ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2022 р. справа № 300/7532/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, у складі судді Шумея М.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6315,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість щодо сплати податкового боргу по платежах рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 6315,94 грн. Оскільки вказана сума грошового зобов'язання відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 29.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю з наступних мотивів.
За відповідачем рахується заборгованість з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 6315,94 грн (основний платіж - 25,94 грн, штрафні санкції - 6290,00 грн).
Заборгованість по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного платником узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно шляхом подання податкових декларацій від 18.10.2019 та податкового повідомлення рішення №0048155333 від 22.04.2020 винесеного на підставі акта перевірки №1169/09-18-53-33/ НОМЕР_1 від 25.03.2020.
Виникнення та існування даного податкового боргу також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків ( п. 56.11. ст. 56 ПК України).
Також, зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені ними, вважається узгодженим.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 254.1 ст. 254 ПК України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування.
Об'єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограми (пп. 254.3 ст. 254 ПК України).
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку згідно з п. 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. стаття 14 ПК України).
Згідно з п.59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як слідує із матеріалів справи відповідачу надсилалась податкова вимога №2025-53 від 26.01.2019, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Відповідно до приписів п.п.14.1.137 п.14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Івано-Франківській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 6315 (шість тисяч триста п'ятнадцять) грн 94 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя Шумей М.В.