вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" грудня 2021 р. Справа № 911/1770/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані”
до Фастівської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення
від позивача:Кульчицький О.В. (ордер серії КВ №785069 від 10.06.2021)
відвідповідача: Мельниченко А.В. (самопредставництво)
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані” (далі - ТОВ «Сеал Компані»/позивач) надійшла позовна заява до Фастівської міської ради (далі - відповідач) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “Сеал Компані”;
- зобов'язання Фастівської міської ради повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані” від 15.11.2018 №07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Фастів, площа Привокзальна 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Господарський суд Київської області ухвалою від 29.06.2021 у справі №911/1770/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СеалКомпані” залишив без руху, виявлені недоліки постановив усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
09.07.2021, у встановлений судом строк, через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ “Сеал Компані” надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивач просив:
- прийняти відмову від позовних вимог про зобов'язання Фастівської міської ради повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “СеалКомпані” від 15.11.2018 №07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Фастів, площа Привокзальна 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042;
- відкрити провадження у справі за позовом про визнання незаконним та скасування рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “СеалКомпані”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2021 у справі №911/1770/21:
- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані” до Фастівської міської ради в частині вимоги про зобов'язання Фастівської міської ради повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані” від 15.11.2018 №07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Фастів, площа Привокзальна 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 повернуто;
- прийнято позовну заяву ТОВ «Сеал Компані» до Фастівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення до розгляду, відкрито провадження в справі №911/1770/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.08.2021 та встановлено сторонам строки для поданнядодаткових доказів по справі, заяв та клопотань, відзиву на позовнузаяву та письмових пояснень щодо позову - 30.08.2021.
Водночас, разом з позовною заявою ТОВ «Сеал Компані» подано:
- клопотання про встановлення, згідно ст. 80 ГПК України, позивачу додаткового строку на подання висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи;
- клопотання про витребування доказів, а саме: у відповідача оригіналів документів щодо земельної ділянки загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 згідно наведеного у клопотання переліку.
Так, клопотання про витребування доказів мотивовано позивачем тим, що у позивача відсутній оригінал технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,2261 га, затвердженої рішенням Фастівської міської ради від 25.01.2008 №4/37-XXXII-V, оскільки під час придбання майнового комплексу за адресою: м. Фастів, площа Привокзальна 44 позивачу передано тільки копію технічної документації, а тому, зокрема, з метою встановлення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування такого майнового комплексу, позивач просить витребувати у відповідача оригінали документів щодо земельної ділянки загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 згідно наведеного у клопотання переліку.
27.08.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів. Вказане клопотання разом з доданими до нього документами прийнято судом.
У підготовчому засіданні 30.08.2021 представником позивача оголошено клопотання про витребування доказів, тоді як представником відповідача частково заперечено проти задоволення вказаного клопотання.
У підготовчому засіданні 30.08.2021, за результатами розгляду вказаного вище клопотання позивача про витребування доказів судом відмовлено у його задоволенні з огляду на таке.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Оскільки позивачем недотримано відповідно передбаченого процесуальними приписами алгоритму дій для витребування доказів та доведення наявності підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Господарський суд Київської області ухвалою від 30.08.2021 у справі № 911/1770/21, занесеною до протоколу судового засідання від 30.08.2021, відклав підготовче засідання на 13.09.2021.
Водночас 30.08.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовнузаяву разом з доданими до нього документами.
07.09.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладенняарешту на земельнуділянку, яка розташована за адресою: м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальноюплощею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 та заборони відповідачу - Фастівській міській раді та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження (відчуження, передачу в користування третім особам) та/або поділу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, у тому числі приймати рішення про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності в м. Фастів, площа Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08.09.2021 у справі №911/1770/21 відмовив в задоволенні заяви ТОВ «Сеал Компані» про забезпечення позову.
13.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Вказане клопотання разом з доданими до нього документами прийнято судом.
Господарський суд Київської області ухвалою від 13.09.2021 у справі №911/1770/21, занесенною до протоколу судового засідання від 13.09.2021, відклав підготовче засідання на 27.09.2021.
Господарський суд Київської області ухвалою від 27.09.2021 закрив підготовче провадження в справі № 911/1770/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.10.2021.
