м. Вінниця
28 квітня 2022 р. Справа № 120/19224/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Чабан Яни Сергіївни,
представника позивача: Романюка Василя Івановича,
представника відповідача: Пекалюк Віти Валеріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, бездіяльності відповідача щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 22.09.2021 року по 24.12.2021 року, у зв'язку з припиненням повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області.
Ухвалою від 28.12.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем 31.12.2021 року подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.01.2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
08.02.2022 року стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що останній заперечує проти задоволення позову. Зазначено, що на виконання рішення суду у справі №144/1048/16-а загальна сума сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 6889 грн. сплачено відповідно платіжного доручення №334 від 03.12.2020 року. Так, сплачено 5545.64 грн. середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та внески і обов'язкові платежі. Зокрема, згідно платіжних доручень № 332 від 03.12.2020 року сплачено 1240,02 грн. податок на доходи фізичних осіб із середньомісячного заробітку, №333 від 03.12.2020 року сплачено 103,34 грн. військовий збір із середнього заробітку, №335 від 03.12.2020 сплачено 1515,58 грн. єдиного соціального внеску із середньомісячного заробітку.
Повідомленням УДКСУ у Теплицькому районі за вих. № 02-36-07/273 від 27.04.2021 року повідомлено, що управлінням буде здійснено безспірне списання боргу на підставі виконавчих листів, виданих у справі №144/1048/16-а судового збору та середнього заробітку. В подальшому здійснено фактичне списання коштів із рахунків селищної ради, що підтверджується меморіальним ордером від 27.04.2021 року в сумі 340 607 грн., які перераховано на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення УДКСУ у Теплицькому районі за вих. №02-36-07/276 від 28.04.2021 року повідомлено селищну раду про безспірне списання коштів на загальну суму 340 607 грн. Відповідно до виписки по рахунках від 06.05.2021 року ДКСУ кошти в сумі 1515,80 грн. списані з рахунку селищної ради та зараховані на рахунок ОСОБА_1 .
Вищезазначені обставини свідчать про виконання рішення суду у справі №144/1048/16-а.
Окрім того, представник відповідача також вказує про виконання Теплицької селищною радою рішення суду у справі №120/5552/21-а, шляхом виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період із 21.10.2020 року по 21.09.2021 року у розмірі 139 945,80 грн.
З приводу доводів позивача, що станом на дату звернення до суду позивачеві не надано належно оформленої трудової книжки з зазначенням підстав припинення повноважень як сільського голови с. Веселівка з 17.07.2019 року, відповідач зазначає наступне.
Відповідно до п.п.3.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
До того ж, відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, вважає відповідач, саме за наявності вини роботодавця настає його відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки.
При цьому, оскільки позивач не з'явилася і не надала трудової книжки, 21.09.2021 року на її поштову адресу надіслано дублікат трудової книжки та здійснено виплату середнього заробітку за період з 21.10.2020 року по 21.09.2021 року, тобто проведено розрахунок у день видачі дубліката трудової книжки.
З мотивів того, що позивач не зверталась до селищної ради з вимогою про видачу належної їй трудової книжки, так само відповідач не відмовляв у видачі дубліката трудової книжки, підстав вважати вину работодавця доведеною немає, а відтак, немає і відповідальності у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпП України.
14.02.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.
Разом з тим, 14.02.2022 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині періоду та суми середнього заробітку, який вона просить стягнути з відповідача, а саме з 22.09.2021 року по 09.02.2022 року.
Ухвалою суду від 18.02.2022 року вирішено розгляд справи продовжити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
23.02.2022 року від відповідача до суду надійшли заперечення у порядку статті 164 КАС України, у яких останній заперечує проти задоволення заяви позивача про збільшення позовних вимог та зазначає, що позивачеві виплачено середній заробіток по 21.09.2021 року, у день видачі дублікату трудової книжки проведено всі розрахунки, отримавши дублікат трудової книжки, позивач не була позбавлена можливості працевлаштуватися, тому в задоволенні позовних просить відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 05.04.2022 року задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка надійшла до суду 31.03.2022 року.
Ухвалою суду від 12.04.2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та витребувано у Теплицької селищної ради та зобов'язано надати суду до 28.04.2022 року належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 .
На виконання даної ухвали 27.04.2022 року відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи відповідні докази. Також в даному клопотанні відповідачем зазначено, що 21.09.2017 року в с. Веселівка складено акт про відсутність в приміщенні Веселівської сільської ради трудових книжок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і як зазначено в акті в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них в графі підпису власників не виявлено. Як пояснила секретар виконкому ОСОБА_3 , яка вела облік руху трудових книжок, що трудові книжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні, оскільки вони разом самовільно забрали свої трудові книжки, задовго до звільнення, мотивуючи тим що побоялися за збереження та цілісність документів. Отож, надати особову справу позивача чи будь-які інші кадрові документи, окрім форми П-2 особової картки працівника, неможливо, оскільки дані документи ОСОБА_1 не передавала у 2016-2017 роках виконуючому обов'язки сільського голови.
28.04.2022 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в частині періоду та суми середнього заробітку, який вона просить стягнути з відповідача, а саме з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
25.10.2015 року на чергових місцевих виборах сільським головою с. Веселівка Теплицького району Вінницької області було обрано ОСОБА_1 .
10.11.2015 року на першій сесії Веселівської сільської ради 7 скликання сільською виборчою комісією оголошено рішення про обрання сільським головою с. Веселівка ОСОБА_1 , а також на цій же сесії, відповідно до приписів ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», сільський голова ОСОБА_1 , склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування.
24 червня 2016 року рішеннями без номерів 8-ї сесії 7-го скликання Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області достроково припинено повноважень Веселівського сільського голови ОСОБА_1 та обрано секретаря Веселівської сільської ради ОСОБА_4 і покладено на неї виконання повноважень сільського голови с. Веселівка.
Не погоджуючись із рішенням щодо припинення достроково повноважень Веселівського сільського голови, позивач звернулась до суду.
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2020 року у справі №144/1048/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24 червня 2016року «Про обрання секретаря Веселівської сільської ради», на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_4 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 8-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 24 червня 2016року «Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області», на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25 липня 2017року «Про обрання секретаря Веселівської сільської ради», на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_5 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ №11-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 25 липня 2017року «Про покладання обов'язків голови села Веселівка на секретаря Веселівської сільської ради», на підставі якого обов'язки сільського голови покладено на ОСОБА_5 .
Визнано протиправним та скасовано рішення б/№ 12-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 18 серпня 2017 року «Про обрання секретаря Веселівської сільської ради», на підставі якого обрано секретарем ОСОБА_4 .
Визнано протиправним та скасовано рішення №83 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13 вересня 2017 року «Про дострокове припинення повноважень голови села Веселівка Теплицького району Вінницької області», на підставі якого достроково припинено повноваження ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення №84 13-ї сесії Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 7-го скликання від 13 вересня 2017 року «Про надання повноважень секретарю Веселівської сільської ради Теплицького району Вінницької області», на підставі якого обов'язки сільського голови покладено на ОСОБА_4 .
Визначено припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області, на яку вона була обрана на чергових місцевих виборах та склала присягу відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» 10.11.2015 року, у зв'язку із утворенням об'єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування з моменту припинення у неї повноважень сільського голови територіальної громади села Веселівка Теплицького району, що приєдналася до Теплицької селищної об'єднаної територіальної громади у день офіційного оголошення територіальною виборчою комісією на сесії селищної ради об'єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів до Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади, а саме із 17 липня 2019року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 25 червня 2016 року по 20 жовтня 2020 року у сумі 338 608 (триста тридцять вісім тисяч шістсот вісім) гривень, з урахуванням виплачених сум.
Звернуто до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області (код ЄДРПОУ04326193, Вінницька область, Теплицький район, смт. Теплик, вул.Незалежності.буд.34. поштовий індекс 23800) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 6 889 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 коп.
Постановою Сьомий апеляційний адміністративний суд від 24 лютого 2021 року по даній справі № 144/1048/16-а рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2020 року змінено в частині абзацу 10 резолютивної частини, яка викладена в наступній редакції:
"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Теплицької селищної ради Теплицького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 02 серпня 2017 року по 20 жовтня 2020 року у сумі 340607 (триста сорок тисяч шістсот сім) гривень, з урахуванням виплачених сум."
В решті рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2020 року залишено без змін.
Відповідно платіжного доручення №334 від 03.12.2020 року сплачено 5545.64 грн. середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, та сплачено внески та обов'язкові платежі, а саме згідно платіжних доручень № 332 від 03.12.2020 року сплачено 1240.02 податок на доходи фізичних осіб із середньомісячного заробітку, №333 від 03.12.2020 року сплачено 103.34 грн. військовий збір із середнього заробітку, №335 від 03.12.2020 сплачено 1515.58 грн. єдиного соціального внеску із середньомісячного заробітку.
Отже, загальна сума сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 6889 гри сплачено 03.12.2020.
Повідомленням УДКСУ у Теплицькому районі за вих. № 02-36-07/273 від 27.04.2021 повідомлено що управлінням буде здійснено безспірне списання боргу та підставі виконавчих листів виданих у справі №144/1048/16-а судового збору та середнього заробітку. В подальшому, здійснено фактичне списання коштів із рахунків селищної ради, що підтверджується меморіальним ордером від 27.04.2021 в сумі 340 607 грн., які перераховано на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення УДКСУ у Теплицькому районі за вих.№02-36-07/276 від 28.04.2021 року повідомлено селищну раду про безспірне списання коштів на загальну суму 340 607 грн. Відповідно до виписки по рахунках від 06.05.2021 року ДКСУ кошти судового збору в сумі 1515,80 грн. списані з рахунку селищної ради та зараховані на рахунок ОСОБА_1
13.12.2021 року набрало законної сили рішення суду у справі №120/5552/21, яким відповідача зобов'язано визначити середній заробіток у відповідності до рішення Гайсинського районного суду від 20.10.2020 року у справі 144/1048/16-а. У зв'язку із цим селищною радою позивачу нараховано та виплачено позивачу середній заробіток за період із 21.10.2020 року по 21.09.2021 року у загальному розмірі 139945,80 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується відповідними платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.
Позивач вважає, що в порушення положень ст. 116, 117 КЗпП їй не виплачено всіх сум при звільнені, а також не видано належно оформленої трудової книжки, відповідальність за яку передбачена ст. 235 КЗпП України, тому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Теплицької селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 включно, що становить 93094 гривні.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд керується наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-III), який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно з абзацом третім статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою (абзац третій частини першої статті 10 Закону № 2493-III).
Статтею 20 Закону № 2493-ІII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.
Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівника.
За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це зазначено у спеціальному законі.
Тобто норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.
Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а15 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї, про що неодноразово зазначено в судовій практиці (справа №820/5122/17, справа №823/384/17 тощо).
Відповідно до рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2020 року у справі №144/1048/16-а, установлено, що починаючи із 24.06.2016 року та станом на 20.10.2020 року, ні Веселівською сільською радою, ні Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с.Веселівка Тепицького району, а саме розпорядження про оформлення звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с Веселівка органом місцевого самоврядування не видавалось, а також ОСОБА_1 , як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка (ст.47 КЗпП України) і не проводився з нею розрахунок у строки, зазначені в статі 116 КЗпП України.
Відповідно до статті 48 КЗпІІ України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Згідно з п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110 (далі - Інструкція), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п.п. 2.26 Інструкції, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Щодо доводів того, що прийняття рішення або розпорядження про припинення повноважень ОСОБА_1 не передбачено приписами чинного законодавство, оскільки таким документом є рішення 1 сесії Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади 7 скликання №1-01 від 17.07.2019 «Про підсумки виборів депутатів Теплицької селищної ради об'єднаної територіальної громади та Теплицького селищного голови», судом відхиляються з огляду на те, що в даному випадку повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області визнано припиненими рішенням Гайсинського районного суду з 17.07.2019 року.
Так, у зв'язку з утворенням об'єднаної територіальної громади та реорганізації органів місцевого самоврядування, проте за судовим рішенням від 20.10.2020 року по справі, а не відповідно до рішення сесії.
Відповідно до ст. 129-1 Констуції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
В силу приписів ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року у справі №280/2610/19 (рішення № 88506798 в ЄДР) вказав, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не за загальним правилом, з дати набрання ним законної сили, а негайно з моменту його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав громадян і держави.
Отже, відомості про припинення повноважень позивача на підставі рішення мають бути внесені до трудової книжки позивача в силу приписів п. 2.4 та п.п. 2.26 Інструкції №58.
Стосовно мотивів відповідача, що позивач не зверталась до селищної ради з вимогою про видачу належної їй трудової книжки, так само відповідач не відмовляв у видачі дубліката трудової книжки, підстав вважати вину работодавця доведеною немає, а відтак, немає і відповідальності у вигляді виплати середнього заробітку робітникові за час вимушеного прогулу за нормами статті 235 КЗпІІ України, суд зазначає таке.
Відповідно до рішення Гайсинського районного суду від 20.10.2020 року у справі №144/1048/16-а, залишеною в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, зазначено, що у період часу, починаючи із 24.06.2016 року та станом на 20.10.2020 року, ні Веселівською сільською радою, ні Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с. Веселівка Теплицького району, а саме: розпорядження про оформлення звільнення ОСОБА_1 органом місцевого самоврядування не видавалось, а також ОСОБА_1 як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка.
Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, докази про відсутність трудової книжки позивача у відповідача, зокрема Акти, журнали, на які покликається відповідач у своєму відзиві судом відхиляються з огляду на встановлені обставини іншим судовим рішенням у справі №144/1048/16-а.
