м. Вінниця
10 травня 2022 р. Справа № 120/18173/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у невиконанні функцій контролю за діяльністю приватних нотаріусів, які припустилися незаконних нотаріальних дій, зобов'язати за допущенні порушення притягнути їх до відповідальності а також надати відповідь по суті звернення позивача у розумний місячний строк
- стягнути з відповідача спричинену протиправною бездіяльністю матеріальну шкоду у вигляді боргу КС "Злагода" станом на 03.06.2019 по виконавчому листу в розмірі 947791,41 грн. та моральну шкоду в такому ж розмірі.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 01.10.2021 звернувся до відповідача із заявою в якій скаржився на неповну відповідь Міністерства юстиції України від 26.08.2021 №70777/Л-24731/19.1.1 надану за результатами розгляду його попереднього звернення від 04.08.2021, однак отримав лист від 03.11.2021р. №102641/Л-30813/19.1.1 за підписом першого заступника Міністра юстиції України, у якому відсутнє реагування на зазначені ним у зверненні порушення, що підтверджує протиправну бездіяльність.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Ухвалою від 17.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків.
11.01.2022 позивачем подано матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.01.12022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позову, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що позивачу неодноразово надавались вичерпні відповіді на його неодноразові звернення по суті вказаних питань, а тому відсутні підстави вважати , що відповідач протиправно не виконує функцій контролю за діяльністю приватних нотаріусів.
14.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із доводами відповідача і просить задовольнити позов.
16.02.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 18.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» і зловживання посадовими обов'язками приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. надано без жодного підпису членів та секретаря кредитної спілки ксерокопію підробленого, на думку позивача, протоколу № 3-н засідання спостережної ради кредитної спілки «Злагода» від 25.01.2019. У зв'язку з чим просив притягнути до відповідальності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за співучасть в підробленні вищевказаного документа, який вподальшому, як зазначає позивач, був використаний для державної реєстрації керівника юридичної особи кредитної спілки «Злагода».
За наслідком чого Міністерством юстиції України позивачу було надано відповідь від 19.07.2021 №Л-6770 , в якій вказано, що для належного розгляду попереднього звернення позивача від 18.06.2021, за дорученням Міністерства юстиції України, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), у порядку визначеному п. 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальний дій та виконання правил нотаріального діловодства (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.02.2012 № 298/25075) у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М. витребувано пояснення та копії відповідних документів. За наслідком чого ОСОБА_1 надано відповідь від 19.07.2021, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв'язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов'язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа,
Вказали, що позивач в розумінні ст. 8 Закону України «Про нотаріат» не є особою, за дорученням якої або щодо якої вчинялась нотаріальна дія, а тому надати інформацію щодо питань, вказаних в заяві позивача не вбачається за можливе.
Вподальшому позивач 04.08.2021 звернувся до відповідача зі скаргою у зв'язку з незгодою зі змістом відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.07.2021.
Відповідач листом від 26.08.2021 №70777/Л-24731/19.1.1 зазначив, що за наслідком розгляду звернення позивача від 18.06.2021, Міністерством юстиції України надано вичерпну відповідь. Також вказав, що відповідно до Статті 2-1 Закону України «Про нотаріат», Міністерством юстиції України та його територіальними органами здійснюється державне регулювання нотаріальної діяльності, яке полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів. Крім того, керуючись частинами 3 та 7 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», вказано, що обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка. Вказав, що Міністерство юстиції України, в межах компетенції визначеної Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою КМУ № 228 від 02.07.2014, не має повноважень надавати оцінку правомірності вчиненим нотаріусом нотаріальних дій та скасовувати їх. Позивача повідомлено, що питання щодо незаконності або неправомірності вчинення нотаріальних дій, відмову а їх вчиненні та визнання їх недійсними вирішуються в судовому порядку.
Разом з тим, 01.10.2021 ОСОБА_1 знов звернувся до відповідача в якій скаржився на неповну відповідь Міністерства юстиції України за результатами розгляду його звернення від 18.06.2021 та від 04.08.2021.
В заяві від 01.10.2021 позивач зазначив, що у його попередніх зверненнях до Міністерства юстиції України повідомлялось про факти незаконного засвідчення приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. і ОСОБА_3 та Київським міським нотаріальним округом ОСОБА_2 рішень колегіального органу кредитної спілки «Злагода» з доказами. Зазначає, що отримав неповну відповідь, а лише щодо дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 . У зв'язку з чим просив Міністерство юстиції України повідомити свою позицію з припиненням систематичних зловживань зазначеними нотаріусами своїми посадовими обов'язками та не перекладати контроль за ними рекомендацією звернення до суду.
Міністерством юстиції України листом від 03.11.2021 звернення позивача від 01.10.2021 для належного розгляду направлено до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький) листом від 04.11.2021 №Л-1832/11.1/06.3/14159-2021/11.1 повідомлено позивача, що ними витребувано пояснення та копії відповідних документів у приватних нотаріусів Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В.Б. та ОСОБА_3 .
Вказали, що проаналізувавши надані документи, роз'яснили ОСОБА_1 , що згідно статті 8 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна таємниця - це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 Закону України «Про нотаріат», а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Вказали, що оскільки нотаріальні дії щодо ОСОБА_1 не вчинялись, то Центрально - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не має можливості надати всю детальну інформацію.
