Справа № 909/299/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.05.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ",
майдан Різдва, буд. 11, оф. 28, м. Галич, Івано-Франківська область,77101;
до: Приватного підприємства "Галицькі Аграрні Інвестиції",
вул. Б. Хмельницького, буд. 1 А, м. Галич, Івано-Франківська область,77100;
про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою вх№5758/22 від 05.05.2022 про забезпечення позову до подання позовної заяви. Просить суд заборонити Приватному підприємству "Галицькі Аграрні Інвестиції" та будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок визначених в договорах суборенди землі від 01.09.2020, від 01.11.2020, від 20.01.2021, а саме здійснювати обробіток земельних ділянок, проводити збір врожаю, перешкоджати у здійсненні господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ".
Вказану заяву заявник мотивує, тим що має намір звернутись до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Галицькі Аграрні Інвестиції" про визнання недійсним пункту 35 договорів суборенди землі від 01.09.2020, від 01.11.2020, від 20.01.2021, яким передбачено розірвання договору в односторонньому порядку. Звертає увагу суду, що на виконання умов укладених між ПП "Галицькі Аграрні Інвестиції" (орендар) та ТОВ "Агро-Галич-ІФ" (суборендар) договорів суборенди землі від 01.09.2020, від 01.11.2020, від 20.01.2021, заявник впродовж 2021 року своєчасно в повному обсязі сплачував орендну плату та здійснював обробіток орендованих земельних ділянок під урожай 2022 року. Проте, орендар безпідставно надіслав суборендарю повідомлення від 02.08.2021 про розірвання договорів, в той час як законом не передбачено розірвання договорів суборенди в односторонньому порядку. Вказує, що 18.04.2022, 19.04.2022 представником ТОВ "Агро-Галич-ІФ" виявлено факт самовільного обробляння спірних земельних ділянок технікою третіх осіб та викликано наряд поліції та слідчо-оперативну групу, якими прийнято та зареєстровано заяви про кримінальне правопорушення. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, призведе до незаконної передачі у володіння, користування, розпорядження земельними ділянками іншим особам, знищення посівів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ", що в подальшому унеможливить виконання рішення суду та не сприятиме ефективному захисту та поновленні порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких останній має намір звернутись до суду з позовною заявою.
З"ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви вх№5758/22 від 05.05.2022 про забезпечення позову, всебічно, повно та об"єктивно дослідивши подані докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.
Приписи статті 136 Господарського процесуального кодексу України надають право господарському суду за заявою учасника справи вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Така правова позиція дотримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Натомість кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Заявником не доведено та документально не підтверджено перед судом жодними належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що будь-які інші особи мають намір чи вчиняють дії, пов"язані з обробітком спірних земельних ділянок, як і не доведено вчинення ними перешкод у здійсненні господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ". Водночас правова оцінка підставності/безпідставності розірвання договорів суборенди землі від 01.09.2020, від 01.11.2020, від 20.01.2021 в односторонньому порядку може бути надана судом під час розгляду спору по суті та не може бути здійснена судом під час розгляду заяви про забезпечення позову. Сама лише інформація, зазначена помічником чергового сержанта відділення поліції №3 (м.Галич) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області у талонах-повідомленнях єдиного обліку про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію № 1369, №1380 від 03.05.2022, без результатів розгляду цих заяв - не свідчить про порушення права заявника, як і не може бути достатньою та беззаперечною обставиною для задоволення заяви про забезпечення позову, адже згідно з частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України тільки обвинувальний вирок в кримінальному провадженні чи постанови суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, які набрали законної сили є обов"язковими для господарського суду в питанні чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на недоведеність наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування заходів до забезпечення позову на цій стадії та у такий спосіб, без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та розгляду спору по суті призведе до порушення збалансованості інтересів сторін, принципу рівності усіх учасників справи перед судом та нівелює вимоги статей 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на змагальність сторін та диспозитивність господарського судочинства, що суперечить інституту забезпечення позову.
Враховуючи сказане вище, для забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та з метою запобігання порушень, у зв"язку із вжиттям заходів до забезпечення позову, прав та охоронюваних законом інтересів всіх сторін суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Керуючись статтями 13,14, 74, 86, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви вх№5758/22 від 05.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала підписана 09.05.2022
Суддя С.Кобецька