Справа № 214/2161/22
1-кс/214/312/22
Іменем України
06 травня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю захисника - ОСОБА_4
за участю підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі винесене в кримінальному провадженні № 22022230000000012 від 04.03.2022 слідчої в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області капітана юстиції ОСОБА_6 , і погоджене прокурором ОСОБА_3 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ст. 111 ч.2 КК України у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Слідча в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області капітан юстиції ОСОБА_6 , звернулася до суду з даним клопотанням, в якому просить: застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
В обгрунтування клопотання наведено наступне. Слідчим відділом УСБУ в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022230000000012 від 04.03.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у державній зраді в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі - Резолюція 3314, однією з мов підписання Резолюції): «Применение вооруженной силы государством первым в нарушение Устава является prima facie свидетельством акта агрессии».
Відповідно до статті 3 вищевказаної Резолюції 3314: «Любое из следующих действий, независимо от объявления войны, с учетом и в соответствии с положениями статьи 2, будет квалифицироваться в качестве акта агрессии:
а) вторжение или нападение вооруженных сил государства на территорию другого государства или любая военная оккупация, какой бы временный характер она ни носила, являющаяся результат ом такого вторжения или нападения, или любая аннексия с применением силы территории другого государства или части ее;
b) бомбардировка вооруженными силами государства территории другого государства или применение любого оружия государством против территории другого государства;
с) блокада портов или берегов государства вооруженными силами другого государства;
d) нападение вооруженными силами государства на сухопутные, морские или воздушные силы, или морские и воздушные флоты другого государства;
e) применение вооруженных сил одного государства, находящихся на территории другого государства по соглашению с принимающим государством, в нарушение условий, предусмотренных в соглашении, или любое продолжение их пребывания на такой территории по прекращению действия соглашения;
f) действие государства, позволяющего, чтобы его территория, которую оно предоставило в распоряжение другого государства, использовалась этим другим государством для совершения акта агрессии против третьего государства;
g) засылка государством или от имени государства вооруженных банд, групп, иррегулярных сил или наемников, которые осуществляют акты применения вооруженной силы против другого государства, носящие столь серьезный характер, что это равносильно перечисленным выше актам, или его значительное участие в них».
Отже, з 24.02.2022 і по цей день дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії РФ проти України.
З урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії РФ.
24.02.2022 близько 05 год. 15 хв. збройними силами РФ нанесено ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об'єктам України, а також введено на територію суверенної держави війська країни-агресора. У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ.
Під час збройного конфлікту у період з 24.02.2022 по цей час збройними силами РФ та іншими військовими формуваннями країни агресора встановлено контроль за містом Херсон та територіальними громадами Херсонської області.
З метою утримання захопленої території представники спеціальних служб РФ (далі-ФСБ РФ) у взаємодії із збройними силами РФ організували підривну діяльність скеровану на подолання спротиву місцевого населення Херсонської області та припинення підтримки місцевих легітимних органів влади, з цією метою вони розпочали розвідувальну діяльність в Україні, вербування громадян України для їх співпраці з представниками РФ проводити спеціальні розвідувальні та контррозвідувальні операції на території суверенної, незалежної держави Україна.
Так, громадянин України ОСОБА_5 , достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, будучи колишнім працівником одного із підрозділів Служби Безпеки України, який приймав присягу на вірність Українському народові, а також обізнаний про контррозвідувальні методи роботи та конфіденційного співробітництва з громадянами, перебуваючи у місті Херсон, переслідуючи мету заподіяння шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, умисно вирішив надавати допомогу у підривній діяльності представникам спецслужб РФ проти України, тобто передбачав, усвідомлював характер своїх суспільно небезпечних дій і бажав настання суспільно небезпечних наслідків при наступних обставинах.