11.10.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника ТОВ «Сеал Компані» бути присутнім в судовому засіданні 11.10.2021.
Господарський суд Київської області ухвалою від 11.10.2021 у справі №911/1770/21 оголосив перерву в судовому засіданні до 01.11.2021.
Господарський суд Київської області ухвалою від 01.11.2021 у справі №911/1770/21, занесено до протокоду судового засідання від 01.11.2021, не розпочинаючи розгляд справи по суті, оголосив перерву в судовому засіданні до 22.11.2021.
Господарський суд Київської області ухвалою від 22.11.2021 у справі №911/1770/21, занесено до протокоду судового засідання від 22.11.2021, оголосив перерву в судовому засіданні до 13.12.2021.
У судовому засіданні 13.12.2021 післязакінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
Відповідно до викладених в позові доводів, ТОВ «Сеал Компані» є власником цілісного майнового комплексу - автостанції «Фастів», що розташований за адресою вул. Привокзальна площа, 44, м. Фастів, право власності на який позивачем набуто на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2011, з урахуванням змін до договору від 19.10.2020, та договору купівлі-продажу від 05.09.2012, укладених між ТОВ «Сеал Компані» та ФОП Чижиком Денисом Сергійовичем.
Так, за доводами позивача, до складу вказаного цілісного майного комплексу входить, зокрема, приміщення автостанції загальною площею 283,6 кв.м. (далі - майновий комплекс/автостанція), яке розташоване на земельній ділянці з кадастроим номером 3211200000:09:016:042, що, своєю чергою, перебувала в оренді ФОП Чижика Д.С. на підставі договору оренди від 20.12.2008 зі строком дії договору - 5 років (далі - договір оренди землі).
В підтвердження вказаних вище обставин до позовної заяви додано копії: договору купівлі-продажу від 06.05.2011, договору від 19.10.2020 про внесення змін до договору купівлі-продажу від 06.05.2011, договору купівлі-продажу від 05.09.2012, договору оренди землі від 20.12.2008 з додатками до нього та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як зауважив позивач, у звязку із закінченням строку дії вказаного договору оренди означеної земельної ділянки, ТОВ «СеалКомпані» звернулося до Фастівської міської ради листом №07 від 15.11.2018, відповідно до якого просило розглянути питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки зальною площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:042, яка розташована за адресою вул. Привокзальнаплоща, 44, м.Фастів. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.
Однак, за доводами позивача, оскільки у встановлений законодавством строк Фастівська міська рада питання щодо укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки не розглянула та не надала відповіді на звернення позивача, останній оскаржив таку бездіяльність до суду.
Згідно викладених у позові обставин, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19:
- визнано протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області, що полягає в нерозгляді звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеал Компані" від 15.11.2018 №07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042;
- зобов'язано Фастівську міську раду Київської області розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеал Компані" від 15.11.208 №07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Позивачем зазначено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19 відповідач розглянув клопотання позивача про укладення договору оренди земельної ділянки та рішенням від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “СеалКомпані” (далі - рішення 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII/спірне рішення) відмовив останньому у передачі в оренду позивачу земельної ділянки загальною площею 0,2261 га кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Копія вказаного вище, спірного рішення наявна в матеріалах справи.
Вказане вище спірне рішення позивач вважає незаконним та таким, що порушує його майнове право, як власника нерухомого майна, та майновий інтерес в оформленні права користування земельною ділянкою кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, необхідною для обслуговування належного позивачу на праві власності майнового комплексу - автостанції в місті Фастів, площа Привокзальна 44.
Так, позивачем зазначено, що згідно врегульованого ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна ТОВ «Сеал Компані», як власник такого майна, автоматично набуває право користування земельною ділянкою, на якій розташоване таке майно, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування такого майна.
Водночас, за доводами позивача, спірне рішення відповідача мотивовано недоцільністю передачі земельної ділянки в оренду площею 0,2261 га, оскільки приміщення автостанції має загальну площу 283,6 кв.м., а сама автостанція не використовується, тобто, на переконання позивача, єдиною підставою для відмови у наданні земельної ділянки в оренду слугувало те, що майно на земельній ділянці не використовується позивачем як автостанція.
