про залишення позовної заяви без руху
09 травня 2022 року м.Київ № 640/38585/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м.Києва про визнання протиправними відмову, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Окружного адміністративного суду міста Києва, оформлену листом від 22 листопада 2021 року № 07-41/346, у задоволенні пункту 2 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року за вх. № 03- 14/179187/21;
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, яка полягає у не надсиланні на поштову адресу ОСОБА_1 відповіді на його запит на інформацію від 16 листопада 2021 року за вх. № 03-14/179187/21, оформленого листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року № 07-41/346;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 16 листопада 2021 року за вх. № 03 - 14/179187/21, в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації»;
- визнати протиправною відмову Окружного адміністративного суду міста Києва, оформлену листом від 2 грудня 2021 року № 07-41/557, у задоволенні пункту 2 запиту на інформацію ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року (зареєстрованого 26.11.2021 року за вх. № 03-14/185297/21);
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, яка полягає у не надсиланні на поштову адресу ОСОБА_1 відповіді на його запит від 25 листопада 2021 року (зареєстрованого 26.11.2021 року за вх. № 03-14/185297/21), оформленої листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 грудня 2021 року № 07-41/557;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року (зареєстрованого 26.11.2021 року за вх. № 03-14/185297/21), в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 30.12.2021 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 були передані Шостому апеляційному адміністративному суду для визначення підсудності даної справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 визначено підсудність даної справи за Київським окружним адміністративним судом.
24.04.2021 адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.
Матеріали цієї справи були передані судді для подальшого розгляду 04.05.2022, що підтверджується відповідним актом, складеним працівниками відділу ДЗК.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Однак, наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що, в даному випадку, належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не надано суду паспорту громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ім'я ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії всіх заповнених сторінок паспорту громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру (з урахуванням похідних).
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3969, 60 грн ((2481,00 грн х 0,4) х 4) грн.
Проте, позивачем не сплачено судових збір, та, водночас у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, - ч. 2 ст. 8 Закону.
Вказані норми закону спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантією дотримання при вирішенні цього питання принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Таким чином, за обґрунтованим клопотанням учасника справи, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
При вирішенні заяви ОСОБА_1 , суд зважає на те, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне застосувати у даному випадку положення ст. 129 Конституції України, яким запроваджено таку засаду судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У той же час, наведені позивачем підстави для звільнення його від сплати судового збору не є переконливими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а це означає про відсутність права заявника в одержанні пільг при оплаті судового збору.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що належними та допустимими доказами матеріального становища особи є відомості Управління соціального захисту населення, територіального управління ПФУ у м.Києві, та підприємства житлово-комунального господарства про розмір одержуваних позивачем пенсійних та субсидіарних виплат та відповідних витрат на житлово-комунальні послуги у співставленні із середньомісячним доходом всіх членів сім'ї заявника за 2021 рік. Такі дані суду не надані.
Відповідно до ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання позовної заяви є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, - ч. 2 ст. 8 КАС України.
Відтак, наданими суду документами, ОСОБА_1 не підтвердив обставини, на які він посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору - складне матеріальне становище, тому таке клопотання судом залишається без задоволення.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених всіх заповнених сторінок паспорту громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 ;
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3969,60 грн та/або копії документів на підтвердження складного матеріального становища.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м.Києва про визнання протиправними відмову, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.