м. Вінниця
10 травня 2022 р. Справа № 120/2980/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову у призначенні пенсії як державному службовцю за віком ОСОБА_1 відповідно до ЗУ "Про державну службу" на підставі даних довідок від 25.01.2022 №0200-0603-8/6656 , №0200-0603-8/6666 в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції чинній на момент призначення з урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" шляхом переведення з пенсії по інвалідності 2 групи, призначеної згідно з ЗУ "Про державну службу" №3723-ХІІ;
- зобов'язати призначити та виплачувати пенсію як державному службовцю по віку з 26.01.2022 відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" №3723-ХІІ на підставі даних довідок від 25.01.2022 №0200-0603-8/6656 , №0200-0603-8/6666 в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції чинній на момент призначення з урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" шляхом переведення з пенсії по інвалідності 2 групи, призначеної згідно з ЗУ "Про державну службу" №3723-ХІІ;
- зобов'язати нарахувати і виплатити недоплачену суму пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу" з 26.01.2022.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно ЗУ "Про державну службу" №3723-ХІІ. У січні 2022 позивач звернулась до відповідача з заявою про переведення її на пенсію державного службовця за віком відповідно до норм ЗУ "Про державну службу" №889-VIII. Разом з тим, відповідач листом від 23.02.2022 №0200-0209/8/16172 відмовив у переведенні на інший вид пенсії.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Ухвалою від 29.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
08.04.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне.
Відповідно до ст. 90 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено право певної категорії державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Зокрема:
- державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України;
- особи, які на день набрання чинності Законом №889, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.
Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 10.05.2011 та отримувала пенсію як особа з інвалідністю другої групи.
З 30.09.2011 проведено перерахунок пенсії та обчислено розмір відповідно до норм Закону №3723, як особі яка має 20 років стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у розмірі 90% заробітної плати державного службовця, станом на вересень 2011 року.
Призначена згідно вказаного Закону пенсія виплачувалася з 30.09.2011 по 25.01.2022 у розмірі 4119,89 грн. ( 4577,66 грн. - заробітної плати державного службовця х 90% ).
26.01.2021 позивач звернулась із заявою щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переводом на пенсію за віком та перерахунку пенсії за нормами Закону №889.
Відповідач вказав, що при розгляді наданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що станом на 01.05.2016 позивач не перебувала на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016 складає 21 рік 05 місяців 04 дні (з 26.04.1990 по 30.09.1994, з 01.10.1994 по 19.12.1994, з20.12.1994 по 30.04.2002, з 01.05.2002 по 31.05.2002, з 01.06.2002 по 29.09.2011).
Відтак, на наявності факту призначення та виплати пенсії згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається.
Крім того, останній зауважив, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України "Про державну службу", діючим законодавством не передбачене.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 з 10.05.2011 перебуває на обліку в органах ПФУ та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи, призначену відповідно до норм ЗУ "Про Державну службу" №3723-ХІІ.
26.01.2021 позивач звернулась із заявою щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з переводом на пенсію за віком та перерахунку пенсії за нормами Закону №889, згідно наданих до звернення довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.01.2022 № 0200-0603-8/6656 (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років) та № 0200-0603-8/6666 (про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі), виданих ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Листом від 23.02.2022 №0200-0209-8/16172 відповідач повідомив позивача, що рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 01.02.2022 №905230131446 їй відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за віком згідно ЗУ від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу". При цьому відповідач вказав, що станом 01.05.2016 позивач не перебувала на державній службі. Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, станом на 01.05.2016 складає 21 рік 05 місяців 04 дні (з 26.04.1990 по 30.09.1994, з 01.10.1994 по 19.12.1994, з 20.12.1994 по 30.04.2002, з 01.05.2002 по 31.05.2002, з 01.06.2002 по 29.09.2011). Відтак, на наявності факту призначення та виплати пенсії згідно Закону №3723, пенсія згідно Закону №889 не призначається.
При цьому у вказаному листі відповідач зазначає, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу», діючим законодавством не передбачене. А згідно заяви позивача від 26.01.2022 №174 було виконано перерахунок пенсії в частині переведення з пенсії по інвалідності, обчисленої за нормами ЗУ №3723 на пенсію за віком, обчислену відповідно до ЗУ №1078.
Не погоджуючись з такою відмовою суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон №889-VIII набрав чинності 01.05.2016, згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч.10 ст.37 Закону № 3723-XII).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Отже, не зважаючи на те, що з 01.06.2016 Закон України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених ст. 37 цього закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 2011 року перебувала на обліку як одержувач пенсії по інвалідності, яка первинно була обчислена за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
26.01.2022 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області з заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", однак отримала відмову.
При цьому стаж позивача на державній службі становить не менше 20 років, позивач досяг віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж. Ці обставини відповідач не оспорює.
Таким чином, стаж державної служби є достатнім для переведення позивача на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки є більшим ніж 20 років.
Однак, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки даною нормою допускається розмір стажу державної служби понад 10 років лише за умови, якщо особа, станом на 01.05.2016, перебуває на посаді державній службі.
Разом з тим, станом на 01.05.2016, позивач не займав посади державної служби, а тому не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
В свою чергу, суд звертає увагу, що право позивача на обчислення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
Суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, зазначено, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з п.10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII не встановлено.
Враховуючи зазначене доводи відповідача про неможливість переведення ОСОБА_1 на обраний нею вид пенсії є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено наявність законних перешкод для реалізації позивачкою права вибору виду пенсії, яку вона бажає отримувати.
Відтак, оскільки позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, суд вважає, що позивач має право на переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723 та п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Суд зауважує, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, по інвалідності, на інший вид - пенсію за віком, хоча і в межах одного і того ж закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
Згідно з положеннями ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
В той же час, суд вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі - Порядок).
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Так, на момент звернення позивачки з заявою про переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ (26.01.2022), вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2022 №0200-0603-8/6666, №0200-0603-8/6656 видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за посадою заступника начальника головного управління станом на січень 2022 року.
Так, у відповідності до змісту рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтримку правомірності свого рішення, суд приходить до переконання, що відмова відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ є необґрунтованою та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною відмови у переведенні на інший вид пенсії, та зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію як державному службовцю по віку відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №№3723-ХІІ із врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 26.01.2022 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках від 25.01.2022 №0200-0603-8/6656, №0200-0603-8/6666, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтримку правомірності свого рішення, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення заявленого позову.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а будь-яких інших судових витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію по за віком згідно Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію як державному службовцю по віку відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №№3723-ХІІ із врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 26.01.2022 пенсії державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.01.2022 №0200-0603-8/6656, №0200-0603-8/6666, з урахуванням виплачених сум пенсії.
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.05.2022
Суддя Томчук Андрій Валерійович