21 день.
11.10.2017 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо перерахунку вислуги років та зарахування періоду служби з 26.07.2001 по 10.12.2013 у пільговому обчисленні.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 19.10.2017 №70-374-Г-1 повідомила позивача про те, що загальної вислуги років може бути зарахована вислуга років у пільговому обчисленні за час перебування на посаді заступника командира батальйону з тилу - начальника 25 окремого батальйону (військової частини НОМЕР_3 ) внутрішніх військ МВС України з 07.11.2012.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
V. Норми права, що застосував суд
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно пункту в) статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Відповідно до частини 1статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Згідно частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов'язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" пенсійне забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У відповідності до частини і статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії, серед інших, зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно зі статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (надалі також - постанова Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця:
час проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (підпункт "в" пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №1023 від 07.11.2012);
час проходження служби в Національній гвардії військовослужбовцями, які виконують обов'язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах, за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (підпункт "в" пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №162 від 04.06.2014).
VІ. Оцінка суду
Спірним питанням у цій справі є зарахування позивачу у пільговому обчисленні, а саме одного місяць за півтора місяці відповідно до підпункту "в" пункту 3 Постанови №393, періоду служби з 04.11.2005 по 10.12.2013 на посаді заступника командира батальйону з тилу - начальника 25 окремого батальйону.
Так, статтею 17-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Згідно абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (надалі також - постанова Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992.
З урахуванням викладеного, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача обчислити позивачу вислугу років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) на підставі підпункт "в" пункту 3 Постанови №393 у зв'язку з тим, що позивач проходив військову службу на посадах, передбачених переліком посад та умов зарахування військовослужбовцями, які виконують обов'язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах, вислуги років для призначення на пільгових умовах (один місяць за півтора місяця), у період з 04.11.2005 по 10.12.2013, суд зазначає таке.
Згідно підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця:
час проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (підпункт "в" пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №1023 від 07.11.2012);
час проходження служби в Національній гвардії військовослужбовцями, які виконують обов'язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах, за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ (підпункт "в" пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №162 від 04.06.2014).
Здійснивши аналіз законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив, що редакція постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 у період з 04.11.2005 по 10.12.2013, до доповнення підпункту "в" пункту 3 абзацом згідно з Постановою КМ №1023 від 07.11.2012 та абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України №162 від 04.06.2014, не передбачала зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця часу проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ та часу проходження служби в Національній гвардії військовослужбовцями, які виконують обов'язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах, за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Конституційний Суд України в рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, оскільки редакція постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, до доповнення підпункту "в" пункту 3 абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1023 від 07.11.2012 та абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України №162 від 04.06.2014, не передбачала зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця вищевказаних періодів проходження служби, то відсутні правові підстави врахувати та застосовувати до спірних правовідносин положення вказаних норм постанови Кабінету Міністрів України №393 у період з 04.11.2005 по 07.11.2012 (день внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №393).
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового обчислення часу служби, часу проходження військової служби у внутрішніх військах МВС України на посаді заступника командира батальйону з тилу за період з 08.11.2012 (наступний день після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №393) по 10.12.2013 (день закінчення перебування на відповідній посаді) з розрахунку один місяць служби за півтора місяці служби.
Зазначене не заперечується відповідачем. Втім, докази зарахування зазначеного часу служби у пільговому періоду відповідач суду не надав.
Відтак, у частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» внести зміни до наказу начальника міжнародного центру Національної гвардії України від 15.02.2021 року №32, зарахувавши до вислуги років ОСОБА_1 , час служби в пільговому обчисленні, час проходження військової служби у внутрішніх військах МВС України на посаді заступника командира батальйону з тилу в період з 08.11.2012 року по 10.12.2013 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці служби, позовні вимоги є обґрунтованими.
VIІ. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, відповідно позивача звільнено від сплати судового збору. Оскільки позивачем не надано доказів понесення ним інших судових витрат, будь-які судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» внести зміни до наказу начальника міжнародного центру Національної гвардії України від 15.02.2021 року №32, зарахувавши до вислуги років ОСОБА_1 , час служби в пільговому обчисленні, час проходження військової служби у внутрішніх військах МВС України на посаді заступника командира батальйону з тилу в період з 08.11.2012 року по 10.12.2013 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці служби.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 10 травня 2022 року.