про відмову у забезпеченні позову
09 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3665/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сороки Ю.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення та вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування рішення про призов (мобілізацію) ОСОБА_1 та призначення повторної Військово-лікарської комісії за результатами якої прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства з урахуванням вимог черговості мобілізації затвердженої Генеральним штабом ЗС України.
Ухвалою судді від 09.05.2022 відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Одночасно із позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію та виконання рішення Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію до постановлення рішення у даній справі по суті.
Заява обґрунтована тим, що повісткою визначено 16.05.2022 ОСОБА_1 з'явитися до Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для відправлення до місця несення служби. Відтак позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення порушених чи оспорюваних прав або інтересів шляхом зупинення дії та виконання рішення Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог статті 154 КАС України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності сукупності обставин, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, шляхом збереження існуючого до винесення оскаржуваного рішення положення. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Із вищенаведеного слідує висновок, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
На думку суду, мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов'язані із цим наслідки, й можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Стосовно наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Забезпечення позову з підстави, передбаченої у пункті 2 частини другої статті 150 КАС України, передбачає, що, по-перше: виходячи з конструкції зазначеної правової норми процесуального закону, поряд з наявністю очевидних ознак протиправності рішення, яке оскаржується в судовому порядку, законодавець, як обов'язкову умову, для застосування заходів забезпечення позову, визначив існування, внаслідок цього, порушення прав або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням; а по-друге: значення вжитого законотворцем поняття “очевидні ознаки” необхідно розуміти як оціночну характеристику обставин, які сприймаються однозначно, є беззаперечними, не викликають жодних сумнівів й, не потребуючи оцінки доводів і аргументів позовної заяви, висловлених по суті спору, явно свідчать про протиправний характер адміністративного акту, який оскаржується до суду.
Разом з тим, наведені як у позовній заяві, так і у заяві про забезпечення позову обставини не дозволяють однозначно й беззаперечно стверджувати про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а відтак і про наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 151 КАС України. При цьому, правомірність оскаржуваного рішення входить до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду судом справи по суті.
Отже, з поданої позивачем заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії та виконання рішення Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію належить відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення та вчинення дій, відмовити повністю.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ю.Ю. Сорока