В розрізі зазначеного вище, посилаючись на ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядок регулювання діяльності автостанцій, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку 27.09.2010 №700, позивач зауважив, що:
- для функціонування автостанції, крім земельної ділянки, яка розташована безпосередньо під самою будівлею автостанції, також необхідним є наявність території для стоянок автотранспорту, під'їздів, платформ для прийняття, відправлення та управління рухом автобусів;
- необхідною умовою для отримання дозволу на роботу автостанції, зокрема технічного паспорта та свідоцтва про атестацію автостанції, є отримання в оренду земельної ділянки, площа якої буде достатньою для функціонування відповідного майнового комплексу;
- без отримання речового права користування земельною ділянкою площею 0,2261 га кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 позивач позбавляється можливості користуватися нерухомим майном за призначенням та відновити роботу автостанції;
- на адресу ТОВ «Сеал Компані» від мешканців міста Фастів надходять численні звернення з проханням відновити роботу автостанції.
До того ж, на переконання позивача, судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19, у якій брали участь ті ж самі сторони, встановлено, що необхідною умовою для відновлення роботи автостанції «Фастів» є надання ТОВ «Сеал Компані» в користування на умовах оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Поряд з тим, як зазначено позивачем, земельна ділянка площею 0,2261 га надавалась в користування під майновим комплексом автостанції «Фастів» з початку його функціонування щонайменше з 1999 року, зокрема рішенням Фастівської міської ради від 25.01.2008 №4/37-XXXII-V затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення земельної ділянки площею 0,2261 га в оренду ФОП Чижику Д.С. під існуючим майновим комплексом автостанцією «Фастів» на Привокзальній площі та передано в користування ФОП Чижику Д.С. земельну ділянку строком на 5 років. Копії вказаного рішення і технічної документації наявні в матеріалах справи.
Також до позовної заяви позивачем додано копії:
- рішення Фастівської міської ради від 26.08.1999 №5-6-VІІІ-XXIIІ, листа виконавчого комітету Фастівської міської ради №6-23-887 від 27.05.2005;
- висновків відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради №598/з від 04.10.2006, №171/з від 15.03.2007;
- рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 26.01.2007 «Про надання дозволу на відкриття та встановлення графіку роботи автостанції «Фастів» за адресою: м. Фастів, Привокзальна площа, 44 СПД Чижику Д.С.»;
- схеми розміщення автостанції Фастів - нежитлової будівлі ТОВ «Сеал-Компані»;
- Технічного паспорта на громадський будинок цілісний майновий комплекс автостанція «Фастів» від 07.12.2018;
- плану земельної ділянки для розробки технічної документації на оформлення права користування земельною ділянкою (замовник ФОП Чижик Д.С.);
- рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 21.01.2011 «Про надання дозволу ФОП Чижику Д.С. на розробку містобудівного обґрунтування на будівництво нової автостанції «Фастів» на Привокзальній площі»;
- листа начальнику автостанції «Фастів» Чижику Д.С. від автоперевізників м. Фастів, листа голові Фастівської міської ради від 03.01.2019, листа депутату Верховної ради Чумаку В.В. від мешканців м. Фастів і Фастівського району.
Отже, на переконання позивача, технічна документація на земельну ділянку, затверджена відповідачем при наданні її попередньому власнику під існуючим майновим комплексом автостанції, передбачала формування земельної ділянки саме площею 0,2261 га, оскільки відповідна площа є необхідною для обслуговування та експлуатації цілісного майнового комплексу, що підтверджено і самим відповідачем шляхом погодження цієї площі, враховуючи функціональне призначення автостанції, яке не змінювалось.
Додатково, в підтвердження відповідності площі земельної ділянки кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 площі земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належного ТОВ «Сеал Компані» на праві власності цілісного майнового комплексу автостанції «Фастів», позивачем надано суду копію висновку судового експерта №1173/08-2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25.08.2021, а також копію плану автостанції зі схемою руху автобусів.
З огляду вказаного вище позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “Сеал Компані”.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що звернення позивача №07 від 15.11.2018 щодо укладення договору оренди землі, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44 загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 розглянуто 05.12.2018 на засіданні постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування.
Як зауважив відповідач, за результатами розгляду вказаного звернення комісія дійшла висновку про недоцільність передачі земельної ділянки в оренду, оскільки майновий комплекс складається з з приміщення автостанції загальною площею 181,9 кв.м. та туалету, відтак рекомендувала ТОВ “Сеал Компані” звернутися до Фастівської міської ради із заявою про передачу земельної ділянки під належним позивачу майном з урахуванням площі земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Також, за доводами відповідача, відповідне питання щодо передачі позивачу земельної ділянки за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га розглядалось на спільному засіданні постійних комісій міської ради та, надалі, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19 вказане питання розглянуто 22.04.2020 на засіданні постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування із наданням рекомендації про недоцільність передачі в оренду земельної ділянки площею 0,2261 га.
В підтвердження вказаних вище доводів відповідачем, зокрема, надано суду копії: протоколу постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування від 05.12.2018; листа Фастівської міської ради №06-31/5510 від 06.12.2018; витяг з протоколу постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування від 22.04.2020.
Водночас відповідач вказав, що позивач не звернувся із заявою про надання землі у користування, а тому 23.04.2020 відповідачем прийнято рішення №11/47-LXXV-VII “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури 9 адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку в м. Фастів, площа Привокзальна, 44”.
Так, згідно аргументів відповідача, за вказаним вище рішенням метою поділу земельної ділянки кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 на дві земельні ділянки є виділення окремої ділянки під належним позивачу майном.
В підтвердження вказаних вище обставин відповідач надав копії: рішення №11/47-LXXV-VII від 23.04.2020; договору на виконання робіт по замовленнях юридичних осіб від 24.06.2020 та листа Фастівської міської ради №06-31/2036 від 04.05.2020.
Крім того, заперечуючи проти аргументів позивача, відповідач зауважив, що Порядок регулювання діяльності автостанцій, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку 27.09.2010 №700, втратив чинність 09.01.2020, тоді як згідно Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, функціонування автостанції можливе у разі її відповідності вимогам закону, а будівлі та територія автостанції повинні відповідати вимогам доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
В розрізі зазначеного вище відповідач вказав, що після купівлі майнового комплексу позивач не використовував його за призначенням, тоді як згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.08.2021 заемельна ділянка кадастровий номер 3211200000:09:016:0042 за реєстрована за ФОП Чижиком Д.С. Копія вказаної інформаційної довідки з Державного земельного кадастру наявна в матеріалах справи.
Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано: копії депутатського звернення №010/19 від 28.01.2019 з доданими до нього проектами рішень; витягу з протоколу засідання 49-ї сесії Фастівської міської ради VII скликання від 07.02.2019; схеми розміщення автостанції «Фастів», а також акт комісії обстеження земельної ділянки, розташованої в місті Фастові на пл. Привокзальній від 19.08.2021.
Отже, враховуючи вказане вище відповідач, посилаючись на наявні у нього виключні повноваження щодо вирішення питання про надання або відмову у наданні права користування землями комунальної власності, зауважив, що придбання позивачем майнового комплексу автостанції не створює безумовного обов'язку в органу місцевого самоврядування надавати земельну ділянку в користування площею, яку зазначив позивач, як наслідок відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників позивача та третьої особи, суд дійшов таких висновків.
Приписами статті 15, пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України уноромовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Правовий аналіз зазначених вище норм права дозволяє зробити висновок про те, що:
- кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб;
- шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами;
- у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого, зокрема, органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини невідповідності оскаржуваного акта актам цивільного законодавства, так і обставини порушення таким актом цивільних прав або інтересів особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Так, позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.
При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а також обирає предмет та зазначає відповідні підстави позову, тоді як оцінка предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Зі змісту поданого ТОВ “Сеал Компані” позову слідує, що спір між сторонами виник щодо оформлення позивачем права користування на земельну ділянку, на якій знаходиться набуте позивачем у власність нерухоме майно.
Підставами ж заявленої у даній справі вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII позивачем, у сукупності з посиланням, зокрема, на ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, визначено обставини:
- набуття позивачем права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс - автостанція «Фастів», що розташований за адресою вул. Привокзальна площа, 44, м. Фастів та, як наслідок, набуття права користування земельною ділянкою кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, загальною площею 0,2261 га, необхідною для обслуговування такого майна;
- відмови Фастівської міської ради у наданні позивачу у користування земельної ділянки кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, загальною площею 0,2261 га, шляхом прийняття спірного рішення.
Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Поряд з тим, приписами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
Вказані вище приписи кореспондують зі статтею 377 ЦК України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої:
- до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача);
- розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Водночас згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Наведені вище норми матеріального права презюмують, що перехід майнових прав згідно договору, який містить необхідні за законом істотні умови, до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, а тому, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості розташованого на ній.
Тобто, після проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості та переходу до нового власника відповідно до статей 120 ЗК України та 377 ЦК України прав і обов'язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі:
- право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, як наслідок новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача;
- новий власник набуває правомочності щодо проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним чинного договору оренди землі.
Втім, попри вказане вище, автоматичний перехід права оренди земельної ділянки до нового власника нерухомості відбувається за наявності таких умов: (1) на момент набуття новим власником права власності на нерухомість укладений попереднім власником майна договір оренди земельної ділянки є чинним; (2) земельна ділянка призначена для експлуатації та обслуговування нерухомості, яка є предметом відчуження, та (3) є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Приписи статтей 73, 74, 75, 76 ГПК України презюмують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Так, сторонами даної справи не заперечено та не спростовано ані обставин укладення між Фастівською міською радою та ФОП Чижиком Д.С. договору оренди землі від 20.12.2008, згідно якого ФОП Чижик Д.С. є орендарем земельної ділянки площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042 за адресою: Привокзальна площа, 44, м. Фастів, ані обставин строку дії такого договору - 5 років, без пролонгації/поновлення чинності такого договору на новий строк.
Як слідує з відмітки на вказаному договорі оренди землі, вказаний правочин зареєстровано 02.02.2009, як наслдіок строк дії договору оренди землі закінчився 03.02.2014.
Водночас, як слідує зі змісту викладених позивачем обставин та наданих доказів, будівлі та приміщення майнового комплексу, автостанції за адресою вул. Привокзальна площа, 44, м. Фастів, позивач придбав у ФОП Чижика Д.С. частинами за двома різними договорами купівлі-продажу.
Так, згідно пунктів 1.1., 1.3 договору купівлі-продажу частини приміщення автостанції від 06.05.2011 ФОП Чижик Д.С. як продавець та ТОВ «Сеал Компані» як покупець погодили, що:
- за цим договором Чижик Д.С. зобов'язується передати 19/20 частин приміщення автостанції «Фастів» (далі - предмет договору), що розташоване за адерсою: м. Фастів Київської області, площа Привокзальна, будинок 44 у власність ТОВ «Сеал Компані», а ТОВ «Сеал Компані» зобов'язується прийняти цю частину приміщення автостанції та оплатити її ціну у розмірі та на умовах, передбачених цим договором;
- за даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 21.03.2011 за №29370595 відчужуване приміщення автостанції в цілому складається з приміщення автостанції «Фастів» (цегла) під літ. А загальною площею 181,9 кв.м., сараю-туалету Б;
- за цим договором відчужуються приміщення по плану, зокрема, загальною площею 173,2 кв.м., сарай-туалет Б, що становить 19/20 частин приміщення.
Надалі, згідно пунктів 1.1., 1.3 договору купівлі-продажу від 05.09.2012 ФОП Чижик Д.С. як продавець та ТОВ «Сеал Компані» як покупець погодили, що:
- за цим договором Чижик Д.С. зобов'язується передати 1/20 частину цілісного майнового комплексу приміщення автостанції «Фастів» (далі - предмет договору), що розташоване за адерсою: м. Фастів Київської області, площа Привокзальна, будинок 44 у власність ТОВ «Сеал Компані», а ТОВ «Сеал Компані» зобов'язується прийняти цю частину приміщення автостанції та оплатити її ціну у розмірі та на умовах, передбачених цим договором;
- за даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який виданий Комунальним підприємством Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 21.03.2011 за №29370595 відчужуване приміщення автостанції в цілому складається з приміщення автостанції «Фастів» (цегла) під літ. А, сараю-туалету Б.
