10 травня 2022 року Справа № 280/11539/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі акумулятори" до Державної податкової служби України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
25 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі акумулятори" (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної №8 від 14.04.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних - незаконними та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою фактичного подання подану позивачем податкову накладну №8 від 14.04.2021.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним 30.04.2021 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №8 від 14.04.2021, яка була підписана чинним на той час директором ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації спірної накладної з посиланням на те, що кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_1 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Позивач вказує на те, що неможливість провести реєстрацію податкових накладних полягає не в порушенні позивачем норм податкового законодавства, а є виключно наслідком помилкової роботи ЄРПН, який не враховує можливість зміни відповідальних осіб, що проводиться в межах строків реєстрації податкової накладної.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень у відзиві вх. №4426 від 20.01.2022 зазначено, що позивачем 30.04.2021 направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №8 від 14.04.2021. Під час опрацювання податкової накладної виявлено помилки, а саме порушення вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - кваліфікований електронний підпис особи, яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Відповідач зазначає, що спірна податкова накладна засвідчена електронним підписом ОСОБА_1 , а попередній керівник ОСОБА_3 звільнений з посади керівника з 21.04.2021. Відповідач вважає, що враховуючі заплановані зміни керівника підприємства, платник податку ТОВ "Запорізькі акумулятори" мало право направити на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №8 від 14.04.2021 у період до 22.04.2021 за підписом КЕП ОСОБА_3 . Відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 не був керівником на дату складання податкової накладної, а відповідно не міг бути автором та підписувачем електронного документу. З урахуванням викладено, відповідач вважає відмову у реєстрації податкової накладної правомірною, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.04.2021 ТОВ "Запорізькі акумулятори" складено податкову накладну №8 на отримувача (покупця) - ТОВ "Агро-Юні", яку 30.04.2021 (а.с.5) направлено на реєстрацію в ЄРПН за електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .
Відповідно до отриманої квитанції за номером 1 від 30.04.2021, позивача повідомлено про те, що документ не прийнято. Зазначено виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - кваліфікований електронний підпис особи НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Зареєстровані підписи особи: -директор з 22.04.2021 по 30.04.2021, -директор з 26.04.2021 по 26.08.2021.
Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у прийнятті спірної податкової накладної стало те, що на момент складання податкової накладної - 14.04.2021 директором підприємства був ОСОБА_3 , проте направлено таку податкову накладну на реєстрацію було новим директором ОСОБА_1, який не мав права підпису документів станом на 14.04.2021.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011 регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп."а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Слід зазначити, що функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за нормами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), нормами Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569), нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).
При цьому, зі змісту Порядку №1246 та Порядку зупинення №1165 слідує, що в Україні Державою у сфері податкової справи запроваджено два рівня податкового контролю у процедурі реєстрації податкових накладних платників податків у Реєстрі.
Успішним процедурним результатом подолання першого рівня податкового контролю є автоматизоване (тобто таке, що вчиняється безвідносно до волі конкретного працівника контролюючого органу, а виключно за допомогою ресурсів інформаційного продукту програмного забезпечення) управлінське волевиявлення з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру.
Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Отже, управлінське волевиявлення контролюючого органу з приводу реєстрації податкової накладної платника податків у Реєстрі може бути втілено у формі: 1) письмового документа - квитанції про відмову у прийнятті податкової накладної до Реєстру; 2) письмового документа - квитанції про прийняття податкової накладної до Реєстру і зупинення реєстрації; 3) письмового документа - квитанції про прийняття податкової накладної до Реєстру і реєстрації податкової накладної.
У даному конкретному випадку має місце випадок вчинення контролюючим органом відмови у прийнятті податкової накладної заявника до Реєстру.
При цьому, судом встановлено, що підставою для відмови у прийнятті накладної стало те, що податкова накладна підписана не тим керівником підприємства, який займав посаду на дату складання податкової накладної, а тим керівником, який займав посаду на дату направлення накладної до реєстру.
Суд вважає, що такий порядок функціонування Реєстру у випадку зміни керівника платника ПДВ (чи працівника, уповноваженого на складання податкових накладних шляхом підписання електронним цифровим підписом) взагалі унеможливлює можливість проведення реєстрації податкової накладної, виправлення платником податків помилки у справлянні ПДВ у минулих відносинах попередніх звітних податкових періодів за правилами ст.50 та ст.201 Податкового кодексу України (недоплата грошових зобов'язань/заниження грошових зобов'язань), адже податкова накладна за подією виникнення податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів у зворотньому часовому вимірі завжди буде складена календарною датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ (тобто складена календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України значилась одна особа) і подана до Реєстру не раніше від календарної дати створення згаданої податкової накладної у якості електронного документу (тобто календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України може значитись інша особа).
За таких обставин, платник податків об'єктивно позбавлений будь-якої можливості виправити такий стан подій, провести реєстрацію накладної або виправити раніше вчинену помилку, що суперечить правилу юридичної визначеності як невід'ємному складовому елементу запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права.
Більш того, суд зазначає, що чинне законодавство України не містить такого обмеження у підписанні документів сформованих до призначення нового керівника підприємства, оскільки підписуючи документи, зокрема і податкові накладні, особа виступає в якості представника суб'єкта господарювання, а не від власного імені.
Суд зазначає, що встановлений відповідачем недолік носить не законодавчий характер, а технічний, який прямо перешкоджає платникам податків реалізувати покладені на них обов'язки.
Також, з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об'єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов'язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу в наявності у спірних правовідносинах об'єкта оподаткування податком на додану вартість, тобто реальний ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначеної кодексом першої події.
Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірних управлінських волевиявлень контролюючого органу.
За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення доказів відсутності об'єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, вчинену контролюючим органом відмову у прийнятті податкових накладних Товариства до Реєстру є таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає кваліфікації у якості протиправної.
Аналізуючи наведене нормативне регулювання суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах об'єктом судового захисту є не суб'єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов'язок здійснити реєстрацію податкової накладної), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов'язку з реєстрації податкової накладної у Реєстрі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі акумулятори" (69013, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд.5, код ЄДРПОУ 43163144) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкової накладної №8 від 14.04.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізькі акумулятори" податкову накладну №8 від 14.04.2021 за датою фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі акумулятори" судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Суддя Н.В. Стрельнікова