10 травня 2022 р. Справа № 120/19325/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Вінниці адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" (далі - ТОВ "АДАМАНТ ЛОГІСТИК", позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2021 № 293777.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки від 06.12.2021 №293777 відносно нього застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього ж Закону (перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не оформлена товарно-транспорта накладна). На переконання позивача, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки водій транспортного засобу надав для перевірки усі необхідні документи визначені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в тому числі і товарно-транспортну накладну №13 від 08.10.2021. Окрім того, позивач вказував на порушення процедури здійснення державного контролю. За таких обставин позивач вважає прийняту постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які усунуто останнім 14.01.2022, шляхом уточнення сторони відповідача у справі - Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 2270 грн.
Ухвалою від 02.02.2022 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
04.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ТОВ "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" порушило вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не оформлена товарно-транспортна накладна). При цьому пред'явлену водієм товарно-транспортну накладну № 13 від 08.10.2021 не взято до уваги з огляду на її оформлення із порушенням встановлених правил. Відтак, за наслідком встановленого порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 318060 від 08.10.2021, матеріали по якому і стали підставою для винесення спірної постанови. Вважає, що, застосовуючи до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Враховуючи наведене відповідач переконує суд у необхідності відмови в задоволенні даного позову.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, встановив наступне.
08.10.2021 о 15:56 на а/д Н-14 "Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв" 15 км, уповноваженими особами Центрального міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 04.10.2021 № 009976 було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки "DAF", реєстраційний номер: НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (водій), що використовується автомобільним перевізником ТОВ "АДАМАНТ ЛОГІСТИК".
За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 318060 від 08.10.2021, у якому міститься запис, що під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Зокрема, зазначено, що водієм не надано усіх необхідних документів для перевезення вантажу, що визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме не пред'явлено належно оформлену товарно-транспортну накладну. Щодо наданої водієм ТТН № 13 від 08.10.2021 зазначено, про відсутність у ній передбачених Законом відомостей і, як наслідок, не взято цей документ до уваги.
Вказані матеріали передані для розгляду в орган державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника, тобто відповідачу.
Згідно повідомлення Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, направленого на адресу позивача, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначено на 06.12.2021.
Так, за результатами розгляду такої справи відповідачем винесено постанову від 06.12.2021 № 293777, згідно якої за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позивач з правомірністю вказаної постанови не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 за № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. Водночас пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку № 1567).
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п. 13 Порядку № 1567).
Як встановлено судом, рейдова перевірка позивача здійснювалась старшим державним інспектором Зотовим Р.А на підставі направлення від 04.10.2021 № 009976.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, з актом перевірки від 08.10.2021 № 318059, водій ОСОБА_1 був ознайомлений належним чином, однак від підписання вказаного акту та надання пояснень відмовився.
Згідно п. 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. (п. 26-27 Порядку № 1567).
Із матеріалів справи встановлено, що позивач повідомлявся про час і місце розгляду справи. Повідомлення здійснено за юридичною адресою товариства, однак поштове відправлення повернулося на адресу відповідача із зазначенням причин: "за закінченням терміну зберігання".
За таких обставин, відповідач вправі розглянути справу про порушення за відсутності представника товариства, адже обов'язок повідомити перевізника не супроводжується обов'язком забезпечити його явку, а неприбуття уповноваженої перевізником особи не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.
Із тексту оскарженої постанови встановлено, що її прийнято належним суб'єктом - в.о. заступника начальника Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, повноваження якого були визначені наказом голови Державої служби з безпеки на транспорті № 2278-К від 03.12.2021.
Відтак, аргументи позивача про істотні порушення відповідачем процедури проведення рейдової перевірки та прийняття постанови від 06.12.2021 № 293777 не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими доказами.
Щодо суті порушення, вчинення якого поставлено у вину позивачу, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи обставини цієї справи, суд зазначає, що склад порушення за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно - транспортної накладної.
При цьому безспірними є та обставина, що на момент проведення рейдової перевірки водієм надано старшому державному інспектору Зотову Р.А. ТТН № 13 від 08.10.2021. Однак посадовою особою відповідача не взято до уваги пред'явлену ТТН з огляду на відсутність у ній повних відомостей про транспортний засіб, зокрема його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги та код ЄДРПОУ автомобільного перевізника, замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача. Натомість кваліфіковано виявлені недоліки ТТН як здійснення перевезення вантажів за відсутності товарно-транспортної накладної.