- за цим договором відчужуються 1/20 частина майнового комплексу, а саме приміщення по плану: 2,8-8,7 кв.м. Приміщення автостанції «Фастів», 1/20 частина якого відчужується, розташоване на земельній ділянці загальною площею (цифрова величина нечитабельна з огляду на відповідну якість копії договору) га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
19.10.2020 між ФОП Чижик Д.С. та ТОВ «Сеал Компані» укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу частини приміщення автостанції від 06.05.2011, згідно пункту 1 якого, в зв'язку з виявленням технічної помилки, а саме: замість « 19/20 частин майнового комплексу приміщення автостанції «Фастів» в тексті договору помилково вказано « 19/20 частин приміщення автостанції «Фастів», сторони погодили викласти договір в новій редакції, зокрема пункти 1.2., 1.3. відповідного правочину викладено у такій редакції:
- за цим договором Чижик Д.С. зобов'язується передати 19/20 частин майнового комплексу приміщення автостанції «Фастів» (далі - предмет договору), що розташоване за адерсою: м. Фастів Київської області, площа Привокзальна, будинок 44 у власність ТОВ «Сеал Компані», а ТОВ «Сеал Компані» зобов'язується прийняти цю частину приміщення автостанції та оплатити її ціну у розмірі та на умовах, передбачених цим договором;
- характеристика вказаного майнового комплексу приміщення автостанції «Фастів», частина якого відчужується за цим договором: нежитлове приміщення автостанції «Фастів» (цегла) літера А, ганок літера «а», сарай-туалет літера «Б». Загальна площа приміщення автостанції «Фастів» 283, 6 кв.м.;
- майновий комплекс приміщення автостанції «Фастів», 19/20 частин якого відчужується, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер якої 3211200000:09:016:0042.
Водночас, з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №259008183 від 31.05.2021 слідує, що за ТОВ «Сеал Компані» 11.08.2017 зареєстровано право власності на майновий комплекс, приміщення автостанції «Фастів» за адресою: Київська область, м. Фастів, площа Привокзальна, будинок 44 загальною площею 283,6 кв.м.: нежитлова будівля літера А, ганок літера «а», сарай-туалет літера «Б».
Тобто, з наведеного вище слідує, що за першим договором купівлі-продажу позивачем набуто у власність частину майнового комплексу площею 173,2 кв.м., за другим договором - площею 8,7 кв.м., що загалом склало 181,9 кв.м. майнового комплексу, та надалі, лише після проведення 11.08.2017 державної реєстрації права власності на майновий комплекс загальною площею 283,6 кв.м. за позивачем, 19.10.2020 до першого договору купівлі-продажу внесено зміни, зокрема, і щодо загальної площі майнового комплексу, яку також визначено у розмірі 283,6 кв.м.
За таких обставин, оскільки станом на момент державної реєстрації права власності на майновий комплекс загальною площею 283,6 кв.м. за позивачем, як новим його власником, строк дії укладеного з попереднім власником такого майна договору оренди землі закінчився, тобто такий договір не був чинним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для автоматичного переходу до позивача права оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах договору оренди землі, тобто права оренди земельної ділянки площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042.
У розрізі зробленого вище висновку, з урахуваннням конструкції ст. 120 Земельного кодексу України, у тому числі частини шостої вказаної норми права, судом враховано, що:
- системний аналіз законодавчих приписів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів набуття у власність, із проведенням державної реєстрації такого права, майнового комплексу загальною площею 283,6 кв. м., ані частинами, ані цілісно, саме під час дії договору оренди землі;
- жоден з договорів купівлі-продажу, за якими позивач набув у власність приміщення майнового комплексу, не містить ані істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, право користування на яку переходить до нового власника частини нерухомого майна разом із такою частиною, ані умов щодо переходу до позивача, як нового власника частини майна, прав користування на всю земельну ділянку площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042;
- саме лише зазначення у договарах купівлі-продажу про те, що майновий комплекс, частини якого відчужуються, розташований на земельній ділянці площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, не свідчить ані про погодження сторонами, як істотної, умови про перехід прав на таку земельну ділянку до нового власника майна, ані про відповідність таких договорів приписам ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України щодо попереднього, до укладення договорів, виділення частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера саме у разі відчуження будівлі або споруди, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки.
