10 травня 2022 року (10:05)Справа № 280/93/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
05.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
визнати противоправними дії відповідача щодо відмови здійснення розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, та виплачена 10.06.2021 за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021 на суму пенсії 35279,86 грн.;
зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, та виплачена 10.06.2021 за період з 01.01.2018 по 31.05.2021, на суму пенсії 35279,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19 зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого нараховано 35279,86 грн. за період з 01.01.2018 по 30.06.2019. Зазначає, що виплату суми вказаної заборгованості управлінням здійснено 10.06.2021. Вважає, що починаючи з 01.01.2018 не в повному обсязі отримував свою пенсію, що встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, яке набрало законної сили, а тому має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати. У зв'язку із викладеним, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідно до вказаної ухвали, відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала отримана відповідачем 11.01.2022.
Станом на 10.05.2022 відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі №280/2490/19, яке набрало законної сили 28.08.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та зменшення розміру пенсії з надбавками позивачу за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувало доплату до пенсії у розмірі 35279,86 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.05.2021.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.08.2021, у якій просив здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 та Ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28.08.2021 у справі №280/2490/19, за період з 01.01.2018 по день фактичної виплати пенсії та зазначити дату, коли була виплачена доплата на виконання рішення суду по справі №280/2490/19 та надати належним чином завірені копії документів на підтвердження зазначеної інформації.
Листом від 08.09.2021 №12609-10991/М-02/8-0800/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача, що після надходження у поточному році відповідного фінансування з Державного бюджету України в рамках черговості виконання рішень 10.08.2021 невідкладно проведено виплату нарахованої доплати за період 01.01.2018 до 28.08.2019 в сумі 35279,86 грн. Нарахування та сплата на виконання судового рішення різниці пенсії за минулий час носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Доплата за рішенням суду була отримана в повному обсязі, підстави для нарахування компенсації відсутні.
Не погодившись з невиплатою компенсації втрати частини доходу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон від 19.10.2000 №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до ст. 1 Закон від 19.10.2000 №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Стаття 2 Закону від 19.10.2000 №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
За правилами ст. 3 Закону від 19.10.2000 №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, положення зазначених статей Закону від 19.10.2000 №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Відповідно до ст. 4 Закону від 19.10.2000 №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії); 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 по справі №520/34/17.
Відтак, Закон від 19.10.2000 №2050-ІІІ пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Згідно п. 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон від 09.07.2003 №1058-IV) також визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Виходячи з вищенаведеного, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону від 19.10.2000 №2050-ІІІ, ст. 46 Закону від 09.07.2003 №1058-IVта Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.05.2019 по справі №759/9631/17, від 04.03.2020 по справі №219/11809/19-а, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 по справі №522/5664/17, від 20.02.2018 по справі №336/4675/17, від 05.10.2018 по справі №162/787/16-а.
Судом встановлено, що 10.08.2021 позивачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі №280/2490/19 здійснено виплату заборгованості з пенсії в сумі 35279,86 грн. за період з 01.01.2018 по 28.08.2019.
Тобто, належні позивачу у період з 01.01.2018 по 28.08.2019 суми пенсії з урахуванням основного розміру пенсії позивача 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, виплачені останньому лише в серпні 2021 року, про що зазначено відповідачем у листі від 08.09.2021 № 12609-10991/М-02/8-0800/21.
Таким чином, несвоєчасна виплата пенсії відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Отже, враховуючи той факт, що позивачу не було вчасно виплачено частину пенсії за період з 01.01.2018 по 28.08.2019, достатніми є підстави для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача провести розрахунок та виплату компенсації по день фактичної виплати пенсії.
Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Посилання відповідача на те, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-III є безпідставними, оскільки вказані кошти у сумі 35279,86 грн. нараховані на відновлення прав позивача, порушених органом Пенсійного фонду при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №522/2370/17 (провадження №К/9901/16850/18).
Також є неприйнятними доводи відповідача про відсутність вини відповідача щодо несвоєчасної виплати нарахованих на виконання рішення суду сум пенсії з огляду на те, що виплата вказаних сум пенсії здійснена відповідно до Постанови №649, оскільки позивач, починаючи з 01.01.2018, отримував пенсію у зменшеному розмірі внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі №280/2490/19, тобто несвоєчасна виплата сум пенсії у спірному випадку зумовлена протиправними діями відповідача, а не внаслідок застосування положень Постанови №649.
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність фінансування для виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій Управління щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд зазначає, що за своєю суттю не нарахування та невиплата компенсації втрати частини доходів, без надання будь-якої відповіді та прийняття рішення у відповідь на звернення позивача є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, отже, враховуючи, що в даному випадку несвоєчасність виплати позивачеві доходів сталася з вини відповідача, тобто з причин, що не залежали від позивача, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення взаємопов'язаних позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, нарахованого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, за період з 01.01.2018 по 10.08.2021 та зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, за період з 01.01.2018 по 10.08.2021, на суму пенсії 35279,86 грн.
Згідно з частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява є частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). В силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, нарахованого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, за період з 01.01.2018 по 10.08.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі №280/2490/19, за період з 01.01.2018 по 10.08.2021, на суму пенсії 35279,86 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.05.2022.
Суддя Ю.В. Калашник