Справа № 185/3256/22
Провадження № 1-кс/185/601/22
10 травня 2022 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Тропівка Татарбунарського району Одеської області, освіта середня спеціальна, пенсіонера, інваліда другої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,
10 травня 2022 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 року за № 12022041370000429, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до зазначеного клопотання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, 07.05.2022 року приблизно о 12годині 00 хвилин, знаходячись у приміщенні торгівельного залу ТОВ «ОМЕГА» магазин «Варус», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97, побачив на торгових стелажах товар, а саме: сир «Голандія 50% Варто» у кількості 2 одиниці, буряк столичний, варений, стерилізований у кількості 1 одиниця, капуста молода 1 ґатунок у кількості одна одиниця, огірок тепличний 1 ґатунок у кількості одна одиниця, помідор 1 ґатунок у кількості одна одиниця, горілка торгівельної марки «Хортиця Срібна» об'ємом 1 літр у кількості 2 одиниці та вино торгівельної марки «Азнаурі» об'ємом 1,5 літра у кількості одна одиниця, які визначив, як об'єкт свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 в цей день та час, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу взяв із торгівельних стелажів сир «Голандія 50% Варто» у кількості 2 одиниці, буряк столичний, варений, стерилізований у кількості 1 одиниця, капусту молоду 1 ґатунок у кількості одна одиниця, огірок тепличний 1 ґатунок у кількості одна одиниця, помідор 1 ґатунок у кількості одна одиниця, горілку торгівельної марки «Хортиця Срібна» об'ємом 1 літр у кількості 2 одиниці та вино торгівельної марки «Азнаурі» об'ємом 1,5 літра у кількості одна одиниця, що належить ТОВ «ОМЕГА» магазин «Варус», загальною вартістю 593,00 гривень, та, тримаючи при собі вищевказаний товар, діючи умисно, направився в бік касової зони, однак його злочинні дії стали явними для іншої особи - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка намагалася припинити злочинні дії ОСОБА_5 , а саме: переслідувала та затримала ОСОБА_5 , з метою повернення відкрито викраденого майна.
Таким чином, ОСОБА_5 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітниками охорони магазину.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця події від 07.05.2022 року, приміщення торгівельного залу ТОВ «Омега» магазин «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97А;
-протоколом огляду місця події від 07.05.2022 року, приміщення службового кабінету ТОВ «Омега» магазин «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97А, під час якого було виявлено та описано майно, яке намагався викрасти ОСОБА_5 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 07.05.2022 року, яка пояснила, що є керуючою магазину ТОВ «Омега» магазин «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97А, та що їй від охоронця магазину 07.05.2022 року стало відомо про факт викрадення майна магазину;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 07.05.2022 року, яка пояснила, що 07.05.2022 року в обідній час перебувала на своєму робочому місці, в якості охоронця, у приміщенні ТОВ «Омега» магазин «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97А, та безпосередньо затримувала ОСОБА_5 , який намагався викрасти товар магазину;
-протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 07.05.2022 року;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 08.05.2022 року, в ході проведення якого ОСОБА_5 пояснив про свої дії та обставини викрадення майна ТОВ «Омега» магазин «Варус», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 97А.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, під загрозою застосування до нього суворого покарання у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Знаходячись на свободі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини у кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: серед яких - переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший - більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти ризикам, яка вказані у клопотанні.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обов'язків підозрюваним та не забезпечить запобігання вищезазначених ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, підозрюваного, захисника, щодо можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результаті розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 року за № 12022041370000429 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
08.05.2022 року ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, враховуючи те, що підозрюваний раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, є пенсіонером, інвалідом другої групи за трудовим каліцтвом, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя вважає, що достатнім тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як прокурором не доведено обставини недостатності застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372,395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не покидати місце проживання, а саме квартиру АДРЕСА_2 , у період часу з 19-00 год. до 07-00 год.;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_5 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_5 домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа.
Строк дії ухвали до 07 липня 2022 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1