ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.05.2022Справа № 910/20330/21
За позовом Приватного підприємства "Західний Буг" Львівської області
до Аграрного фонду м. Києва
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 74974,56 грн.
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у грудні 2021 року Приватне підприємство "Західний Буг" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним та відповідачем був укладений договір складського зберігання зерна № 20/13 від 2 вересня 2013 р.
Ним виконано в повному обсязі умови вказаного договору, протягом 1 червня 2018-30 серпня 2021 років надані послуги зі зберігання належного відповідачу зерна пшениці.
Всупереч умов договору відповідач не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши йому 69404,11 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, 3812,35 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, 1758,16 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 7200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що розрахунково-касове обслуговування Аграрного фонду здійснюється шляхом проведення платежів з реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих в органах казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів, за наявності в казначейському обліку своєчасно зареєстрованих відповідних бюджетних фінансових зобов'язань у межах залишків коштів на рахунках для обліку відкритих асигнувань. У зв'язку із відсутністю зареєстрованих у 2018-2021 роках в органах Казначейства бюджетних зобов'язань по Приватному підприємству "Західний Буг", зобов'язання з відшкодування витрат пов'язаних з послугами зберігання зерна можуть бути погашені Аграрним фондом виключно за рішенням господарського суду після відкриття відповідних бюджетних асигнувань.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 2 вересня 2013 р. між сторонами по справі укладено договір складського зберігання зерна № 20/13, згідно з умовами якого позивач зобов'язався прийняти від відповідача на зберігання зерно пшениці (об'єктів державного цінового регулювання) за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку відповідача і засвідчується відповідними складськими документами, а останній - оплатити вартість наданих послуг на умовах договору.
Згідно п.п. 5.3., 5.4. договору розмір плати (тарифу) за надання послуг зберігання за одну тонну в місяць становить 17,50 грн. Поклажодавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг) з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу з дати підписання обома сторонами акту передавання-приймання до договору складського зберігання за умови надходження на рахунок поклажодавця коштів з Державного бюджету на зазначені цілі.
Відповідно п. 8.3. договору зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до пред'явлення поклажодавцем вимоги про його повернення.
Строк дії договору відповідно до п. 9.1. договору встановлений з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2013 р., але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.
Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявними у матеріалах справи актом передавання-приймання зерна від 4 вересня 2013 р., складськими квитанціями на зерно № 46 від 4 вересня 2013 р., 73 від 7 травня 2014 р., рішенням господарського суду м. Києва від 5 вересня 2018 р. у справі № 910/7796/18, яке набрало законної сили, підтверджується факт прийняття позивачем на зерновий склад зерна пшениці м'якої 3 класу врожаю 2013 року у кількості 4977,628 тон та знаходження з 7 травня 2014 р. на відповідальному зберіганні позивача 101,691 т цього зерна.
У силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Як стверджує позивач, протягом 1 червня 2018-30 серпня 2021 років ним належним чином надано відповідачу послуги із зберігання зерна за договором загальною вартістю 69404,11 грн., на підтвердження чого ним подані акти виконаних робіт від 4 липня 2018 р., 10 серпня 2018 р., 12 вересня 2018 р., 4 жовтня 2018 р., 5 листопада 2018 р., 5 грудня 2018 р., 4 січня 2019 р., 4 лютого 2019 р., 4 березня 2019 р., 4 квітня 2019 р., 3 травня 2019 р., 3 червня 2019 р., 3 липня 2019 р.,. 5 серпня 2019 р., 5 вересня 2019 р., 4 жовтня 2019 р., 4 листопада 2019 р., 4 грудня 2019 р.. 3 січня 2020 р., 3 лютого 2020 р., 3 березня 2020 р., 3 квітня 2020 р., 4 травня 2020 р., 4 червня 2020 р., 3 липня 2020 р., 3 серпня 2020 р., 4 вересня 2020 р., 5 жовтня 2020 р., 4 листопада 2020 р., 4 грудня 2020 р., 4 січня 2021 р., 4 лютого 2021 р., 4 березня 2021 р., 5 квітня 2021 р., 5 травня 2021 р., 4 червня 2021 р., 5 липня 2021 р., 5 серпня 2021 р., 3 вересня 2021 р., 4 жовтня 2021 р.
З указаних актів вбачається, що з боку відповідача вони підписані не були.
При цьому, доказів заперечень відповідача щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг за договором суду не надано.
За таких обставин суд приймає подані позивачем акти виконаних робіт як належні докази надання послуг зі зберігання зерна за договором.
Доказів належної оплати за договором суду не надано.
Відсутність бюджетного призначення на фінансування послуг за договором складського зберігання не може бути підставою для звільнення поклажодавця від обов'язку оплати відповідних послуг, тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими.
Ураховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 69404,11 грн. боргу, 3812,35 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення, 1758,16 грн. три проценти річних з простроченої суми.
З урахуванням характеру спору, обсягу наданих позивачу по справі послуг адвоката (написання позовної заяви), того, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 5000 грн.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Приватного підприємства "Західний Буг" Львівської області задовольнити.
Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1, код 33642855) на користь Приватного підприємства "Західний Буг" (80250, Львівська область, Радехівський район, с. Павлів, проспект Юності, 39, код 32478033) 69404,11 грн. боргу, 3812,35 грн. збитків в наслідок інфляції за час прострочення, 1758,16 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2270 грн. витрат по оплаті судового збору, 5000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар