м. Вінниця
06 травня 2022 р. Справа № 120/19970/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративнго суду надійшли матеріали справи ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання відповідача виплатити йому різницю заробітку (матеріального і грошового забезпечення) за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді за період з 05.01.2021 по 29.11.2021.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що наказом ГУНП у Вінницькій області №195о/с від 29.11.2021 скасовано пункт наказу ГУНП у Вінницькій області №1 від 04.01.2021 про призначення позивача на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, та вказано, що з 05.01.2021 позивача вважати в посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Проте, педставник позивача зазначає, що поновивши позивача на посаді, відповідач не вирішив питання про виплату йому різниці у заробітку за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді.
Ухвалою від 17.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з тих підстав, що від моменту призначення на посаду від позивача не надходило будь яких заяв чи рапортів з вимогою виплати різниці у заробітку за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді.
22.02.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим, оскільки 02.11.2021 представник позивача звертався до відповідача з заявою про забезпечення негайного виконання рішення суду у справі №120/6751/21-а, а також здійснення перерахунку і виплати позивачу різниці матеріального і грошового забезпечення за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді, які він недоотримував внаслідок незаконного переміщення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та до 04.01.2021 обіймав посаду заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
04.01.2021 наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1о/с відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, звільнивши при цьому з посади заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Рішенням Вінницького окружного адміністративнго суду від 12.10.2021 у справі №120/6751/21-а позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04 січня 2021 року №1о/с, яким ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши при цьому з посади заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05 січня 2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.11.2021 наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №195о/с скасовано пункт наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1 від 04.01.2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, та вказано, що з 05.01.2021 ОСОБА_1 вважати в посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Проте позивач вважає, що відповідач поновивши його на посаді, протиправно не вирішив питання про виплату йому різниці у заробітку за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі Положення про проходження служби).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За приписами пункту 8 частини десятої статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов'язків та своїх професійних, особистих якостей.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
На виконання даної норми Закону наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Також, відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Аналогічні вимоги містить стаття 235 КЗпП України, відповідно до якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
З аналізу вказаних норм суд зазначає, що у разі поновлення на роботі, працівнику повинен бути оплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, проте лише за умови встановлення факту незаконного звільнення особи. Інших умов для виплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, в тому числі і подачі заяви чи рапорту на здійснення такої виплати, вказані норми не містять.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням суду від 12.10.2021 у справі №120/6751/21-а изнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 04 січня 2021 року №1о/с, яким ОСОБА_1 призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши при цьому з посади заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 05 січня 2021 року.
Також, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №195о/с від 29.11.2021 скасовано пункт наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1 від 04.01.2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, та вказано, що з 05.01.2021 ОСОБА_1 вважати в посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Проте поновивши позивача в посаді заступника начальника Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, відповідачем не здійснено нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці матеріального і грошового забезпечення за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді, які він недоотримував внаслідок незаконного переміщення.
Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.
Таким чином, належним способом, захисту є визнання бездіяльності Головного управління Національної поліції у Вінницькій області неправомірною щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці заробітку (матеріального і грошового забезпечення) за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді за період з 05.01.2021 по 29.11.2021 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому різницю заробітку (матеріального і грошового забезпечення) за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді за період з 05.01.2021 по 29.11.2021.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області неправомірною щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці заробітку (матеріального і грошового забезпечення) за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді за період з 05.01.2021 по 29.11.2021.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю заробітку (матеріального і грошового забезпечення) за час виконання обов'язків на нижче оплачуваній посаді за період з 05.01.2021 по 29.11.2021.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Мультян Марина Бондівна