Справа № 328/764/20
Провадження № 1-і/191/9/22
іменем України
10 травня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого- ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове клопотання прокурора Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,
обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,-
Прокурор Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які враховувалися при застосуванні і продовженні обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, оскільки, будучи на свободі, останній має можливість переховуватися від суду у зв'язку з тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора та просила обрати її підзахисному більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечував, посилаючись на те, що він вже тривалий час перебуває під вартою, а зараз бажає йти захищати країну, тому просить звільнити його з-під варти.
Вислухавши учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України суд до спливу продовжуваного строку зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовжування тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, судове розслідування у кримінальному провадженні триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі. ОСОБА_4 раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, місце його проживання знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії, що у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою не забезпечить належного контролю за виконаням покладених на нього обов'язків з боку правовохоронних органів.
З урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченим діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені уст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Стосовно клопотання обвинуваченого про звільнення його з-під варти для проходження військової служби, суд вважає , що воно не може бути задоволено, з огляду на наступне.
Статтею 616 КПК України передбачено, що у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, за виключенням тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551 , 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.
За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, законодавством визначений інший порядок розгляду клопотань обвинувачених про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації, а тому спочатку обвинувачений повинен звернутися з відповідним клопотанням до прокурора Токмацького відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області.
Враховуючи викладене, існування ризиків, доведених стороною обвинувачення, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюючи всі обставин,и у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177,178,197,331, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 липня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1