09.03.2022 року у місті Херсон ОСОБА_5 , перебуваючи в Херсонській обласній державній адміністрації за адресою площа Свободи, 1А, добровільно надав невстановленому представнику спецслужби ФСБ РФ згоду щодо конфіденційного співробітництва із іноземною спецслужбою, обравши псевдонім « ОСОБА_9 » та в підтвердження своїх злочинних намірів передав останньому інформацію щодо персональних даних 20 співробітників Служби безпеки України.
Цього ж дня у місті Херсон, після проведення з ОСОБА_5 вербувальних заходів, із ним ініціативно зв'язався житель міста Херсон ОСОБА_10 , який запропонував організувати йому охоронну фірму з місцем дислокації по АДРЕСА_2 , для забезпечення охорони осіб і їх господарської діяльності, які співпрацюють з РФ, а в подальшому останнім організовано зустріч ОСОБА_5 і працівником ФСБ РФ із позивним «Сабір», який поставив йому завдання працювати з його контактом, яким є ОСОБА_10 .
У подальшому діючи на виконання завдання представника ФСБ РФ у березні-квітні 2022 року, ОСОБА_5 здійснював вплив на мешканців Херсонської області щодо співпраці і надання допомоги представникам військових формувань РФ, шляхом схилення представників місцевого бізнесу до економічної співпраці з представниками РФ для реалізації підривних намірів країни-агресора на території міста Херсона.
Так, у цей же період ОСОБА_5 , здійснював незаконний вплив на громадянина України ОСОБА_11 , в телефонній розмові схиляв останнього до співпраці з представниками збройних сил РФ, щодо надання послуг з охорони його бізнесу, а саме продуктових магазинів, від грабежу та мародерства. Після чого, не отримавши схвальної відповіді у визначений ним строк, на магазин ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , військовими країни-агресора РФ вчинено збройний напад, внаслідок якого було пошкоджено його майно.
Крім того, наприкінці березня 2022 року, ОСОБА_5 , заручившись підтримкою представників країни-агресора РФ, на виконання свого противоправного умислу, розмістив у Телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) об'яви про пошук водіїв, які здійснить поїздку з міста Херсона до міста Одеси, із зазначенням свого номеру телефону НОМЕР_1 і перебуваючи в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання поставлених завдань представниками ФСБ РФ, залучав водіїв транспортних засобів для виконання перевезень осіб, які бажали залишити місто Херсон у зв'язку з гуманітарною кризою, за визначеним маршрутом і у ході співбесід з перевізниками доводив одну із умов їх співробітництва - збір інформації про розташування позицій Збройних Сил України, розміщення та оснащення блокпостів на території Херсонської, Миколаївської та Одеської областей та перелік осіб-громадян України, які перетинають лінію розмежування з непідконтрольною територією, гарантуючи забезпечення безпеки їх діяльності від країни - агресора, в обмін на вказану інформацію, яку в подальшому мав передати представникам РФ.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану.
Підозрюваний ОСОБА_5 по обліках психо - неврологічного та наркологічного диспансерів не значиться.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується сукупністю зібраних в ході розслідування доказів, а саме:
-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 22.03.2022 та рапортом від 22.03.2022, згідно яких оперативним підрозділом Управління під час здійснення оперативно-розшукової діяльності встановлені обставини надання ОСОБА_5 іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану;
-відповіддю на доручення слідчого від 25.03.2022, яким підтверджується протиправна діяльність ОСОБА_5 щодо надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану;
-відповіддю на доручення слідчого від 24.04.2022, яким підтверджується протиправна діяльність ОСОБА_5 щодо здійснення протиправної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 ;
-рапортом про опитування в режимі відео- або телефонної конференції від 26.04.22, у порядку ст. 232 КПК України, згідно якого підтверджуються зазначені вище протиправні дії ОСОБА_5 , у тому числі підтримання ним зв'язку з представниками збройних сил РФ та здійснення останнім закликів до мешканців Херсонської області щодо співпраці з ворогом та надання їм допомоги у проведенні підривної діяльності проти України;
-рапортом про опитування в режимі відео- або телефонної конференції від 30.04.22, у порядку ст. 232 КПК України, згідно якого підтверджуються зазначені вище протиправні дії ОСОБА_5 та його зв'язок з представниками країни-агресора РФ;
-рапортом про опитування в режимі відео- або телефонної конференції від 30.04.22, у порядку ст. 232 КПК України, згідно якого підтверджуються зазначені вище протиправні дії ОСОБА_5 , у тому числі підтримання ним зв'язку з представниками збройних сил РФ та здійснення останнім закликів до мешканців Херсонської області щодо співпраці з ворогом та надання їм інформації про розташування позицій Збройних Сил України, розміщення та оснащення блокпостів на території Херсонської, Миколаївської та Одеської областей та перелік осіб-громадян України, які перетинають лінію розмежування з непідконтрольною територією;
-протоколом огляду відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме публікації Телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 29.04.22, згідно якого підтверджуються зазначені вище протиправні дії ОСОБА_5 , щодо організації ним пасажирських перевезень та пошуку для цього водіїв;
-протоколом огляду від 04.05.22 - оптичного носія інформації Мікро CD на якому міститься відеозапис з камер спостереження, під час пограбування супермаркету «Асорті» за адресою: 1-ша Текстильна, 17, та аудіозаписи розмови ОСОБА_5 зі свідком ОСОБА_11 ;
-протоколом негласного зняття інформації з електронної інформаційної системи № 1538 від 29.04.22, згідно якого підтверджуються зазначені вище протиправні дії ОСОБА_5 , у тому числі підтримання ним зв'язку з працівником ФСБ РФ із позивним «Сабір» через ОСОБА_12 , а також виконання ОСОБА_5 завдань представників РФ шляхом схилення представників місцевого бізнесу до економічної співпраці з представниками РФ для реалізації підривних намірів країни-агресора на території міста Херсона;
-відповіддю на доручення слідчого від 04.05.2022, яким підтверджується протиправна діяльність ОСОБА_5 щодо надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме факт вербування останнього працівником ФСБ з позивним « ОСОБА_13 », через контактну особу ОСОБА_12 .
У ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність існування ризиків того, що громадянин ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з РФ та Республікою Білорусь.
Також, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії РФ проти України та ведення бойових дій, вказаний підозрюваний може повернутися до співпраці з представниками країни-агресора та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, на наявність підстав для тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, крім вищевказаних ризиків, вказують наступні обставини, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі;
- місце проживання підозрюваного ОСОБА_5 знаходиться на території України, на даний час тимчасово підконтрольній військам країни-окупанта, що унеможливлює контроль виконання ним іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, та обов'язків, що покладаються на підозрюваного судом згідно частини 5 статті 194 КПК України;
- підозрюваний ОСОБА_5 співпрацював з громадянами іншої держави, а саме представниками військових підрозділів держави-агресора, та у разі перебування на волі матиме можливість продовжити вчинення злочину, або уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду на територію країни-агресора.
Таким чином, вищевказані зібрані у ході досудового розслідування на даний час докази в умовах воєнного стану та додатково підтверджені фактичні дані про обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення свідчать про те, що заявлені ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства та погрозою його застосування.
Ризик незаконного впливу на свідків також має місце, оскільки допитані у кримінальному провадженні особи на цей час дали показання, які підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому з метою недопущення незаконного на них впливу, більш м'який запобіжний захід не дасть змогу запобігти цьому ризику.
Вказані обставини також свідчать про те, що зазначеним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та підтвердив його зміст. Також зазначив, що ОСОБА_5 вчинив свої дії з погрозою знищення майна та з погрозою застосування насилля. Також пояснив, що буде проводити судово-медичне освідування ОСОБА_5 .
Підозрюваний у судовому засіданні заперечує проти обрання йому запобіжного заходу. При цьому пояснив, що підозру не визнає. Крім того, пояснив, що його арештували представник РФ , застосовували погрози та фізичний вплив, з належного йому телефону узяли відомості про співробітників СБУ. Під тиском вказаних осіб він під запис дав згоду співпрацювати із спецслужбами окупанта, обрав собі псевдонім « ОСОБА_9 ». Про ці події в подальшому за телефоном повідомив робітників СБУ. Особу з псевдонімом « ОСОБА_13 » знає, це співробітник ФСБ, з яким його познайомив ОСОБА_10 . Він, підозрюваний, знав ОСОБА_14 , вів з останнім комерційну діяльність, ОСОБА_15 був також блогером. При знайомстві з « ОСОБА_13 » сів в автомобіль останнього, той розпитував про робітників СБУ, пізніше, приблизно 20 квітня 2022 року, ще раз зустрічався із « ОСОБА_13 », спідкувався з останнім в автомобілі ОСОБА_16 » запитував його, підозрюваного, чи буд він займатися комерційною діяльністю, запитував адреси співробітників СБУ, ці адреси він « ОСОБА_13 » не надав. Всю отриману інформацію він передавав співробітнику СБУ ОСОБА_17 . Далі пояснив, що разом з ОСОБА_18 організував охоронну фірму, телефонував людям з приводу надання охоронних послуг. Також намагався організувати виїзд людей з окупованого м. Херсона. Зі служби в СБУ звільнився в 2018 році, надавши перевагу комерційній діяльності. Під час окупації займався охоронною діяльністю неофіційно, за участю волонтерів з числа мешканців м. Херсона. Також зазначив, що був затриманим з 1 по 6 травня 2022 року. Організацію охоронної діяльності займався ОСОБА_15 , з ким останній узгоджував цю діяльність, не знає. Під час затримання, 2 травня 2022 року, в невідомому йому місці, у підвальному приміщенні, невідома йому особа нанесла 15 ударів, тілесних ушкоджень від цього не було. Не вважає, що на даний час для нього існує загроза. Також пояснив, що його затримали в м. Івано-Франківську, зі зв'язаними руками та закритими очами везли в автомобілі. Про те, що представники окупантів застосовували до нього насильство, письмових заяв не подавав. Виїхав з м. Херсона 25 квітня 2022 року. Перебуваючи на не окупованій території також не подавав заяв щодо незаконних дій з боку окупантів, таку можливість мав. Хто його затримав та наносив удари, не знає.
Захисник у судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання, вважає, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 надав згоду співпрацювати з окупантами під тиском останніх. Вважає, що організація охорони та вивезення громадян, не є державною зрадою. Також просить врахувати, що обвинувачений одружений, має дітей.
У судовому засіданні досліджені наступні докази: витяг (а.с.7-18), повідомлення а.с.20), рапорт (а.с.21), відомості про особу (а.с.38-46), відповідь з додатками (а.с.55-63), протокол зняття інформації з додатками (а.с.64-78), відповідь з додатками (а.с.79-81), протокол огляду (а.с.82-84), повідомлення про підозру (а.с.91-97).
Так, з протоколу зняття інформації (а.с.64-78), вбачається, що 21 квітня 2022 року ОСОБА_5 під час переписки з ОСОБА_19 запевнив останню, що він в безпеці. 12 березня 2022 року під час переписки з ОСОБА_20 , ОСОБА_5 прохає останнього узгодити з « ОСОБА_13 » його, ОСОБА_5 , дії. 25 квітня 2022 року під час переписки з ОСОБА_20 , ОСОБА_5 доводить останнього до відому про те, що вивозить сім'ю за межі міста.
З протоколу огляду (а.с. 82-84) вбачається, що ОСОБА_5 пропонує особі охоронні послуги для магазинів.
Оцінюючи показання ОСОБА_5 , суд приймає до уваги наступне. У судовому засіданні ОСОБА_5 , даючи показання, зазначив, що він надав згоду співпрацювати з ФСБ РФ, обрав собі псевдонім і, таким чином, перейшов на бік ворога. Оцінюючи показання підозрюваного про те, що він вчинив ці дії під тиском, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 мав реальну можливість, як перебуваючи в м. Херсоні, так і перебуваючи після 25 квітня 2022 року поза межами м. Херсона, про ці дії агресора повідомити в належний офіційний спосіб правоохоронні органи України, але цього не зробив. Тому вказані показання ОСОБА_5 про вчинення на нього тиску агресором, суд вважає нещирими, недостовірними, спрямованим на те, щоб пом'якшити свою відповідальність, а тому не бере до уваги.
З урахуванням позиції ОСОБА_5 , спрямованої не пом'якшення відповідальності, суд вважає недостовірними його позицію стосовно того, що він не надавав згоду здійснювати охорону осіб, які співпрацюють з окупантами, не здійснював вплив на мешканців Херсонської області з метою схилити їх до співпраці з агресором, не вимагав від громадян певні відомості.
Вислухавши учасників, дослідивши докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 ч.2 КК України є обґрунтованою, виходячи з наступного.
Так, з показань підозрюваного вбачається, що він надав згоду співпрацювати з ФСБ РФ, обрав собі псевдонім і, таким чином, перейшов на бік ворога. Також з переписки ОСОБА_5 з ОСОБА_20 вбачається, що підозрюваний висловлював бажання узгоджувати свої дії з « ОСОБА_13 ».
Також суд вважає обґрунтованою підозру в тій частині, що ОСОБА_5 надав агресору згоду здійснювати охорону осіб, які співпрацюють з окупантами, здійснював вплив на мешканців Херсонської області з метою схилити до співпраці з агресором, вимагав від громадян певні відомості. Ці обставини вбачаються з протоколу огляду (а.с. 82-84), згідно якого ОСОБА_5 пропонує особі охоронні послуги для магазинів.
Ці дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , на переконання суду, в своїй сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , узгодивши з окупантами охоронну діяльність, схиляючи громадян до співпраці з агресором, перейшов на бік ворога, діяв на шкоду безпеки України.
Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому за вчинення вказаного злочину в разі доведення перед судом його вини, а саме у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з метою уникнути відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з РФ та Республікою Білорусь.
Також, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії РФ проти України та ведення бойових дій, вказаний підозрюваний може повернутися на територію України, тимчасово окуповану країною-агресором, та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому суд враховує, що підозрюваний одружений, має двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, але ці обставини не завадили йому вчиняти дії, в яких він обґрунтовано підозрюється. Також суд враховує, що ОСОБА_5 не працює, тобто не має офіційні джерела доходів.
Як передбачено ст.176 ч.1 п.5 КПК України, запобіжним заходом є тримання під вартою. Відповідно до ст. 176 ч. 6 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченому, зокрема ст. 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, на думку суду буде недостатнім для запобігання тому, щоб підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування та суду, не продовжив вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та не вчинив інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Обговорюючи питання про визначення розміру застави суд бере до уваги наступне. Згідно ст.183 ч.4 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо, зокрема злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст.111 Кримінального кодексу України.
Злочин у виді переходу на бік ворога, який веде активні бойові дії проти народу України, безумовно є злочином, пов'язаним з застосуванням насильства. Також згідно підозри, яку суд вважає обґрунтованою, ОСОБА_5 свої дії вчиняв з метою подолання спротиву населення агресору, схиляння населення до співпраці з агресором, а до ОСОБА_11 , який не погодився на цю співпрацю, був вчинений розбійний напад, тобто ці його дії також пов'язані з застосуванням насильства. Таким чином, оскільки злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , є злочином, пов'язаним з застосуванням насильства, суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, не зазначає розміру застави.
Керуючись вимогами ст.ст. 40,131,132,176-178,183,184,194,197 КПК України,-
Клопотання слідчої в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області капітана юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді - тримання під вартою строком з 06 травня 2022 року по 04 липня 2022 року.
На ухвалу можу бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1