79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.05.2022 Справа № 914/2457/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агротрейд», с.Чудин Радомишльського району Житомирської області,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Думайло Олега Васильовича , м.Стебник Львівської області,
про стягнення 459'451,43 грн. заборгованості,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники cторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Думайло О.В. , Слотило О.Р.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Агротрейд» до Фізичної особи-підприємця Думайло Олега Васильовича про стягнення 459'451,43 грн. заборгованості за договором № 1/5С/Р від 15.10.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов укладеного договору №1/5С/Р на виконання проектних робіт від 15.10.2018 не виконав обумовленого обсягу робіт у встановлений строк, що призвело до нанесення збитків позивачу на суму сплаченого авансового платежу та оплати за частину виконаних робіт, які просить стягнути з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2021 справу № 914/2457/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2021, а також суд встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав.
07.09.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї правової позиції, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки сам позивач не дотримався умов договору щодо передачі виконавцю затверджених вихідних даних, у тому числі затвердженого самим замовником «Завдання на проектування. Перелік основних даних та вимог» та Технічних умов щодо приєднання об'єкта будівництва до систем водопостачання та водовідведення, а також до електричних мереж електроустановок. Перший етап робіт («Архітектурні рішення») відповідачем був виконаний після отримання авансового платежу на основі містобудівного розрахунку, що був розроблений ще до моменту укладення договору, проте подальше виконання робіт передбачало наявність у виконавця вихідних даних та виїзд на об'єкт. Після виїзду на об'єкт відповідачем виявлено самочинне будівництво тієї частини будівлі, яка за умовами договору ще підлягала проектуванню (розділ «Конструкції будівельні»), тому споруджені будівельні конструкції фактично звели нанівець договірні відносини між сторонами. Вказане відповідач підтверджує технічним висновком про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж незавершеного будівництва лівого та правого крила будівлі відпочинкового комплексу від 19.02.2019. Крім того, позивач порушував умови договору і у частині проведення оплат, а сторонами додатком №3 до договору погоджено календарний план здійснення оплат, а не графік виконання проектних робіт. Також звернув увагу на те, що порядок розрахунку пені та штрафу є помилковим.
У підготовчому засіданні 09.09.2021 оголошено перерву до 07.10.2021, відомості про що занесено до протоколу судового засідання, а у підготовчому засіданні 07.10.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та продовжив перерву у підготовчому засіданні до 28.10.2021.
Протокольною ухвалою від 28.10.2021 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 11.11.2021. Ухвалою від 28.10.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив позивача про дату, час і місце наступного підготовчого засідання.
01.11.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№25560/21), у якій вказав, що відповідач не звертався по позивача з вимогою надання додаткової інформації, вихідних даних, документів, тощо, а долучена до позовної заяви копія «Завдання на проектування. Перелік основних даних та вимог» не містить підпису лише з тих причин, що вона є примірником позивача, затверджений та підписаний примірник наданий відповідачу особисто, що і було підставою початку виконання робіт - корегування робочого проекту бази відпочинку. Зазначив, що порядок проведення оплат за договором визначений у п.3.2 договору, позивачем здійснена оплата за актом, копія якого долучена до позовної заяви.
08.11.2021 відповідач подав додаткові пояснення (вх.№26249/21), у яких зазначив про неправомірність нарахування штрафних санкцій щодо термінів та розміру.
11.11.2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№26650/21), у яких відзначив, що обов'язок надання вихідних даних та технічних умов згідно умов договору покладено на замовника, виконавець такі лише погодив та очікував на їх затвердження замовником. При цьому зазначає, що долучена до позовної заяви копія «Завдання на проектування. Перелік основних даних та вимог» не містить інформації про її затвердження, що також підтверджує те, що така документація не затверджувалась позивачем.
Протокольною ухвалою від 11.11.2021 Господарський суд Львівської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.12.2021.
Судове засідання 02.12.2021 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Яворського Б.І. Ухвалою від 13.12.2021 судове засідання призначено на 29.12.2021.
Протокольною ухвалою від 29.12.2021 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 27.01.2022, про що у порядку статей 120-121 ГПК України повідомив позивача. Ухвалою від 27.01.2022 розгляд справи відкладено на 17.02.2022 та повідомлено позивача про дату та час розгляду справи.
У судовому засіданні 17.02.2022 суд заслухав вступне слово позивача та оголосив перерву до 03.03.2022.
Судове засідання 03.03.2022 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Яворського Б.І. у відпустці. Ухвалою від 09.03.2022 судове засідання призначено на 21.04.2022.
Протокольною ухвалою від 21.04.2022 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 05.05.2022 у зв'язку із неявкою позивача, про що його було повідомлено у порядку статей 120-121 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Позивач неодноразово не з'являвся у судові засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату та час наступного судового засідання. Оскільки позиція товариства чітко відображена у документах по суті справи, у судовому засіданні 17.02.2022 представник повідомляв, що підтримує позовні вимоги, участь сторін у судовому засіданні 05.05.2022 обов'язковою не визнавалась, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 05.05.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
15 жовтня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» (перейменоване у ТзОВ «Схід-Агротрейд» (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Думайло Олегом Васильовичем (виконавець, підрядник) укладено договір підряду №1/5С/Р на виконання проектних робіт з додатками, згідно з п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести корегування робочого проекту «Будівництво бази відпочинку на вул.Шевченка, 298, в смт. Східниця, Львівської області» та забезпечити отримання позитивного висновку (звіту) за результатами експертизи проектно-кошторисної документації.
Необхідні для виконання проектних робіт технічні умови, рішення державних органів влади і довідки замовник надає виконавцю в терміни, що обумовлюються у завданні на проектування. При недоториманні замовником термінів надання виконавцеві вихідних даних (п.1.2) строк виконання проектних робіт підлягає додатковому узгодженню сторонами. Виконання робіт, які є предметом цього договору, здійснюється згідно календарного плану, погодженого замовником (п.1.2-1.4 договору). Відповідно до п.6.1 договору при зміні вихідних даних замовник повинен повідомити про це виконавця і внести доповнення (зміни) до завдання на проектування.
За умовами п.2.2 договору при завершенні відповідної частини робіт, згідно календарного плану виконавець надає замовнику акт здачі-приймання проектної документації з додатком до нього комплекту документації, передбаченої технічним завданням і умовами договору. Замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт і звітних
документів, зазначених у пункті 2.2 цього договору, зобов'язаний надіслати виконавцеві підписаний
акт здачі-прийняття проектної документації або мотивовану відмову від прийняття робіт. У випадку мотивованої відмови замовника складається двосторонній акт з переліком
необхідних доробок і термінів їх виконання. Якщо у встановлений термін виконавець не отримає підписаний акт здачі-приймання чи мотивованої відмови, робота вважається прийнятою без зауважень з виконанням всіх умов договору (п.2.3-2.5 договору).
У розділі 3 договору сторонами погоджено вартість робіт і порядок розрахунків. Так, у п. 3.2 договору визначено, що розрахунок за виконані роботи замовник здійснює наступним чином: авансовий платіж становить 88'272,75 грн; наступні платежі замовник проводить у 5-денний термін після підписання актів виконаних робіт згідно календарного плану.
Згідно п.4.1.1 та п.4.3.1 договору замовник зобов'язався передати виконавцю упродовж 3-х робочих днів вихідні дані на проектування, а виконавець - забезпечити виконання робіт у строки, визначені п.1.4 договору.
За змістом пункту 5.2 договору виконавець несе відповідальність за строки виконання і якість проектної документації та строки усунення зауважень відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, а замовник - за повноту і строки надання виконавцеві вихідних даних для проектування (п.1.2.) та своєчасну оплату отриманої проектної документації відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України.
Сторони погодили, що договір вступає в силу з часу його підписання і діє до 31 грудня 2018 року або до повного виконання замовником і виконавцем всіх умов і завдань, які ним передбачено (п.7.1 договору).
Додатком №1 до договору (протокол погодження договірної ціни) сторони досягли згоди про величину договірної ціни у розмірі 453'556,07 грн. Крім того, сторонами погоджено кошторис на виконання проектних робіт та календарний план виконання робіт (додаток №3 до договору), з якого вбачається, що авансовий платіж замовник повинен здійснити упродовж 5-ти днів з дня укладення договору.
09.11.2018 позивач здійснив авансовий платіж на суму 88'272,75 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1758, а 09.07.2019 - оплату 70'484,72 грн за частину прийнятих від виконавця робіт «Архітектурні рішення», згідно акта № 1 приймання-передачі. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений їх печатками.
06.05.2021 позивач надіслав відповідачу претензію б/н від 20.04.2020 про відшкодування збитків, пені та штрафу, яка залишена без відповіді та задоволення.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору №1/5С/Р на виконання проектних робіт від 15.10.2018.
Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 1 ст.318 ГК України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1. ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.
Згідно п.4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 198 від 20.05.2013 «Про затвердження змін до Порядку розроблення проектної документації та будівництво об'єктів» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови та завдання на проектування.
За умовами договору (п.п.1.2, 4.1.1) відповідач повинен був розпочати виконання робіт після отримання від позивача необхідних для виконання робіт вихідних даних та після отримання авансового платежу.
Пунктом 9 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
З поданої суду копії завдання на проектування вбачається, що така не містить відомостей про її затвердження замовником і суду не надано доказів скерування затвердженого примірника завдання відповідачу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Зазначене також узгоджується із пунктом 1.3 договору.
Відповідач, спростовуючи доводи позивача, зазначив, що затвердженого замовником примірника «Завдання на проектування» так і не отримав, і це підтверджується матеріалами справи, адже позивач так і не надав суду підписане обидвома сторонами «Завдання на проектування».
Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем згідно умов п.2.3 договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України було заявлено вмотивовану відмову від прийняття робіт за актом №1 на суму 70'484,72 грн, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що роботи за вищевказаним актом були прийняті позивачем без зауважень і ним оплачені, тим самим товариство погодилось зі строками здачі робіт виконавцем.
Суд враховує те, що зобов'язання за договором були порушені самим позивачем, адже він невчасно сплатив авансовий платіж та не виконав свого зобов'язання щодо надання виконавцеві затверджених вихідних даних та технічних умов, що призвело до порушення строків початку виконання робіт, а згодом до неможливості їх належного виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, з наданих суду доказів відповідачем не було допущено порушення умов договору, а відтак суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення заявлених сум.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 68 від 02.08.2021 на суму 6'891,77 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 10.05.2022.
Суддя Яворський Б.І.