"03" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4094/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного центру зайнятості до Нижньодністровського національного природного парку про стягнення заборгованості в сумі 8096,75 грн., -
Одеський обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Нижньодністровського національного природного парку про стягнення заборгованості в сумі 8096,75 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Як зазначає позивач, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 р. № 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" до внесення змін до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".
Крім того, як вказує позивач, наказом Одеського ОЦЗ від 29.03.2018 р. № 95 "Про створення філій Одеського обласного центру зайнятості? утворено відокремлений підрозділ Одеського ОЦЗ Біляївську районну філію Одеського обласного центру зайнятості.
Так, позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебав на обліку як безробітний у Біляївській районній філії Одеського ОЦЗ з 22.07.2020 р. по 24.03.2021 р. та отримував соціальні послуги і матеріальне забезпечення відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?, що підтверджується витягом із наказів по Біляївський районній філії Одеського ОЦЗ про прийняті рішення відносно ОСОБА_1 . При цьому позивач додає, що відповідно до наказів Біляївської районної філії Одеського ОЦЗ від 22.07.2020 р. № НТ200722 ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 22.07.2020 р. та наказом від 22.07.2020 р. № НТ200722 було призначено виплату допомоги по безробіттю з 22.07.2020 р. по 16.07.2021 р. Разом з тим, як вказує позивач, наказом від 25.03.2021 р. № НТ210325 було припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного ОСОБА_1 з 25.03.2021 р. у зв'язку із наданням ним заяви від 25.03.2021 р. про зняття з обліку у зв'язку із самостійним працевлаштуванням з 25.03.2021 р. За ствердженнями позивача, з наданого Нижньодністровським національним природним парком наказом від 22.03.2021 р. № 10-0 "Про прийняття на роботу Уманського? вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку з 25.03.2021 р. з випробувальним терміном 3 місяці.
Також позивач зауважує, що на підставі Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 136, Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ було здійснено верифікацію та моніторинг достовірності інформації, поданої ОСОБА_1 під час реєстрації у центрі зайнятості. Як вказує позивач, за даними обміну інформації з Пенсійним фондом України було встановлено, що ОСОБА_1 був поновлений на роботі з 01.05.2020 р.
Наразі позивач зауважує, що Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ було направлено директору Нижньодніпровського парку запит від 03.09.2021 р. № 277/2-21 щодо підтвердження інформації про працевлаштування ОСОБА_1 , при цьому 24.09.2021 р. надійшла відповідь від директора Нижньодністровського парку у вигляді супровідного листа та доданими копіями рішення комісії по трудових спорах від 05.07.2021 р. та наказу від 15.07.2021 р. № 24-0, з якої вбачається, що після працевлаштування на посаді начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_1 25.06.2021 р. звернувся до комісії по трудових спорах Нижньодністровського парку щодо перегляду законності винесення наказу від 24.04.2020 р. № 4-ДС про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування його та поновлення на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку. Як вказує позивач, на підставі рішення комісії по трудовим спорам від 05.07.2021 р. був виданий наказ Нижньодністровського парку від 15.07.2021 р. № 24-0 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 .?, яким були скасовані накази: від 28.04.2020 р. № 22-0 "Про звільнення ОСОБА_1 .? та від 22.03.2021 р. № 10-0 "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 .?, цим же наказом ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Ніжньодністровського національного природного парку з моменту його звільнення 01 травня 2020 р. по день поновлення на роботі 15 липня 2021 р. За ствердженнями позивача з наказу № 24-0 від 15.07.2021 р. вбачається, що період, з якого ОСОБА_1 поновили на посаді, співпадає з періодом знаходження його на обліку в службі зайнятості, як безробітного, а саме з 22.07.2020 р. по 24.03.2021 р. ОСОБА_1 знаходився на обліку та отримував допомогу по безробіттю, а поновили його на посаді з 01.05.2020 р. по 15.07.2021 р. Вищенаведене, на думку позивача, свідчить про те, що ОСОБА_1 під час знаходження на обліку як безробітний знаходився у трудових відносинах та був зайнятою особою.
Як зазначає позивач, на підставі п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення?, ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? Біляївською районною філією було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 27.09.2021 р. № 77, висновок у якому підтверджує вину роботодавця.
Також позивач зауважує, що при прийнятті рішення про поновлення на роботі роботодавець також не врахував вимоги ч. 2 ст. 235 КЗпПУ, в якій визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Тобто, за ствердженнями позивача, виплата середнього заробітку працівнику - є нормою прямої дії.
Таким чином, як вказує позивач, саме внаслідок неправомірних дій роботодавця при реалізації повноважень, які виявилися при прийнятті неправомірного рішення про звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 до трудової книжки на підставі наказів були внесені роботодавцем зміни в частині скасування наказу від 30.04.2020 р. (запис № 18 в трудовій книжці на стор. 16) про звільнення ОСОБА_1 , скасування наказу від 22.03.2021 р. № 10-0 про прийняття його на посаду начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення у зв'язку із поновленням на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського парку наказом № 24-0 від 15.07.2021 р. з 01.05.2020 р., було завдано майнову шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 8096,75 грн., виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.
Тобто, за ствердженнями позивача, ОСОБА_1 був зайнятою особою, тому існуючі правовідносини підлягають також застосуванню норми ст. 1166 ЦК України, яка визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На думку позивача, рішенням комісії по трудових спорах про скасування вищезазначених наказів та наказ про поновлення на посаді ОСОБА_1 підтверджує факт неправомірних дій роботодавця. Наразі позивач зауважує, що шкода, завдана Фонду, також підтверджується наказом про поновлення з 01.05.2020 р., в час, коли ОСОБА_1 знаходився на обліку в службі зайнятості як безробітна особа та отримував в цей час допомогу по безробіттю. Крім того позивач додає, що роботодавець не повідомив Біляївську районну філію Одеського ОЦЗ про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2022 р. позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/404/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.01.2022 р.
31.01.2022 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що в своїй претензії від 04.10.2021 р. № 4848/10/42-21 та позовній заяві від 28.12.2021 р. № 6362/10/42-21 позивач зазначає, що статтею 1173 ЦК України встановлені правила відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, дані суб'єкти вступають у цивільні відносини через дію осіб, які мають статус посадових осіб або службових осіб. При цьому відповідач зазначає, що суб'єктами відповідальності за ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування. Так, із посиланнями на ст. 6 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади? відповідач зазначає, що Нижньодністровський національний природний парк не є територіальним органом міністерства, а його працівники не є державними службовцями. При цьому відповідач вказує, що відповідно до п. 1.2 - 1.3 Положення про Нижньодністровський національний природний парк, Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою. Таким чином, на думку відповідача, Нижньодністровський національний природний парк є неналежним відповідачем.
Також 31.01.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із зайнятістю представника в іншій судовій справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2022 р. розгляд справи № 916/4094/21 відкладено розгляд справи на 28 лютого 2022 р.
04.02.2022 р. від позивача до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач неуважно ознайомився із позовною заявою, оскільки не звернув увагу на посилання в позовній заяві на вимоги статтей 34, 35 Закону України "Про зайнятість населення? та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які порушені відповідачем та які є нормою прямої дії. За ствердженнями позивача, внаслідок неправомірних дій роботодавця при реалізації повноважень, які виявилися при прийнятті неправомірного рішення про звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 , було завдано майнову шкоду Фонду в розмірі 8096,75 грн., виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.
Між тим розгляд справи у судовому засіданні 28.02.2022 р. о 16 год. 30 хв. не відбувся у зв'язку із запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні?. Крім того, 14.03.2022 р. указом Президента України № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні? продовжено воєнний стан до 25.04.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2022 р. розгляд справи призначено в засіданні суду на 03 травня 2022 р.
Разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
22.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного.
Також 22.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
22.07.2020 року згідно наказу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості № НТ 200722 ОСОБА_1 надано статус безробітного.
Також згідно наказу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 22.07.2020 р. № ТН200722 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 22, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протягом 360 к.д. з 22.07.2020 р. по 16.07.2021 р.
При цьому наказом Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 22.07.2020 р. № ТН200722 розпочато (поновлено) ОСОБА_1 виплату по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 22.07.2020 р.
Між тим згідно наказу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 08.10.2020 р. № ТН201008 ОСОБА_1 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" відповідно до п.п. 5 п. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п. 5 п. 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" на строк до 90 к.д. з 07.10.2020 р. по 21.10.2020 р.
Разом з тим, наказом Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 09.10.2020 р. № ТН201009 вирішено вважати недійсними прийняті рішення: наказ №НТ201009 від 09.10.2020 р.
Подалі ж, 25.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості із заявою про зняття його з обліку у зв'язку із самостійним працевлаштуванням з 25.03.2021 р. Так, наказом Нижньодністровського національного природного парку від 22.03.2021 р. № 10-О "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 .? прийнято ОСОБА_1 на посаду начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку з 25.03.2021 року з посадовим окладом відповідно до штатного розпису з випробувальним терміном 3 місяці.
Так, наказом від 25.03.2021 р. № НТ210325 ОСОБА_1 припинено виплату по безробіттю на підставі п.п. 2 п 1 р. V ПНДБ (у зв'язку із припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення?, пп. 1, 2, 3 п. 30 Порядку від 19 вересня 2018 року № 792) у зв'язку із початком зайнятості особи відповідно до пп. 2 п 1 P V ПНДП (у зв'язку з початком зайнятості, пп. 1 п. 30 Порядку від 19 вересня 2018 року № 792) з 25.03.2021 р. Також наказом від 25.03.2021 р. №НТ210325 (нове рішення) припинено реєстрацію безробітного ОСОБА_1 у зв'язку із працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту) відповідно до абзацу 3 пп. 1 п. 30 Порядку з 25.03.2021 року.