Таким чином, Теплицькою селищною радою процедура звільнення ОСОБА_1 не оформлена, трудова книжка не заповнена, а також ОСОБА_1 як звільненій з посади особі не видавалась належно оформлена трудова книжка, що не заперечується і самим відповідачем.
Посилання відповідача про проведення всіх розрахунків з позивачем та видачу їй належного дублікату трудової книжки, станом на день його видачі, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Пунктом 5.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, та яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110 (далі - Інструкція №110) визначено, що дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Пунктом 5.3. Інструкції №110 визначено, що якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника.
В порушення вищезазначених вимог Інструкції №110 Теплицькою селищною радою виготовлено трудову книжку (дублікат) НОМЕР_1 на 64 арк. на прізвище ОСОБА_1 та занесено до неї 21.09.2021 року єдиний запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Веселівка Теплицького району у зв'язку з утворенням територіальної громади із 17 липня 2019 року п.5 ст. 41 КЗпП України.
Отже, виготовлення дублікату трудової книжки позивача з вищезазначеними порушеннями, на переконання суду, не може слугувати доказом належного оформлення звільнення позивача.
Згідно з приписами статті 116 КЗпП України)при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до статті 117 цього ж Кодексу у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (п. 4.1. Інструкції №58). Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (п. 4.2. Інструкції).
Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що безумовним обов'язком щодо ведення трудових книжок працівників, їх зберігання та видача працівнику покладається на работодавця, або уповноваженого ним органа.
В силу того, що відповідач наполягає на відсутності у нього трудової книжки, доказів того, що він звертався до позивача з питань надати трудову книжку, якщо він вважає, що вона знаходиться у позивачки, матеріали справи не містять, оскільки саме на відповідача, а не позивача, покладено обов'язок заповнення трудових книжок та її видачі звільненому працівнику.
Також суд бере до уваги, що відповідно до розпорядження №34 від 04 червня 2021 року відповідачем нарахована та виплачена компенсації за невикористану відпустку за 2017-2019 роки, що підтверджує доводи позивача про неповний розрахунок.
До того ж слід вказати, що суд у справі №144/1048/16-а, встановив припиненими повноваження позивача з 17.07.2019, однак стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу за період по 20.10.2020 року, вказавши, що не оформлено звільнення ОСОБА_1 та не надано їй трудової книжки.
Проте відповідач, не усуваючи таких порушень, вказаних у рішенні, стверджує про зворотнє, а саме про відсутність в його діях вини.
Суд наголошує, що відповідальність за зберігання трудових книжок покладено на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку зберігання трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках, іншу відповідальність.
Відтак, оскільки Теплицькою селищною радою не оформлено звільнення ОСОБА_1 з посади сільського голови с.Веселівка Тепицького району, що встановлено судовим рішенням у справі №144/1048/16-а, та не спростовано в межах даного спору, суд вважає, такими, що є обґрунтованими вимоги позивача про бездіяльність відповідача щодо непроведення з ОСОБА_1 розрахунку на дату припинення повноважень, що є підставою для задоволення похідних вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП України).
Щодо вимушеного прогулу, то відповідно до прохальної частини позовної заяви з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, позивачем визначений період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року. Середньодену заробітну плату, позивач визначила у сумі 608,46грн., тобто у розмірі встановленому у судовому рішенні у справі №144/1048/16-а, що не заперечується відповідачем.
Так, відповідно до рішення по справі вказано, що до періоду жовтня 2020 розраховано середній заробіток із показників 186,38 грн - середньоденний заробіток; 9500/2910 - коефіцієнт збільшення розміру посадового окладу, що становить арефметичним підрахунком суму 608,46грн.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням кількості робочих днів за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальному розмірі 93094,00 гривні.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із обставин, встановлених судом у цій справі, надавши оцінку наведеним мотивам кожної із сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», питання про його розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Теплицької селищної ради щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року у зв'язку з припинення нею повноважень сільського голови с. Веселівка Теплицького району Вінницької області.
Стягнути з Теплицької селищної ради (код ЄДРПОУ 04326193, вул. Незалежності, буд. 34, смт, Теплик, Гайсинський район, Вінницька область) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 10.02.2011 року Теплицьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2021 року по 28.04.2022 року включно в сумі 93094 грн (дев'яносто три тисячі дев'яносто чотири гривні).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Теплицька селищна рада (код ЄДРПОУ: 04326193, адреса: вул. Незалежності, 25, м. Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, 23800).
Рішення у повному обсязі виготовлено: 09.05.2022 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна