10 травня 2022 року (14:35)Справа № 280/83/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
05.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII та зобов'язати відповідача перевести з 09.07.2021 позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VII пенсії, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII;
зобов'язати відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату позивачу з 09.07.2021 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 09.07.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію державного службовця. Однак, листом від 29.07.2021 № 10024-9185/Ш-02/8-0800/21 відповідачем відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з підстав, що до стажу державної служби можна віднести лише період стажу з 02.03.2001 по 04.07.2001 (4 місяці 3 дні), то не дає права на призначення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу». Інші періоди роботи не має підстав зарахувати до стажу державної служби. Позивач не погоджується з неврахуванням до її стажу державної служби періодів її роботи в комітеті комсомолу колгоспу імені Жданова, Старокостянтинівському районному центрі зайнятості, виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради, виконавчому комітеті Бердянської міської ради. Стверджує, що відповідачем не враховано приписи Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283. За таких обставин, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
21.02.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12372), в якому останній зазначає, що позивачу з 05.01.2012 призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України від 07.06.20001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування». З 31.10.2017 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 08.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою згідно Закону України «Про звернення громадян» щодо переведення її з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VІII, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- ХП. На звернення позивача від 08.07.2021, відповідачем надано відповідь № 10024-9185/Ш-02/8-0800/21 від 29.07.2021, якою повідомлено про неможливість переведення її з пенсії за віком на пенсію згідно Закону № 889, оскільки недостатньо стажу державної служби. При цьому було зазначено, що згідно трудової книжки до стажу державної служби можна віднести лише період роботи у виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради на посаді завідуючого відділом соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадянам управління праці та соціального захисту населення з 02.03.2001 по 04.07.2001 - дата набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (4 місяці 3 дні), що не дає право на переведення на пенсію. Інші періоди роботи, а саме на посаді напівзвільненого секретаря комітету комсомолу колгоспу ім. Жданова, на посаді економіста 1 категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт Старокостянтинівського районного центру зайнятості, на посаді спеціаліста 1 категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт Старокостянтинівського районного центру зайнятості, на посаді завідуючого відділом соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадян управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, спеціаліста 1 категорії відділу праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, на посаді головного спеціаліста інформаційно-консультаційного сектору Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, на посаді начальника відділу прийому документів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, на посаді заступника начальника управління з питань соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради немає підстав зарахувати до стажу державної служби. Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» час роботи працівників міських рад та їхніх підпорядкованих управлінь, віднесено до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а невідповідних категорій посад державних службовців. Отже, до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 Закону №889 зараховується час роботи до набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», тобто до 04.07.2001. З огляду на викладене, до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, для визначення права на призначення пенсії відповідно до пунктів 10, 12 Закону № 889 зараховується згідно записів трудової книжки період роботи у виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради на посаді завідуючого відділом соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадянам управління праці та соціального захисту населення з 02.03.2001 по 04.07.2001. У зв'язку з зазначеним, підстави для призначення пенсії за нормами Закону №889 через відсутність необхідного спеціального стажу роботи відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 31.10.2017 отримує пенсію, призначену на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
09.07.2021 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення позивача на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10,12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Листом відповідача від 29.07.2021 № 10024-9185/Ш-02/8-0800/21 повідомлено позивачу, що основним критерієм, який визначає підстави дня зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою, відповідного рангу. Враховуючи дані трудової книжки, до стажу державної служби можна віднести період з 02.03.2001 по 04.07.2001 (4 місяці 3 дні), що не дає право на переведення позивача на пенсію згідно Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Інші періоди роботи немає підстав зарахувати до стажу державної служби.
Не погодившись з діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України № 889-VIIІ, згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та осіб які мають не менш як 10 років стажу державної служби та які , на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, то на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року, 10 квітня 2019 року у справах №№676/4235/17, 607/2474/17.
Так, судом встановлено, що відповідач не враховує позивачу до стажу державної служби наступні періоди її роботи:
з 19.05.1980 по 20.04.1989 - на посаді напівзвільненого секретаря комітету комсомолу колгоспу імені Жданова - 8 р. 11 місяців 2 дні;
з 28.04.1992 по 03.01.1993 па посаді економіста І категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт Старокостянтинівського районного центру зайнятості - 8 місяців 6 днів;
з 04.01.1993 по 22.11.1993 - на посаді спеціаліста І категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт Старокостянтинівського районного центру зайнятості - 10 місяців 19 днів;
з 05.07.2001 по 11.05.2004 на посаді завідуючої відділом соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадянам управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради - 2 роки 10 місяців 7 днів;
з 12.05.2004 по 30.06.2004 на посаді спеціаліста 1 категорії відділу праці Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради - 1 місяць 19 днів;
з 01.07.2004 по 31.01.2005 на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку і звітності Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради - 7 місяців 1 день;
з 01.02.2005 по 29.02.2006 на посаді головного спеціаліста інформаційно -консультаційного сектору Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради - 1 рік 00 місяців 28 днів;
з 01.03.2006 но 13.08.2008 на посаді начальника відділу прийому документів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради -2 роки 5 місяців 13 днів;
з 14.08.2008 по 19.01.2012 на посаді заступника начальника управління з питань соціальних допомог Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради -3 роки 5 місяців 6 днів.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, до стажу державної служби включаються, зокрема, час підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо до направлення на підвищення кваліфікації працівник працював у державному органі; час роботи в організаціях, передбачених абзацом 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049, відповідно до якого до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст. 118 КЗпП України (зокрема, у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях).
Відповідно до ст. 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робоча (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Так, згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року №4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст. 6 Конституції УРСР і внесення змін до ст. 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року).
Вказаними статтями за партійними, профспілковими і комсомольськими органами закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій. Відповідальною вважають посаду, на яку приймають колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, комсомольських та профспілкових організацій.
Головдержслужбою України в листі від 17 січня 1996 р. № 237 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в партійних, профспілкових та комсомольських організаціях на виборних та відповідальних посадах, незалежно від рівня згаданих організацій .
Діяльність ВЛКСМ була врегульована Статутом, прийнятим XIV з'їздом ВЛКСМ, із змінами, внесеними XV, XVII и XVIII з'їздами ВЛКСМ.
Так, пунктом 11 цього Статуту було встановлено, що одним із керівних принципів організаційної побудови комсомолу с демократичний централізм, що означає, зокрема виборність усіх керівних органів комсомолу знизу доверху.
Пунктами 13,14 цього Статуту визначено, що вищим керівним органом комсомольської організації є: загальні збори (для первинних організацій), конференція (для районних, міських, окружних, обласних, крайових організацій), з'їзд (для комсомольських організацій союзних республік, для ВЛКСМ). Загальні збори, конференція або з'їзд обирають бюро або комітет, які є їх виконавчим органом та здійснює керівництво усією поточною роботою комсомольської організації.
Пунктом 41 цього Статуту встановлено, що окружний, міський, районний комітет комсомолу обирає бюро, в тому числі секретарів комітету.
Так, судом встановлено, що 19.05.1980 позивач була обрана рішенням бюро Старокостянстинівського РК ЛКСМ України на посаду напівзвільненого секретаря комітету комсомолу колгоспу імені Жданова (постанова бюро РКЛКСМУ від 18.05.1980), тобто на виборчу посаду.
Тобто цей період роботи є роботою па виборній посаді, за яку позивач отримувала заробітну плату. Відтак, не включення до стажу державної служби періоду роботи на посаді напівзвільненого секретаря комітету комсомолу колгоспу імені Жданова з 19.05.1980 по 20.04.1989 (8 років 11 місяців 2 дні) є протиправним.
Отже, період роботи на посаді напівзвільненого секретаря комітету комсомолу колгоспу імені Жданова з 19.05.1980 по 20.04.1989 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів у Державному центрі зайнятості та місцевих центрах зайнятості.
Згідно із Загальносоюзним класифікатором професій працівників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 p. № 016 посада економіста віднесена до посад спеціалістів. Відповідно до діючої на момент спірних правовідносин постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 21.12.1990 №381 «Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР» місцеві центри зайнятості підпорядковувалися Республіканському центру зайнятості та виконкомам місцевих Рад народних депутатів, або їх органам по праці і соціальних питаннях.
Тобто, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, яка діяла до 2016 року, посади керівних працівників і спеціалістів у державному центрі зайнятості та місцевих центрах зайнятості включалися до стажу державної служби.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом (01.05.2016) обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених па той час законодавством).
Відтак не включення відповідачем до стажу державної служби стаж роботи позивача в Старокостянтинівському районному центрі зайнятості з 28.04.1992 по 03.01.1993 на посаді економіста І категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт (8 місяців 6 днів), з 04.01.1993 по 22.11.1993 (10 місяців 19 днів) є не законним.
Отже, період роботи на посаді економіста І категорії відділу зайнятості допомоги безробітним та організації громадських робіт в Старокостянтинівському районному центрі зайнятості з 28.04.1992 по 03.01.1993 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 02.03.2001 по 11.05.2004 позивач займала посаду завідуючої відділом соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадянам управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.
02.03.2001 позивач прийняла присягу державного службовця та їй присвоїли 11 ранг державної служби.
05.07.2001, за набуттям чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування (04.07.2001), позивач прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування.
09.07.2001 позивачу присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Відтак, неврахування відповідачем до стажу державної служби стажу роботи позивача з 05.07.2001 по 11.05.2004 на посаді в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянгинівської міської ради (2 роки 10 місяців 7 днів) є незаконним.
Отже, період роботи на посаді в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянгинівської міської ради з 05.07.2001 по 11.05.2004 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Таким чином, станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача складав 21 рік 4 місяці 12 днів.
Беручи до уваги вищезазначене, станом на час звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досягла пенсійного віку, мала необхідний страховий стаж роботи, мала станом на 01.05.2016 більше ніж 20 років стажу державної служби (21 рік 4 місяці 12 днів), а відтак набула право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а тому відмова відповідача у переведенні на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ є протиправною.
Оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою 09.07.2021 та у відповідності до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). В силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII та ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести з 09.07.2021 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VII, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, та здійснити нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу».
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.05.2022.
Суддя Ю.В. Калашник