Пунктами 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють, у тому числі, управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 р. № 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" установлено, що державна служба зайнятості як централізована система державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, є правонаступником Державної служби зайнятості; до внесення змін до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до Положення про Одеський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) 09.10.2017 р. № 146, Одеський обласний центр зайнятості (далі - Одеський ОЦЗ) - є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості (Центральному апарату).
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вказаного Закону страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення?, компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення"; надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення?; надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30 Закону України "Про зайнятість населення?; здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість населення?; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування? пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю? та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю?; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В ч. 3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
В силу ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за період перебування на обліку в службі зайнятості ОСОБА_1 була виплачена допомогу по безробіттю на загальну суму 8096,75 грн.
Згідно п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, зокрема, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Як встановлено судом та зазначається позивачем, на підставі п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення? та ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? Біляївською районною філією Одеського обласного центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 .
Так, 03.09.2021 р. Біляївська районна філія Одеського обласного центру зайнятості звернулася до Нижньодністровського національного природного парку із запитом від 03.09.2021 р. за вих. № 277/2-21, в якому зазначила, що нею проводиться перевірка (звірка) достовірності даних про отримані доходи на підприємствах громадянами, які у період перебування на обліку в філії як безробітні отримали дохід (за результатами звірки ПФУ), вказавши, що ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Біляївській районній філії Одеського обласного центру зайнятості з 22.07.2020 року. З огляду на викладене, Філія просила в триденний термін із дня отримання запиту надати копію наказу про поновлення на роботі гр. ОСОБА_1 та копію рішення комісії по трудових спорах Нижньодністровського національного природного парку від 05.07.2021 р. На вказаний запит Нижньодністровським національним природним парком листом від 06.09.2021 р. за вих. № 444/04 надано Біляївській районній філії Одеського обласного центру зайнятості копії запитуваних документів.
Як встановлено судом та випливає із наданих відповідачем на запит позивача доказів, після працевлаштування на посаді начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_1 25.06.2021 р. звернувся до комісії по трудових спорах Нижньодністровського національного природного парку щодо перегляду законності винесення наказу від 24.04.2020 р. № 4-ДС про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування його та поновлення на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку.
Так, рішенням комісії по трудових спорах Нижньодністровського національного природного парку "Про перегляд законності винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 4-ДС від 24.04.2020 року, скасування його та поновлення на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку" від 05.07.2021 р. наказ № 4-ДС від 24.04.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 скасовано та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку без виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Наразі, як з'ясовано судом, наказом Нижньодністровського національного природного парку № 24-О від 15.07.2021 р. "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " скасовано наказ Нижньодністровського національного природного парку від 28.04.2020 року № 22-0 "Про звільнення ОСОБА_1 "; скасовано наказ Нижньодністровського національного природного парку від 22.03.2021 року № 10-0 "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково-дослідного відділення Нижньодністровського національного природного парку з моменту його звільнення 01 травня 2020 р. по день поновлення на роботі 15 липня 2021 р. Також вказаним наказом визначено фінансово-економічному відділу не проводити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення 01 травня 2020 року по 25.03.2021 року (підстава: заява ОСОБА_1 від 25.06.2021 р.).
Таким чином, із вказаних доказів, а саме із наказу № 24-0 від 15.07.2021 р. вбачається, що період, з якого ОСОБА_1 поновили на посаді, співпадає з періодом знаходження його на обліку в службі зайнятості, як безробітного, а саме з 22.07.2020 р. по 24.03.2021 р. ОСОБА_1 знаходився на обліку та отримував допомогу по безробіттю, а поновили його на посаді з 01.05.2020 р. по 15.07.2021 р.
При цьому із матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного Біляївською районною філією Одеського обласного центру зайнятості розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення зареєстрованого безробітного ОСОБА_1 філією складено Акт № 77 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 27.09.2021 р., згідно якого роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства внаслідок неправомірних дій роботодавця при реалізації повноважень, які виявилися при прийнятті неправомірного рішення про звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 та внаслідок внесення роботодавцем змін до трудової книжки ОСОБА_1 в частині скасування наказу від 30.04.2020 р. запис № 18 на стор. 16 про звільнення ОСОБА_1 , скасування наказу від 22.03.2021 р. № 10-0 про прийняття його на посаду начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення у зв'язку із поновленням на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково дослідного відділення Ніжньодністровського національного природного парку наказом № 24-0 від 15.07.2021 р. з 01.05.2020 р., чим було завдано майнову шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, яка підлягає поверненню роботодавцем - Нижньодністровським національним природним парком до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Разом з тим, позивач стверджує, що сума матеріального забезпечення, виплачена службою зайнятості ОСОБА_1 в загальному розмірі 8096,75 грн. в період його перебування на обліку з 22.07.2020 року по 24.03.2021 року включно як безробітного, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки останній не повідомив Біляївську районну філію Одеського ОЦЗ про поновлення ОСОБА_1 на роботі, при цьому саме внаслідок неправомірних дій роботодавця при реалізації повноважень, які виявилися при прийнятті неправомірного рішення про звільнення з роботи працівника ОСОБА_1 до трудової книжки на підставі наказів були внесені роботодавцем зміни в частині скасування наказу від 30.04.2020 р. (запис № 18 в трудовій книжці на стор. 16) про звільнення ОСОБА_1 , скасування наказу від 22.03.2021 р. № 10-0 про прийняття його на посаду начальника Маякського природоохоронного науково-дослідного відділення у зв'язку із поновленням на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського парку наказом № 24-0 від 15.07.2021 р. з 01.05.2020 р., було завдано майнову шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в розмірі 8096,75 грн., виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.
Так, Одеським обласним центром зайнятості була направлена відповідачу претензія від 04.10.2021 р. № 4848/10/42-11, в якій відповідачу пропонувалось протягом 30 календарних днів з дня отримання претензії повернути на рахунок Одеського обласного центру зайнятості суму коштів в розмірі 8096,75 грн., які безпідставно виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
11.11.2021 р. відповідачем була надана позивачу відповідь на претензію від 04.10.2021 р., в якій Нижньодністровський національний природний парк вказав, що відповідно до п. 1.2 - 1.3 Положення про Нижньодністровський національний природний парк, останній є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та є юридичною особою, з огляду на що парк не є органом державної влади, а відтак норми ст. 1173 Цивільного кодексу України, на які посилається обласний центр зайнятості у своїй претензії, не можуть бути застосовані до Парку.
Водночас, як стверджує позивач, відповідачем так і не повернута на рахунок Одеського обласного центру зайнятості виплачена ОСОБА_1 як допомога по безробіттю сума коштів в розмірі 8096,75 грн.
Отже, предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відшкодувати позивачу виплачену працівнику Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_1 суму забезпечення та вартість соціальних послуг на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 вказаного Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
У відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується, зокрема, незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Отже, статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму матеріального забезпечення, виплачену безробітному в разі неповідомлення роботодавцем про його прийняття на роботу, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого матеріального забезпечення безробітному у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Разом з тим господарський суд зауважує, що відповідачем не надано до матеріалів даної господарської справи належних та допустимих доказів повідомлення Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського парку згідно наказу № 24-0 від 15.07.2021 р. з 01.05.2020 р. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що сума матеріального забезпечення, виплачена службою зайнятості ОСОБА_1 в загальному розмірі 8096,75 грн., здійснена в період його перебування на обліку з 22.07.2020 року по 24.03.2021 року включно як безробітного, а відтак підлягає поверненню роботодавцем, оскільки, як встановлено судом вище, останнім не було повідомлено службу зайнятості про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У даному випадку Нижньодністровський національний природний парк по відношенню до ОСОБА_1 є роботодавцем у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому на природний парк покладено обов'язок по відшкодуванню суми виплаченого матеріального забезпечення безробітному у разі неповідомлення про його прийняття на роботу, а вданому випадку поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Біляївського природоохоронного науково дослідного відділення Нижньодністровського парку наказом № 24-0 від 15.07.2021 р. з 01.05.2020 р.
Як з'ясовано судом, згідно довідки Одеського обласного центру зайнятості за період з 22.07.2020 р. по 24.03.2021 р. ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю в загальному розмірі 8096,75 грн.
Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплаченій сумі забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 в сумі 8096,75 грн. є обґрунтованими.
Разом з тим господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (від 31.01.2022 р. вх. № 2587/22, а.с. 83-84), оскільки статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця (незалежно від того є його працівники державними службовцями чи ні) суму матеріального забезпечення, виплачену безробітному в разі неповідомлення роботодавцем про його прийняття на роботу, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого матеріального забезпечення безробітному у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного центру зайнятості обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Одеського обласного центру зайнятості до Нижньодністровського національного природного парку про стягнення заборгованості в сумі 8096,75 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Нижньодністровського національного природного парку (65009, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 89; код ЄДРПОУ 36345146) до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (отримувач: Одеський обласний центр зайнятості; код ЄДРПОУ отримувача: 03491435; р/р UA928201720355409300700706397; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172) виплачену суму матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 , якого поновили на роботі за рішенням комісії по трудових спорах в розмірі 8096/вісім тисяч дев'яносто шість/грн. 75 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10 травня 2022 р.
Суддя В.С. Петров