Поряд з тим приписами ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ч.ч. 1, 2 ст. 134 та ч. 12 ст. 186 ЗК України (в редакції станом на 15.11.2018) передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням спірних у даній справі правовідносин, для переходу права оренди на частину земельної ділянки, зокрема у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, у порядку ч. 6 ст. 120 ЗК України обов'язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера та набуття такою частиною земельної ділянки статусу об'єкта цивільних прав у передбаченому законом порядку, у тому числі шляхом розробки та затвердження органом місцевого самоврядування технічної докментації щодо поділу земельної ділянки.
Як слідує зі змісту листа ТОВ «Сеал Компані» вих. №07 від 15.11.2018, позивач просив Фастівську міську раду невідкладно розглянути питання щодо укладення з ТОВ «Сеал Компані» договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, площа Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Вказаний вище лист, з посиланням на пп. 1.3.-1.5. Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку 27.09.2010 №700, ч. 1 ст. 123, ч.ч. 1-3 ст. 124, ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, мотивовано тим, що позивач є власником цілісного майнового комплексу автостанції «Фастів», необхідною умовою для відновлення роботи якої є надання в оренду позивачу земельної ділянки загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.
Також зі змісту зазначеного листа слідує, що до нього у якості додатків додано копії: виписки з ЄДР щодо ТОВ «Сеал Компані», статуту ТОВ «Сеал Компані», договорів купівлі-продажу частини приміщення автостанції «Фастів» від 06.05.20211 та 05.09.2012.
За результатами розгляду вказаного вище листа, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19, відповідачем прийнято спірне рішення про відмову у передачі позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, яке мотивовано:
- рекомендаціями постійної комісії Фастівської міської ради з питань земельних відносин, екології та містобудування від 22.04.2020 щодо недоцільності передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 0,2261 га, беручи до уваги, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приміщення автостанції «Фастів» має загальну площу 283,6 кв.м., решта земельної ділянки є землями загального користування;
- тим, що належна ТОВ «Сеал Компані» будівля як автостанція не використовується.
Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення до відповідача, у тому числі і шляхом подання листа вих. №07 від 15.11.2018, з вимогою про надання дозволу на розробку та/або затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та/або виділення частини земельної ділянки площею, необхідною для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд майнового комплексу автостанції «Фастів» загальною площею 283,6 кв.м., що належить позивачу.
Водночас, ані зміст листа вих. №07 від 15.11.2018, ані додані до нього документи не свідчать про спрямування волі та правомочностей позивача на врегулювання відповідно спірних між сторонами земельних відносин у передбаченому законом порядку.
В розрізі зазначеного вище судом визнаються неспроможними посилання позивача, із відповідним наданням документів, на те, що земельна ділянка площею 0,2261 га надавалась в користування під майновим комплексом автостанції «Фастів» з початку його функціонування - 1999 року, а технічна документація на земельну ділянку, затверджена відповідачем при наданні її попередньому власнику під існуючим майновим комплексом автостанції, передбачала формування земельної ділянки саме площею 0,2261 га, позаяк наявність попередніх правовідносин щодо землекористування між відповідачем та особою, яка відчужила нерухоме майно під переданою йому в оренду земельною ділянкою, за відсутності умов переходу від цієї особи права користування землею в обсязі та порядку згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України, не звільняє нового власника нерухомості від обов'язку врегулювати у передбаченому законом порядку відносини стосовно користування земельною ділянкою під придбаним нерухомим майном.
З огляду вказаного також судом не приймається як належні та допустимі докази подані позивачем копії висновку судового експерта №1173/08-2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 25.08.2021 та плану автостанції зі схемою руху автобусів, оскільки вказані документи не є розробленою у передбаченому законом порядку та затвердженою органом місцевого самоврядування технічною докментацією щодо поділу та/або виділу земельної ділянки, та складено відповідні документи поза часовими межами виникнення спірних у даній справі правовідносин.
Поряд з тим судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20 у порядку "obiter dictum", зокрема щодо застосування положень ст.ст. 20, 120, 123, 124, 134 ЗК України, а саме:
"Виходячи із системного аналізу положень ч. 2 ст. 124 та абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належать на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання приписів законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів.
Щодо застосування ст. 120 ЗК України у поєднанні з положеннями ст. 134 ЗК України Верховний Суд зазначив, що якщо раніше у законному користуванні продавця (попереднього власника) нерухомого майна (будівель, споруд) вже перебувала земельна ділянка певною площею, то до набувача вказаного нерухомого майна переходить право користування земельною ділянкою такої ж площі, як у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України) та на тому ж самому юридичному титулі.
Натомість норма ч. 2 ст. 120 ЗК України не застосовується у разі, якщо на дату набуття нерухомого майна у його продавця було відсутнє будь-яке право на земельну ділянку, на якій таке майно розташоване . При вирішенні спорів щодо площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, суд може брати до уваги площу земельної ділянки, яка надавалася попередньому власнику будівлі, але право на яку не перейшло до набувача вказаного нерухомого майна в порядку статті 120 ЗК України. В той же час це не виключає можливості землекористувача та відповідного органу визначати площу земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, шляхом розробки (затвердження, погодження) нового проекту землеустрою чи технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідним обґрунтуванням необхідності збільшення чи зменшення її площі з урахуванням незмінності цільового та функціонального призначення.
У випадку надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення, що здійснюється без складення документації із землеустрою, компетентний орган діє на власний розсуд у межах визначених принципів проведення своєї діяльності у сфері земельних правовідносин, якими є у тому числі: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю, адже чинне законодавство України не містить жодних чітких і легких до застосування (без наявності спеціальних знань) нормативів розрахунку площі землі, необхідної для функціонування будівлі.».
З огляду вказаного вище, оскільки до позивача не перейшло право оренди земельної площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042 в обсязі та на умовах договору оренди землі, укладеного між відповідачем та попереднім землекористувачем і власником придбаного надалі позивачем майнового комплексу, суд дійшов висновку про нормативну недоведеність та доказову необґрунтованість доводів позивача про порушення спірним рішенням відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо оформлення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, необхідною для обслуговування належного позивачу на праві власності майнового комплексу - автостанції в місті Фастів, площа Привокзальна 44.
Судом залишається поза увагою решта посилань та доводів сторін щодо функціонування автостанції, із посиланням на відповідні приписи норм закону та підзаконні правові акти, оскільки обставини необхідності функціонування майнового комплексу як автостанції, у тому числі і її відкриття, не є підставами автоматичного передання в оренду власнику нерухомого майна, необхідної для його обслуговування земельної ділянки, поза межами передбаченого законом порядку (із розробленням та затвердженням технічної документації щодо із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідним обґрунтуванням необхідності збільшення чи зменшення її площі).
Посилання ж позивача на те, що судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №320/2943/19, у якій брали участь ті ж самі сторони, встановлено, що необхідною умовою для відновлення роботи автостанції «Фастів» є надання ТОВ «Сеал Компані» в користування на умовах оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042, судом не приймаються до уваги, позаяк в силу частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду, тоді як предметом позову у справі №320/2943/19 були вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення позивача та зобов'язання відповідача розглянути звернення, тобто спір у вказаній справі не стосувався безпосередньо встановлення між сторонами правовідношення шляхом укладення договору оренди.
Отже, вказана вище правова оцінка суду у іншій справі, на яку послався позивач, не є підставою для прийняття відповідачем позитивного рішення щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042 та, як наслідок, не свідчить про незаконність спірного у даній справі рішення відповідача.
Крім того позивачем не наведено, із відповідним доказовим обґрунтуванням, жодних інших підстав для визнання незаконним та скасування рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “Сеал Компані”.
З огляду вказаного вище суд дійшов висновку про доказову необгрунтованість та безпідставність вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “Сеал Компані”, як наслідок відмову у задоволенні такої вимоги.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Сеал Компані”, привокзальна площа (буд. 44, м. Фастів, Київська обл., 08500, ідентифікаційний код 35967877) до Фастівської міської ради (площа Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська обл., 08500, ідентифікаційний код 34446857) про визнання незаконним та скасування рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 №11/46-LXXV-VII “Про відмову у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна 44 ТОВ “Сеал Компані”, відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 06.05.2022.
Суддя В.А. Ярема