10 травня 2022 року № 640/34341/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі Довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.08.2021 №2/3/1/4488;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі Довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.08.2021 №2/3/1/4488, виходячи з відсоткового значення максимального розміру пенсії 73% грошового забезпечення, та виплатити різницю між раніше виплаченою та перерахованою пенсією без обмеження строку у відповідності до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 справу передано в порядку статті 29 КАС України за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Вказана справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду 28.04.2022, та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому КАС України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено суддю Горобцову Я.В.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як убачається з позовної заяви, відповідачем у ній зазначено - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Однак, у пунктах 2,3,4 прохальної частини позовної заяви позивач пред'являє позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У відповідності до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 8 статті 59 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви, її підписано представником ОСОБА_2 - адвокатом Самарець А. М., при цьому до неї не додано документу на підтвердження такого представництва, саме в Київському окружному адміністративному суді. В матеріалах справи наявна копія ордеру на представництво в Окружному адміністративному суді міста Києва, Шостому апеляційному адміністративному суді.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Самарець А. М. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, а також надання її копії відповідно до кількості учасників справи, зокрема, із зазначенням у ній:
- позовних вимог відповідно до заявлених відповідачів або подання позовної заяви із уточненими позовними вимогами у відповідності до кола відповідачів, які зазначені у первинному позові відповідача відповідно до змісту заявлених;
- доказів повноважень адвоката Самарець А. М. на представництво ОСОБА_1 у Київському окружному адміністративному суді
У зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Адміністративну справу №640/34341/21 прийняти до свого провадження.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова