10 травня 2022 року о/об 12 год. 35 хв.Справа № 280/2481/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бульвар Вінтера, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69096; код ЄДРПОУ 37573796)
про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж восьми мінімальних пенсій за віком; 2) стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району на користь ОСОБА_1 недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10246,00 грн.
У позовній заяві зазначено наступне. Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Позивач вважає, що йому відповідачем була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня 2021 року у меншому розмірі, ніж повинна була бути виплачена.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік здійснена у сумі 3906 грн. 00 коп. як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”», а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права.
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_2 позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У Посвідченні серії НОМЕР_3 , виданому 10.03.2016, зазначено, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідач листом від 06.01.2022 за №06-07/93 на звернення позивача повідомив, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснена у сумі 3906 грн. 00 коп. відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”», а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права.
Не погодившись із викладеним відповідачем у листі від 06.01.2022 за №06-07/93 позивач звернувся до суду із даним позовом.
У ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008) зазначено: «… Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.…».
Водночас, у ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008) зазначено: «… Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. …».
Згідно з ч.1 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
У Рішенні Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 зазначено: «… Конституційний Суд України вирішив: 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. 2. Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. …».
Як зазначено у ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень; (…).
У Додатку про розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”» зазначено: «Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень;учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень. …».
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не виплачено позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до приписів ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008).
З матеріалів справи не вбачається, що позивач досяг віку 65 років та має 35 років страхового стажу.
Суд погоджується з позицією позивача, що відповідач не доплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у сумі 10246,00 грн. (1769,00 грн. х 8 = 14152,00 грн. (вісім мінімальних пенсій за віком); 14152,00 грн. - 3906,00 грн. (фактично виплачена позивачу сума разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій) = 10246,00 грн.).
Аналогічне застосування норм права здійснено Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) у постанові від 13.01.2021.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Представником позивача у позові заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Відповідач заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду подано: Договір про надання правової допомоги №36/м від 17.11.2021; Розрахунок витрат на правову допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги №36/м від 17.11.2021 на загальну суму 5000,00 грн.; Акт №1 від 25.11.2021 прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору про надання правової допомоги №36/м від 17.11.2021 на загальну суму 5000,00 грн.; Квитанцію від 25.11.2021 про сплату послуг у наданні правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №36/м від 17.11.2021 на загальну суму 5000,00 грн.
В Розрахунку витрат на правову допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги №36/м від 17.11.2021 зазначено: «… Консультація … - 30 хв. - 400,00 грн.; Складання позову … - 2 год. 30 хв. - 2600,00 грн.; Правове супроводження ведення справи … - 2000,00 грн. …».
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Заявником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе: консультацію.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 1000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бульвар Вінтера, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69096; код ЄДРПОУ 37573796) щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж восьми мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бульвар Вінтера, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69096; код ЄДРПОУ 37573796) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10246 грн. 00 коп.
У стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат щодо судового збору - відмовити.
Задовольнити частково заяву представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бульвар Вінтера, буд.14, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69096; код ЄДРПОУ 37573796) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.
В іншій частині заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 10.05.2022.
Суддя О.О. Прасов