вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" травня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/120/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейд Компані" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд.1, код ЄДРПОУ 42803045)
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу " Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ ВП 05425046)
про стягнення в сумі 469 107,60 грн.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрейд Компані" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу" Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в якому просить стягнути з останнього 469 107 грн. 60 коп..
Даний позов обгрунтовує тим, що на підставі Договору поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 469107,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №48 від 23.11.2021 року на суму 31 195,20 грн., №49 від 23.11.2021 року на суму 22 705,20 грн., №50 від 23.11.2021 року на суму 92 392,80 грн., №51 від 23.11.2021 року на суму 35 950,80 грн., №52 від 23.11.2021 року на суму 16 392,00 грн., №53 від 23.11.2021 року на суму 24 624,00 грн., №54 від 23.11.2021 року на суму 49 652,40 грн., №55 від 26.11.2021 року на суму 65450,40 грн., №56 від 26.11.2021 року на суму 65 450,40 грн., №57 від 27.11.2021 року на суму 6898,80 грн., №58 від 01.12.2021 на суму 22 444,80 грн., №59 від 01.12.2021 року на суму 35 950,80 грн.. . Станом на дату звернення до суду Відповідач не здійснив жодної оплати за поставлену продукцію, чим порушив п. 6.1. Договору.
Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
09.03.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає повністю та просить в порядку ст.130 ГПК України повернути Позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого Позивачем при поданні позову.
Ухвалою суду від 15 березня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшли клопотання, в яких повідомляє про часткову оплату боргу та просить закрити провадження у справі в частині стягнення 237 070,80 грн. основного боргу за Договором поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року у зв'язку із відсутністю спору. До клопотань додано платіжні доручення: №3407 від 17.03.2022 на суму 26 838,00 грн., №3660 від 17.03.2022 на суму 22 814,40 грн., № 3848 від 22.03.2022 на суму 2622,00 грн., №3822 від 22.03.2022 на суму 860,40 грн., №3844 від 22.03.2022 на суму 26 611,20 грн., №3843 від 22.03.2022 на суму 6038,40 грн., №3853 від 22.03.2022 на суму 5575,20 грн., №3851 від 22.03.2022 на суму3598,80 грн., №3855 від 22.03.2022 на суму 2635,20 грн., №3858 від 22.03.2022 на суму 1936,80 грн., №3846 від 22.03.2022 на суму1140,00 грн., №3861 від 22.03.2022 на суму 24,00 грн., №3820 від 22.03.2022 на суму 35950,80 грн., №4641 від 11.04.2022 року на суму 24 624,00 грн., №4639 від 11.04.2022 року на суму 22 705,20 грн., №4644 від 11.04.2022 року на суму 3 444,00 грн..
У судове засідання 19.04.2022 року не з'явились представники позивача та відповідача. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представників Позивача та Відповідача.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
12.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрейд Компані", як Постачальником та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція», як Замовником укладено Договір поставки № 53-122-01-21-11429 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору).
Згідно з п. 2.2 Договору загальна сума договору складає 942 642,00 грн..
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що продукція поставляється Постачальником на умовах DDP Інкотермс-2010, в строк по 15.12.2021 року. Місце поставки та вантажоотримувач - 34400, м. Вараш, Рівненська область, склад РВ ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар загальною вартістю 469 107,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №48 від 23.11.2021 року на суму 31 195,20 грн., №49 від 23.11.2021 року на суму 22 705,20 грн., №50 від 23.11.2021 року на суму 92 392,80 грн., №51 від 23.11.2021 року на суму 35 950,80 грн., №52 від 23.11.2021 року на суму 16 392,00 грн., №53 від 23.11.2021 року на суму 24 624,00 грн., №54 від 23.11.2021 року на суму 49 652,40 грн., №55 від 26.11.2021 року на суму 65450,40 грн., №56 від 26.11.2021 року на суму 65 450,40 грн., №57 від 27.11.2021 року на суму 6898,80 грн., №58 від 01.12.2021 на суму 22 444,80 грн., №59 від 01.12.2021 року на суму 35 950,80 грн.. Видаткові накладні підписані Замовником та Постачальником.
Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється Замовником за умови реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії», а саме:
за видатковою накладною №48 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-222 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №49 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-223 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №50 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-223 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №51 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-224 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №52 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-225 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №53 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-224 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №54 від 23.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-228 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №55 від 26.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-230 від 09.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №56 від 26.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-230 від 09.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №57 від 27.11.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-232 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №58 від 01.12.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-235 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.;
за видатковою накладною №59 від 01.12.2021 року (Ярлик на придатну продукцію № 1-2-235 від 07.12.2021 р.) - 24.01.2022р.
Відтак, Позивач поставив Відповідачу продукцію за Договором на загальну суму 469 107,60 грн., а у Відповідача виник обов'язок, передбачений п. 6.1 Договору, щодо оплати за поставлений товар до 24.01.2022 року.
25.01.2022 Позивач направив на адресу Відповідача досудову вимогу №0007 від 24.01.2022р. про сплату 469 107,60 грн. основного боргу.
Як встановлено судом Відповідач оплату за поставлену продукцію провів частково.
Станом на день винесення рішення заборгованість Відповідача за Договором становить 232 036, 80 грн..
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Відповідачем на рахунок Позивача сплачено 237 070 грн. 80 коп. основного боргу за Договором поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року та не заперечується Позивачем.
Відтак суд констатує, що відносно стягнення вищевказаної суми між сторонами відсутній предмет спору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Таким чином провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 237 070 грн. 80 коп. основного боргу за Договором поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року підлягає закриттю.
На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 232 036, 80 грн. основного боргу за Договором поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, та те що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №53-122-01-21-11429 від 15.11.2021 року, а Відповідач вказаного не спростував, суд доходить висновку про задоволення позову.
На підставі статті 130 ГПК України підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову від суми, визнаної відповідачем.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта судових витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 130, 231-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення 237 070 грн. 80 коп. основного боргу закрити.
2. Позов задоволити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрейд Компані" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд.1, код ЄДРПОУ 42803045) основний борг у сумі 232 036 (двісті тридцять дві тисячі тридцять шість) грн. 80 коп. та 1740 грн. 28 коп. судового збору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стрейд Компані" (49087, м. Дніпро, вул. Василя Макуха, буд.1, код ЄДРПОУ 42803045) з Державного бюджету України 5296,33 грн. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №775 від 11.02.2022 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №918/120/22.
5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.