Вважаючи відповідь від 03.11.2021 неповною та з огляду відсутність належного реагування відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно ст. 19 Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").
Так, як уже було встановлено судом вище, 01.10.2021, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначав, що на попередні свої звернення отримав неповну відповідь, а лише щодо дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.10.2021 (вх. № Л-30813 від 05.10.2021), відповідач в строки та порядку, що визначені Законом України "Про звернення громадян", надав відповідь від 04.11.2021 за №Л1832/11.1/06.3/14159-2021/11.1.
При цьому, порівнявши зміст звернення позивача із змістом наданої відповідачем відповіді, судом встановлено, що остання містить пояснення по суті поставлених позивачем питань, із зазначенням обставин і посиланням на відповіді закони.
Крім того, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем поверхнево викладено обставини, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги, що слугувало підставою для залишення його позовної заяви без руху ухвалою від 17.12.2021 та надання йому часу для усунення недоліків позовної заяви, в тому числі, шляхом надання належного обґрунтування порушення прав, на захист яких подано даний адміністративний позов.
На виконання вимог даної ухвали, позивач вказав, що бездіяльність відповідача полягає у невиконанні функцій контролю за діяльністю приватних нотаріусів, які припустилися незаконних нотаріальних дій та як наслідок просить зобов'язати притягнути їх до відповідальності та надати відповідь по суті звернень у розумний місячний строк.
Таким чином, зміст заявленого позивачем позову, а також аналіз надісланої ним на адресу відповідача запиту від 01.10.2021 свідчить про його незгоду не із повнотою наданої йому інформації, а із самою наданою інформацією, яка, на його думку, лише підтверджує факт протиправної бездіяльності Міністерства юстиції України щодо контролю за діяльністю приватних нотаріусів.
Разом з тим, в межах даного адміністративного позову судом не встановлена бездіяльність Міністерства юстиції України у невиконанні функцій контролю за діяльністю приватних нотаріусів, оскільки на переконання суду, численні звернення позивача подібного змісту та незгода з відповідями, наданими відповідачем, свідчить про намагання заявника отримати не об'єктивну повну відповідь, а суб'єктивно очікувану відповідь, що відтворювала б саме його сприйняття відповідних правовідносин.
Більше того, протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Міністерство юстиції України діє відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі - Положення №228).
Відповідно до підпункту 33 пункту 4 Положення №228, Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Міністерства юстиції України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належить до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Пунктом 7 Положення №228 передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Міністерство юстиції України.
Відповідно до статті 2 і Закону України «Про нотаріат» (далі також - Закон) контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Територіальні органи Міністерство юстиції України, відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (зі змінами), зокрема:
- організовують роботу установ нотаріату, перевіряють їх діяльність і вживають заходів до її поліпшення, здійснюють керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних, приватних нотаріусів та уповноважених на це посадових осіб органу місцевого самоврядування (далі - уповноважені особи), контролюють дотримання нотаріусами, уповноваженими особами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства; - забезпечують і контролюють діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів;
- визначають нотаріальний округ, реєструють приватну нотаріальну діяльність, ведуть та зберігають реєстраційні справи приватних нотаріусів, уносять зміни в реєстраційне посвідчення та анулюють його, контролюють дотримання вимог щодо організації робочого місця приватного нотаріуса;
- зупиняють, припиняють діяльність нотаріусів, готують обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
- встановлюють розміри плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;
- контролюють обіг спеціальних бланків нотаріальних документів;
- контролюють своєчасність та правильність унесення нотаріусами записів до Єдиних реєстрів, що діють у системі нотаріату;
- здійснюють аналітично-методичне забезпечення нотаріальної діяльності, узагальнюють та регулюють нотаріальну практику, готують для нотаріусів та уповноважених осіб роз'яснення в межах своєї компетенції.
Суд погоджується з доводами відповідача, що Закон України «Про звернення громадян» не передбачає повторний розгляд звернень, на які заявникам вже була надана відповідь. Водночас, оскільки ОСОБА_1 окрім дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М., у своєму зверненні від 01.10.2021 зазначив про незаконність дій приватних нотаріусів Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В.Б. та ОСОБА_3 , то Міністерством юстиції України направлено звернення позивача в порядку визначеним пунктом 7 Положення №228, до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що повідомлено ОСОБА_1 листом Міністерства юстиції України від 03.11.2021 №102641/Л-30813/19.1.1.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України у невиконання функцій контролю за діяльністю приватних нотаріусів, а також зобов'язання відповідача притягнути до відповідальності та надати відповідь по суті звернень позивачу у розумний місячний строк, задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 947791,41 грн., а також моральної шкоди в сумі 947791,41грн., адже, як встановлено в ході судового розгляду даної справи, жодної неправомірної дії чи бездіяльності щодо розгляду звернення позивача від 01.10.2021, відповідачем допущено не було. Крім того, позивачем не надано доказів та не обґрунтовано причинно-наслідкового зв'язку між заявленими до стягнення матеріальної та моральної шкоди та протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача за наслідком розгляду його звернення.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622)
Рішення в повному обсязі складено: 10.05.2022 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна