10 травня 2022 року Справа № 280/13089/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,
29.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 15.03.2021 № Ф-32175-54 на суму 37 788,74 грн.;
- зобов'язати відповідача привести у відповідність облікові дані, виключивши з них інформацію щодо перебування позивача в статусі фізичної особи-підприємця;
- зобов'язати відповідача привести у відповідність облікові дані інтегрованої картки платника податків, виключивши з них інформацію про наявність у позивача боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою суду від 29.12.2021 відкрито провадження у справі №280/13089/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою суду від 29.12.2021 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову у справі №280/13089/21.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 28.12.2021 (вх.№77351 від 29.12.2022). Зокрема зазначено, що 20.12.2021 позивач отримала вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2018 №Ф-32175-54 на суму 15 819,54грн., від 21.02.2019 №Ф-32175-54 на суму 18 276,72грн., від 22.05.2019 №Ф-32175-54 на суму 21 030,90грн., від 20.08.2019 №Ф-32175-54 на суму 23 785,08грн., від 19.11.2019 №Ф-32175-54 на суму 26 539,26грн., від 20.02.2020 №Ф-32175-54 на суму 29 293,44грн., від 20.11.2020 №Ф-32175-54 на суму 35 588,74грн., від 15.03.2021 №Ф-32175-54 на суму 37 788,74грн. Позивачем зазначено про незгоду з вищевказаними вимогами про сплату боргу (недоїмки) з огляду на те, що вона припинила свою підприємницьку діяльність ще в 2008 році, що підтверджується відсутністю відомостей про неї в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Враховуючи вищевикладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до відзиву на позовну заяву від 19.01.2022 (вх.№4987 від 24.01.2022) відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до облікових даних ОСОБА_1 з кінця 2001 року по даний час перебуває на загальній системі оподаткування. Рішення про припинення позивачем підприємницької діяльності, контролюючим органом не виносилось. Наголошено, що на момент визначення позивачу сум єдиного внеску та винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу, згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач обліковується, як підприємець. Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 - 2020 роки у розмірі 37 788,74 грн. У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску відповідачем винесено окрім іншого оскаржувану вимогу про сплату боргу від 15.03.2021 №Ф-32175-54 на суму 37 788,74грн., яка була надіслана поштою. Вважає оскаржувану вимогу правомірною та просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
20.11.2018 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.10.2018 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 15 819,54 грн. (а.с.11).
21.02.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.01.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 18 276,72 грн. (а.с.11 зворотній бік).
22.05.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 30.04.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 21 030,90 грн. (а.с.12).
20.08.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.07.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 23 785,08 грн. (а.с.12 зворотній бік).
19.11.2019 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.10.2019 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 26 539,26 грн. (а.с.13).
20.02.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.01.2020 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 29 293,44 грн. (а.с.13 зворотній бік).
20.11.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.10.2020 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 35 588,74 грн. (а.с.14).
15.03.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-32175-54, відповідно до якої станом на 31.01.2021 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка обліковується у інтегрованій картці платника податків становить 37 788,74 грн. (а.с.14 зворотній бік).
14.12.2021 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, копії доказів вручення, направлення таких вимог позивачу, інформацію про облікові дані позивача (а.с.9).
Супровідним листом №80393/6/08-01-13-09-23 від 17.12.2021 засобами поштового зв'язку відповідачем направлено на адресу представника позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.11.2018 №Ф-32175-54 на суму 15 819,54грн., від 21.02.2019 №Ф-32175-54 на суму 18 276,72грн., від 22.05.2019 №Ф-32175-54 на суму 21 030,90грн., від 20.08.2019 №Ф-32175-54 на суму 23 785,08грн., від 19.11.2019 №Ф-32175-54 на суму 26 539,26грн., від 20.02.2020 №Ф-32175-54 на суму 29 293,44грн., від 20.11.2020 №Ф-32175-54 на суму 35 588,74грн., від 15.03.2021 №Ф-32175-54 на суму 37 788,74грн. (а.с.10-19).
Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 №Ф-32175-54 на суму 37 788,74грн. необґрунтованою та безпідставною, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд при вирішенні спору повинен, зокрема, перевірити обставини щодо: наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця; здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок; нараховування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).
Отже, визначення наявності у особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов'язку сплати єдиного внеску.
Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами, встановленими частиною 4 статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обов'язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) не знайдено (а.с.8).
Судом перевірено інформацію відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку «фізичні особи-підприємці» «ідентифікаційний код НОМЕР_1 », проте за вказаними даними інформація про реєстрацію фізичної особи-підприємця відсутня.
Отже, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як фізичної особи-підприємця.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом
Частина 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» містить перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу - підприємця, зокрема, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі (п. 7); місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі (п. 16).
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Виходячи зі змісту вказаної норми, суд доходить висновку про відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця на момент формування спірної вимоги. Жодного належного та допустимого доказу того, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, до суду не надано.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з початку 2001, у зв'язку із чим перебуває на податковому обліку, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 01.07.2010 №2390-VI (далі за текстом Закон №2390-VI) процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктами 3-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог ст.19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.
Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
Відповідно до пунктів 7, 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.
Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Враховуючи зміст наведених норм, а також факт відсутності відомостей про позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що підстави для висновків про наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця відсутні.
У відповідності до частини 1 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, серед іншого, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом частини 3 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені в частині першій цієї статті (платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску), подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас, доказів того, що позивач подавала до контролюючого органу заяву про добровільну сплату єдиного внеску та укладала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, до суду не надано. Тобто, позивач у добровільному порядку в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в період з 01.01.2017 не перебувала, а тому обов'язок сплачувати єдиний внесок у неї був відсутній.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 15.03.2021 № Ф-32175-54 на суму 37 788,74 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача привести у відповідність облікові дані, виключивши з них інформацію щодо перебування позивача в статусі фізичної особи-підприємця та привести у відповідність облікові дані інтегрованої картки платника податків, виключивши з них інформацію про наявність у позивача боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.
Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, (далі - Порядок) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».
Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.
Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачу суми єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн., визначеної в оскаржуваній вимозі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити коригування в індивідуальній картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 37 788,74 грн., визначеної вимогою № Ф-32175-54 від 15.03.2021 про сплату суми боргу з єдиного внеску.
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача привести у відповідність облікові дані, виключивши з них інформацію щодо перебування позивача в статусі фізичної особи-підприємця.
Так, відповідно до положень абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону №2464-VІ зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України №1162 від 24.11.2014 року затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №1162).
Згідно з пунктом 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку, ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
-погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
-повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/ або списання до бюджетів за заявою платника;
-повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/ або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
-відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
-повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №1162 зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей: процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру; платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
Зі змісту наведених положень Порядку №1162 слідує, що зняття з обліку платника єдиного внеску здійснюється з урахуванням врегульованої процедури, якій передують дії щодо проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску (у разі наявності такого) та закриття інтегрованих карток.
Оскільки вимогу про наявність податкового боргу з єдиного внеску визнано протиправною та скасовано, тобто визнано відсутність у позивача боргу з єдиного внеску лише цим судовим рішенням, яке не набрало законної сили станом на день його прийняття, вимога про зняття позивача з податкового обліку є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
Крім того суд наголошує, що зняття з обліку платника єдиного внеску законодавством віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися до податкового органу у встановленому порядку із заявою про зняття її з податкового обліку та закриття інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з дотриманням порядку, встановленого вищенаведеними положеннями.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
За приписами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною квитанцією №18170 від 28.12.2021 та судовий збір у розмірі 681 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується платіжною квитанцією №18653 від 28.12.2021 (а.с.20, 34).
За таких обставин, судовий збір у розмірі 1589 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69017, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 № Ф-32175-54 на суму 37 788,74 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) здійснити коригування індивідуальної картки платника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) шляхом виключення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37 788,74 грн., визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2021 № Ф-32175-54.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1589 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.05.2022.
Суддя І.В.Садовий