Визначаючись щодо правомірності висновків відповідача, суд керується такими мотивами.
Згідно ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021), при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: 1) дата і місце складання; 2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; 4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; 6) пункти завантаження і розвантаження.
Аналіз норм ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III дає підстави для висновку, що у товарно - транспортній накладній повинні міститися відомості про код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.
Однак, у ч. 3 ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III чітко вказано про те, що такі відомості повинен зазначити вантажовідправник, оскільки саме він у розумінні Закону вважається особою відповідальною за оформлення товарно - транспортної накладної.
Із наданої позивачем та відповідачем копії товарно - транспортної накладної від 08.10.2021 № 13 встановлено, що вантажовідправником є Державне підприємство "Центр екологічних ініціатив" .
Дійсно, як про це зазначає відповідач, повні відомості у товарно - транспортній накладній від 08.10.2021 № 13 не зазначено. Зокрема у ній відсутня інформація про код ЄДРПОУ або податковий номер перевізника та параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги.
Однак суд наголошує, що Закон від 05.04.2001 № 2344-III покладає обов'язок із заповнення ТТН та зазначення необхідних відомостей на вантажовідправника яким позивач не являється (вантажовідправник - Державне підприємство "Центр екологічних ініціатив"), а відповідальність перевізника на підставі норм ст. 60 Закон від 05.04.2001 № 2344-III настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.
Цей висновок узгоджується із нормами Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила № 363).
Так, згідно п. 11.3 Правил № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).
Більше того, п. 11.1 Правил № 363 передбачає, що товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Тому, враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, немає підстав покладати на позивача тягар негативних наслідків та притягувати його до адміністративно - господарської відповідальності за формальне неповне виконання іншою юридичною особою (вантажовідправником) її обов'язків із повного внесення усіх відомостей до товарно - транспортної накладної.
Більш того, ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III передбачає відповідальність перевізника за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки товарно - транспортної накладної. Відтак, достатньою і такою, що ґрунтується на Законі від 05.04.2001 № 2344-III підставою для відповідальності перевізника є фізичне неіснування у його водія на момент проведення перевірки такого документу як товарно - транспортна накладна, а не певні формальні недоліки у її заповненні, адже перевізник взагалі не є суб'єктом, що здійснює оформлення цього документу.
При цьому такі недоліки ТТН як не зазначення у ній коду ЄДРПОУ або податкового номера перевізника та параметрів транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги вважаються судом формальними, оскільки у накладній зазначено інші обов'язкові її реквізити, що дають можливість у повній мірі ідентифікувати суб'єктів транспортного процесу, вантаж та транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення.
До того ж суд враховує, що товарно - транспортна накладна - це документ форма якого затверджена додатком № 7 до Правила № 363.
Проаналізувавши затверджену форму товарно - транспортної накладної суд зауважує, що у ній відсутні пункти, розділи чи рядки для внесення тих відомостей, про які зазначає відповідач, оскільки Законом від 05.04.2001 № 2344-III (у редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021) хоча і передбачено внесення до ТТН зазначених вище відомостей, затверджену додатком № 7 Правил № 363 форму накладної не змінено.
За таких обставин суд вважає, що висновок акту перевірки від 08.10.2021 № 318060 про перевезення позивачем вантажів автомобільним транспортом за відсутності товарно - транспортної накладної є помилковими, адже за встановлених у справі обставин, певні недоліки в оформленні наявної у водія ТТН від 08.10.2021 № 13 не можуть бути кваліфіковані як відсутність товарно - транспортної накладної на момент проведення перевірки.
Отже, спірна постанова від 06.12.2021 № 293777 про застосування до ТОВ "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідачем у справі є Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (територіальний орган Укртрансбезпеки), який в силу норм Кодексу адміністративного судочинства України володіє статусом суб'єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, що виключає можливість стягнення із відповідача сплаченого позивачем судового збору.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
З приводу витрат позивача на правничу допомогу, про орієнтовний розмір яких зазначено у позові, то на момент ухвалення цього рішення доказів їх понесення не надано, а тому такі витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 293777 від 06.12.2021.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.05.22.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ ЛОГІСТИК" (вул. А. Первозванного, 58А, кв. 72, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 43984923);
Відповідач: Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021), як територіальний орган Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович