про залишення позовної заяви без руху
09.05.2022 р. Справа № 914/863/22
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Овація"
про стягнення 49904388,08 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Овація" про стягнення 49904388,08 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022р. позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №914/863/22 та передано для розгляду судді Петрашко М.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" в даному випадку слід було сплатити судовий збір в розмірі 748565,82 грн., а докази його сплати подати до суду.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору в розмірі 748565,82 грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру. Про наявність таких доказів також не зазначено і в переліку додатків до позовної заяви.
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем подано клопотання (вх.№1200/22 від 03.05.2022р.) про відстрочення сплати судового збору, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" просить, зокрема, відстрочити сплату судового збору в розмірі 748565,82 грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
Необхідність відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовує тим, що через скрутний матеріальний стан, спричинений військовою агресією Російської Федерації щодо України він не має можливості на момент звернення до суду сплатити таку суму судового збору.
При цьому як зазначив позивач, відповідно до листа Торгової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, військова агресія Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як вказано у заяві про відстрочення сплати судового збору, позивач є компанією, бюджет якої найбільше постраждав від бойових дій, оскільки в Україні було введено військовий стан та запроваджено заборону на продаж алкоголю, у зв'язку з чим він був вимушений повністю зупинити свою господарську діяльність, що призвело до втрати єдиного джерела доходів.
Також позивач зазначає, що він є бюджетоутворюючою компанією та великим платником податків і сплачує 27,00 грн. з 0,5л. алкогольної продукції 40 градусної міцності та завжди виконує свої зобов'язання належним чином.
Як вказав позивач, він має у своєму складі велику кількість працівників, однак не дивлячись на складну ситуацію з доходами, за весь час військових дій він не звільнив жодного працівника, і при цьому працівникам виплачується заробітна плата.
Однак, як зазначено у заяві, на даний момент залишків коштів на рахунку позивача не вистачає для здійснення подальших таких виплат, а склади у м.Маріуполі, м.Чернігові, м.Мелітополі і м.Херсоні з алкогольною продукцією на сотні мільйонів гривень були знищені під час ведення бойових дій, в результаті чого позивач поніс катастрофічні збитки.
Крім цього, обгрунтовуючи необхідність відстрочити сплату судового збору позивач зазначає про те, що від початку військових дій з ним припинили розраховуватися майже всі його контрагенти (торгові мережі) в тому числі і відповідач за договорами по поставці товарів, і загальний борг контрагентів перед позивачем за товар становить майже 900 млн. грн.
Таким чином, враховуючи наведене, позивач стверджує, що станом на момент звернення з позовом позивач не має можливості сплатити судовий збір через обставини непереборної сили, які від нього не залежать, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані" просить, зокрема, відстрочити сплату судового збору в розмірі 748565,82 грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може...", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Відтак, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки, тобто предметом спору у даній справі №914/863/22 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для відстрочення сплати судового збору в даному випадку відсутні.
Разом з тим, за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Така правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 25.03.2021р. у справі №912/3514/20, від 18.05.2021р. у справі №925/677/20.
Як вже зазначалося судом, необхідність відстрочення сплати судового збору позивач обгрунтовує складним фінансовим становищем підприємства, однак при цьому жодних доказів, які б свідчили про наявність такої обставини ним не подано.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи те, що предметом спору у даній справі №914/863/22 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а також зважаючи на те, що позивачем не подано доказів на підтвердження доводів про складне фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистриб'юшин Компані", суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, як встановлено судом, позивач не дотримався вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не сплатив судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку і розмірі, а саме в розмірі 748565,82 грн.
Частиною 1 та частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 74, 86, 123, 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані даній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.