ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.05.2022Справа № 910/1670/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» (вул. Чистяківська, буд. 19-А, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 32955518)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 34284328)
про стягнення 39 496,21 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції позивача
«Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» (далі за текстом - КП «Центр організації дорожнього руху», позивач, підрядник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (надалі - ТОВ «Будеволюція», відповідач, замовник) 39 496,21 грн заборгованості за неналежне виконання умов укладених сторонами договорів на технічне обслуговування технічних засобів регулювання дорожнім рухом (ТЗРДР) за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової в Дарницькому районі м. Києва №10/01-3-2019 від 01.02.2019 (далі за текстом - договір - 1) та № 10/01-3-2020 від 03.02.2020 (далі за текстом - договір - 2).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним виконано зобов'язання по договору - 1, а саме надано послуги з технічного обслуговування ТЗРДР (дорожніх знаків, світлофорів), встановлених за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової на загальну суму 31 067, 14 грн, що підтверджується відповідними актами про надання послуг.
Відповідачем дані послуги оплачено частково в розмірі 20 903, 02 грн. у зв'язку з чим заборгованість складає 10 164, 12 грн.
Також позивачем виконано зобов'язання по договору-2, а саме роботи з технічного обслуговування ТЗРДР, що встановлені за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової за лютий місяць 2020 року на суму - 1 208, 99 грн. та за червень місяць 2020 року на суму - 8 059, 94 грн., що підтверджується відповідними актами про надання послуг, проте відповідач у встановлені договором-2 строки вартість наданих послуг на загальну суму - 9 268,93 грн. не сплатив.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо необхідності здійснити погашення існуючого боргу в позасудовому порядку, однак станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем залишається не сплаченою.
Крім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договорів в частині здійснення оплат здійснено нарахування 3 % річних, пені та інфляційних втрат.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала від 08.02.2022 надсилалась відповідачу поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу № 0105491912991 на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Ольгинська, буд. 3,
м. Київ, 01001, однак 18.02.2022 конверт з ухвалою господарського суду м. Києві про відкриття провадження у справі від 08.02.2022 повернувся на адресу суду неврученим із зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.02.2019 між КП «Центр організації дорожнього руху» та ТОВ «Будеволюція» укладено договір № 1 на технічне обслуговування технічних засобів регулювання дорожнім рухом (ТЗРДР) за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової в Дарницькому районі м. Києва, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи з технічного обслуговування технічних засобів регулювання дорожнім рухом (далі - ТЗРДР) (дорожні знаки, світлофори), що встановлені за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової (далі - Роботи) по об'єкту: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно- офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому p-ні м. Києва».
Відповідно до п. 2.1. договору-1 розрахунок вартості річного технічного обслуговування ТЗРДР (додаток №1 до договору) становить 31 067, 14 грн в тому числі ПДВ 20% - 5 177, 86 грн. Розрахунки за виконані роботи проводяться відповідно до підписаних обома сторонами актів приймання виконаних робіт.
Строк виконання робіт підрядником за договором з 01.02.2019 по 31.01.2020. (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору-1 замовник забезпечує своєчасне щомісячне фінансування робіт, передбачених цим договором.
Пунктом 4.2. договору-1 передбачено, що замовник здійснює платежі щомісячно залежно від набору робіт з технічного обслуговування на підставі актів приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до пункту 4.4. договору-1 оплата виконаних робіт проводиться на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт сторонами договору.
Пунктом 5.2. договору-1 визначено, що підрядник має право отримати за надані послуги оплату в порядку та на умовах, що передбачені договором.
За порушення строків здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного сплаченої суми за кожен день прострочення. (пункт 6.2. договору-1)
Пунктом 9.1. договору-1 передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.01.2020 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за договорим-1 надано послуги на загальну суму 31 067, 14 грн згідно наступних актів: № 2 від 28.02.2019 за лютий 2019 на суму 1 208, 99 грн.; № 3 від 31.03.2019 за березень 2019 на суму 1 744, 57 грн; № 3 від 30.04.2019 за квітень 2019 на суму 3 103, 27 грн; № 4 від 31.05.2019 за травень 2019 на суму 3 170, 28 грн; № 5 від 30.06.2019 за червень 2019 на суму 2 515, 81 грн; № 6 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 3 103, 27 грн; № 7 від 30.08.2019 за серпень 2019 на суму 1 208, 99 грн; № 8 від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 1 744, 57 грн; № 9 від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 3 103, 27 грн; № 10 від 29.11.2019 за листопад 2019 на суму 4 545, 04 грн; № 11 від 28.12.2019 за грудень 2019 на суму 2 515, 81 грн; № 12 від 31.01.2020 за січень 2020 на суму 3 103, 27 грн.
Суд вказує, що вищезазначені акти підписані представниками сторін, містять печатки товариств, що в свою чергу підтверджує факт надання позивачем послуг без зауважень та претензій відповідачу за договором-1, прийняття таких послуг відповідачем та виникнення у останнього обов'язку здійснити оплату у відповідності до пункту 4.4. договору-1.
Враховуючи дати підписання сторонами актів та положення пункту 4.4. договору-1, відповідно до умов якого відповідач мав оплатити послуги протягом 10-ти банківських днів з моменту їх підписання, а саме включно (кінцевий термін виконання відповідачем зобов'язання судом обраховано із врахуванням вихідних та святкових днів):
- за актом № 2 від 28.02.2019 за лютий 2019 на суму 1 209, 99 грн. у строк до 15.03.2019 (із врахуванням вихідного дня 08.03.2019);
- за актом № 3 від 31.03.2019 за березень 2019 на суму 1 744, 57 грн у строк до 12.04.2019;
- за актом № 3 від 30.04.2019 за квітень 2019 на суму 3 103, 27 грн у строк до 15.05.2019;
- за актом № 4 від 31.05.2019 за травень 2019 на суму 3 170, 28 грн у строк до 14.06.2019;
- за актом № 5 від 30.06.2019 за червень 2019 на суму 2 515, 81 грн у строк до 12.07.2019;
- за актом № 6 від 31.07.2019 за липень 2019 на суму 3 103, 27 грн у строк до 14.08.2019;
- за актом № 7 від 30.08.2019 за серпень 2019 на суму 1 208, 99 грн у строк до 13.09.2019;
- за актом № 8 від 30.09.2019 за вересень 2019 на суму 1 744, 57 грн у строк до 15.10.2019;
- за актом № 9 від 31.10.2019 за жовтень 2019 на суму 3 103, 27 грн у строк до 14.11.2019;
- за актом № 10 від 29.11.2019 за листопад 2019 на суму 4 545, 04 грн у строк до 13.12.2019;
- за актом № 11 від 28.12.2019 за грудень 2019 на суму 2 515, 81 грн у строк до 16.01.2020;
- за актом № 12 від 31.01.2020 за січень 2020 на суму 3 103, 27 грн. у строк до 14.02.2020.
Як вбачається з доводів позивача та згідно наданої до матеріалів справи картки рахунку: 361 відповідачем за договором-1 в загальному було сплачено 20 903, 02 грн., у зв'язку з чим неоплаченою залишається 10 164, 12 грн.
Дані обставини не заперечуються відповідачем та як і не заперечується порядок зарахування коштів відповідача.
Суд вказує, що позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором-1 в частині здійснення оплати наданих послуг здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за актами: № 2 від 28.02.2019; № 3 від 30.04.2019; № 5 від 30.06.2019; № 6 від 31.07.2019; № 9 від 31.10.2019; № 10 від 29.11.2019; №11 від 28.12.2019; № 12 від 31.01.2020 за періодами, зазначеними у поданому позивачем розрахунку.
В матеріалах справи відсутній контррозрахунок відповідача щодо заявленої до стягнення суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних витрат, а також відповідні докази належного виконання зобов'язань за договором - 1.
Водночас суд звертає увагу позивача, що із наданого ним розрахунку пені, інфляційних втрат та 3 % річних вбачається, ним при вирахуванні дати початку прострочення виконання відповідачем договірного зобов'язання не враховано положення статті 253 ЦК України, якою закріплено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Крім того, суд вказує, що в розрахунках позивача, а саме в періодах, за якими здійснюються нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних за актами № 10 від 29.11.2019, № 11 від 28.12.2019 та № 12 від 31.01.2020 також містяться помилки в датах початку їх здійснення, оскільки позивачем помилково не було враховано рік надання відповідних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією
№ 053/04-7/5395 від 08.10.2020 та № 053/04-7/5624 від 03.11.2021 щодо необхідності оплати послуг по договору-1.
Водночас від відповідача надано відповідь № 175 від 28.10.2020 на претензію позивача, в якій зазначено, що заборгованість буде сплачено після усунення певних обставин, пов'язаних з ліквідацією АТ АКБ «Аркада».
При тому суд звертає увагу сторін, що відповідачем у вказаній вище відповіді на претензію не міститься посилань щодо невизнання існуючої заборгованості за договором - 1 та/або із заявленим розміром такої заборгованості.
Також 03.02.2020 між КП «Центр організації дорожнього руху» та ТОВ «Будеволюція» укладено договір № 2 на технічне обслуговування технічних засобів регулювання дорожнім рухом (ТЗРДР) за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової в Дарницькому районі м. Києва, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи з технічного обслуговування технічних засобів регулювання дорожнім рухом (далі - ТЗРДР) (дорожні знаки, світлофори), що встановлені за адресою: вул. Єлизавети Чавдар - вул. Софії Русової (далі - Роботи) по об'єкту: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між
вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому p-ні м. Києва».
Судом встановлено, що зміст пунктів 2.1, 4.1, 4.2, 5.2. та 6.2. договору- 1 є ідентичним змісту з пунктів 2.1, 4.1, 4.2, 5.2, 6.2. договору- 2.
Відповідно до пункту 4.4. договору-2 оплата виконаних робіт проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт сторонами договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.01.2021 включно. (пункт 9.1. договору-2)
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за договорим-2 надано послуги на загальну суму 9 268, 93 грн згідно наступних актів: № 1 від 28.02.2020 на суму 1 208, 99 грн за лютий 2020 та № 2 від 30.06.2020 на суму 8 059, 94 грн за червень 2020.
Суд вказує, що вищезазначені акти підписані представниками сторін, містять печатки товариств, що в свою чергу підтверджує факт надання позивачем послуг без зауважень та претензій відповідачу за договором-2, прийняття таких послуг відповідачем та виникнення у останнього обов'язку здійснити оплату у відповідності до пункту 4.4. договору-2.
Враховуючи дати підписання сторонами актів та положення пункту 4.4. договору-2, відповідно до умов якого відповідач мав оплатити послуги протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання, а саме включно (кінцевий термін виконання відповідачем зобов'язання судом обраховано із врахуванням вихідних та святкових днів):
- за актом № 1 від 28.02.2020 на суму 1 208, 99 грн за лютий 2020 у строк до 06.03.2020;
- за актом № 2 від 30.06.2020 на суму 8 059, 94 грн за червень 2020 у строк 07.07.2020.
Як вбачається з доводів позивача та згідно наданої до матеріалів справи картки рахунку: 361 відповідачем за договором-2 взагалі не було сплачено коштів, що в свою чергу останнім не заперечується.
Суд вказує, що позивачем за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором-2 в частині здійснення оплати наданих послуг здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за актами: № 1 від 28.02.2020 на суму 1 208, 99 грн та № 2 від 30.06.2020 на суму 8 059, 94 грн за періодами, зазначеними у поданому позивачем розрахунку.
В матеріалах справи відсутній контррозрахунок відповідача щодо заявленої до стягнення суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних витрат, а також відповідні докази належного виконання зобов'язань за договором - 2.
Водночас суд звертає увагу позивача, що із наданого ним розрахунку пені, інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання умов договору-2 також вбачаються аналогічні помилки як при здійсненні відповідних нарахувань за договором-1, а саме визначення початку періоду нарахування за актом № 1 від 28.02.2020 з 06.03.2020, а не з 07.03.2020 (враховуючи положення статті 253 ЦК України та те, що у відповідача ще було право здійснити оплату 06.03.2020 включно) та нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за актом № 2 від 30.06.2020 за період з 30.06.2020 всупереч тому, що зобов'язання у відповідача з оплати в даному випадку є таким, що настало починаючи з 08.07.2020.
Позивач звертався до відповідача із претензією № 053/04-7/5625 від 03.11.2021 щодо виконання умов договору - 2, яку відповідачем було отримано 08.11.2021 проте відповіді надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів № 1 та № 2, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами надання послуг.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом вище, позивачем надано відповідачу послуги за договором - 1 на суму 31 067, 14 грн та за договором - 2 на суму 9 268, 93 грн., що підтверджується відповідними підписаними сторонами актами, які містяться в матеріалах справи.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд вказує, що сторонами у пунктах 4.4. договору-1 та договору-2 погоджено строки та порядок здійснення оплат за надані послуги та за наслідками підписання відповідних актів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши обставини справи, враховуючи те, що матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо заявлених позивачем вимог, натомість містять фактичне визнання суми боргу за договором-1 (згідно відповіді, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови договорів-1, 2 в частині здійснення оплат за надані позивачем послуги).
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Враховуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом помилки у наданих позивачем розрахунках заборгованості, дати здійснення відповідачем часткових оплат, дотримуючись меж заявлених позивачем позовних вимог, суд вказує, що нарахування пені,
3 % річних та інфляційних втрат повинно здійснюватися наступним чином:
- за актом № 2 від 28.02.2019 на суму 1 209, 99 грн. за період з 16.03.2019 по 03.04.2019 пеня - 22, 66 грн; 3 % річних - 1, 89 грн; інфляційні втрати - 0, 00 грн;
- за актом № 3 від 30.04.2019 на суму 3 103, 27 грн за період з 16.05.2019 по 12.06.2019 пеня - 83, 29 грн; 3 % річних - 7, 14 грн; інфляційні втрати - 0, 00 грн;
- за актом № 5 від 30.06.2019 на суму 2 515, 81 грн за період з 13.07.2019 по 03.02.2022
3 % річних - 193, 55 грн; інфляційні втрати - 439, 50 грн та пеня за період з 13.07.2019 по 13.01.2020 - 404, 94 грн;
- за актом № 6 від 31.07.2019 на суму 3 103, 27 грн за період з 15.08.2019 по 03.02.2022 3 % річних - 230, 32 грн; інфляційні втрати - 564, 13 грн та пеня за період з 15.08.2019 по 15.02.2020 - 1 407, 45 грн;
- за актом № 9 від 31.10.2019 на суму 3 103, 27 грн за період з 15.11.2019 по 03.02.2022 3 % річних - 206, 86 грн; інфляційні втрати - 524, 20 грн та пеня за період з 15.11.2019 по 15.05.2020 - 365,51 грн;
- за актом № 10 від 29.11.2019 на суму 4 545, 04 грн за період з 14.12.2019 по 03.02.2022 3 % річних - 292, 13 грн; інфляційні втрати - 762,44 грн та пеня за період з 14.12.2019 по 14.06.2020 - 481, 99 грн;
- за актом № 11 від 28.12.2019 на суму 2 515, 81 грн за період з 17.01.2020 по 03.02.2022 3 % річних - 154, 68 грн; інфляційні втрати - 422, 04 грнт та пеня за період з 17.01.2020 по 17.07.2020 - 230, 82 грн;
- за актом № 12 від 31.01.2020 на суму 3 103, 27 грн. за період з 15.02.2020 по 03.02.2022 3 % річних - 183,42 грн; інфляційні втрати - 520, 60 грн та пеня за період з 15.02.2020 по 15.08.2020 - 254, 20 грн;
- за актом № 1 від 28.02.2020 на суму 1 208, 99 грн за період з 07.03.2020 по 03.02.2022 3 % річних - 69, 38 грн; інфляційні втрати - 207, 06 грн та пеня за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 - 92, 89 грн;
- за актом № 2 від 30.06.2020 на суму 8 059, 94 грн за період з 08.07.2020 по 03.02.2022 3 % річних - 381, 26 грн; інфляційні втрати -1 184, 90 грн та пеня за період з 08.07.2020 по 08.02.2021 - 571, 08 грн.
Підсумовуючи викладене, за неналежне виконання відповідачем умов договорів, за підрахунками суду, стягненню з відповідача підлягає пеня - 3 914, 83 грн, 3 % річних - 1 720, 63 грн та інфляційні втрати - 4 624, 87 грн.
Частинами 1-2 сттатті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договорів № 10/01-3-2019 від 01.02.2019 та № 10/01-3-20 від 03.02.2020 в частині здійснення оплати за надані послуги, а враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем відповідних договірних зобов'язань та за наслідками перевірки нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу - 19 433, 05 грн, пені - 3 914, 83 грн, 3 % річних - 1 720, 63 грн та інфляційні втрати - 4 624, 87 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» (вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 34284328) на користь Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» (вул. Чистяківська, буд. 19-А, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 32955518) основний борг 19 433 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн 05 коп, пеню - 3 914 (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн 83 коп, 3 % річних - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 63 коп, інфляційні втрати - 4 624 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн 87 коп. та судовий збір - 1 865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять) грн 22 коп.
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 10.05.2022
Суддя Антон ПУКАС