Справа № 183/1706/22
№ 1-і/183/2/22
09 травня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання Щастинської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021131500000019 від 21.02.2021 року за ч.1 ст.115 КК України, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єкатеринбург російської Федерації, громадянина України, який перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР (метадон), на обліку лікаря психіатра не перебуває, неодруженого, який має повну загальну середню освіту, є інвалідом ІІ групи, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5
встановив:
Прокурор Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 03 травня 2022 року звернувся з вказаним клопотанням, в якому просить продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке перебуває на стадії судового слідства.
Так ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 21.02.2021 приблизно о 00 годині 05 хвилин (більш точний час встановити не надалось можливим) спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прийшли до кафе «Піраміда», що розташоване за адресою: вул.Незалежності, буд.5, смт Новоайдар, Щастинського району, Луганської області, де у вказаний час у зв'язку з закінченням роботи закладу, розмістившись за столиком на літньому майданчику, продовжували відпочинок ОСОБА_8 спільно зі своїми знайомими.
У подальшому, на ґрунті виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який переріс в обопільну бійку, що виразилась у нанесенні ударів кулаками одне одному по різним частинам тіла. Під час бійки ОСОБА_3 дістав з внутрішньої сторони куртки предмет, схожий на полімерну палицю, якою наніс не менше двох ударів в область верхньої частини спини та голови ОСОБА_8 .
Окрім того, не припиняючи своїх протиправних дій, маючи виниклий умисел на вбивство, тобто на умисне заподіяння смерті ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 предметом, який має колючо-ріжучі властивості, усвідомлюючи його колючо-ріжучі властивості і те, що ним можливе спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар в область передньої частини грудної клітини ОСОБА_8 , тобто в область життєво-важливих органів, від якого останній відійшов убік від ОСОБА_3 , впав на землю та припинив подавати ознаки життя.
Відповідно до висновків судово-медичних експертиз у ОСОБА_8 встановлено колото-різане проникаюче поранення передньої поверхні грудної клітини праворуч з ушкодженням серця, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті. Встановлені тілесні ушкодження утворились безпосередньо перед настанням смерті від одноразової дії предмету або знаряддя, яке має колючо-ріжучі властивості.
Напрямок дії травмуючого предмету (або знаряддя) був спереду назад, справа наліво, знизу вгору по відношенню до потерпілого.
Причиною смерті ОСОБА_8 явилося колото-різане проникаюче поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке супроводжувалось розвитком тампонади перикарду вилитою та згорнувшоюся кров'ю. Після їх спричинення смерть потерпілого настала через проміжок часу, який обчислюється декількома секундами.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.
21 лютого 2021 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 21.02.2021 року органом досудового розслідування вручене повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
23.02.2021 року слідчим суддею Новоайдарського районного суду Луганської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.04.2021 включно. 15.04.2021 керівником Щастинської окружної прокуратури Луганської області строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 21.05.2021. 20.04.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 21.05.2021 включно. 19.05.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк досудового розслідування було продовжено до шести місяців, тобто до 21.08.2021. 19.05.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 18.07.2021 включно. 20.08.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 18.10.2021 включно. 05.10.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 03.12.2021 включно. 25.11.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 23.01.2022 включно. 13.01.2022 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 13.03.2022 включно.
07.03.2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та роз'яснено, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України - у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Таким чином, зі слів прокурора, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 спливає 13.05.2022 року.
Прокурор вважає, що є достатньо підстав вважати обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтованим, вчинене ним кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Крім того, вказує на те, що необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_3 , пов'язана з тим, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового слідства, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та продовжують існувати, про що відповідно положень ст. 178 КПК України свідчать такі обставини:
- ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого у разі визнання винуватим передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що може спонукати його до переховування від суду;
- ОСОБА_3 ніде офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, що також сприятиме переховуванню;
- ОСОБА_3 проживав у смт Новоайдар, Щастинського району, Луганської області, яке натепер є тимчасово окупованим, та знаходиться неподалік з раніше окупованою територією, що також тимчасово непідконтрольна державним органам України, а відтак з метою ухилення від суду, враховуючи вищевикладені обставини, існує ризик переховування обвинуваченим на не непідконтрольній території у такий спосіб, у зв'язку з чим у правоохоронних органів України не буде можливості притягнути його до кримінальної відповідальності.
Крім того, прокурор вказує у заявленому клопотанні, про наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків з метою зміни ними показань, що у свою чергу перешкоджатиме здійсненню судового провадження, оскільки ОСОБА_3 особисто знайомий зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що є місцевими мешканцями смт Новоайдар, разом із вказаними свідками прийшов до кафе «Піраміда» в смт Новоайдар, де вони почали сварку, яка переросла у подальшому у бійку, під час якої ОСОБА_8 отримав смертельне поранення. Після інциденту ОСОБА_3 також разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покинули місце скоєння злочину. Крім того, встановлено, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 співмешкали разом з ОСОБА_3 за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), тобто близько між собою знайомі.
Про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_3 свідчить те, що він наразі обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, будучи раніше судимим за скоєння злочинів та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, що характеризує ОСОБА_3 як особу, що схильна до скоєння кримінальних правопорушень, який на шлях виправлення не стає і продовжує протиправну діяльність.
Крім того, ОСОБА_3 згідно довідки КНП «Новоайдарської багатопрофільної лікарні» перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР (метадон) та згідно характеристики вживає алкогольні напої, що також характеризує останнього з негативного боку.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на положення ст. 177, 178, 183 КПК України вказував на наявність права на звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу та на наявність підстав для задоволення клопотання. Також, враховуючи особу ОСОБА_3 , вважає неможливим застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та продовжити строк запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 не зміг прийняти участь у розгляді клопотання про продовження строку триманні під вартою ОСОБА_3 у звязку з неможливістю встановлення зв'язку з адвокатом, оскільки зі слів прокурора останній перебуває на тимчасово окупованій території України, тому судом було вжито заходів для забезпечення участі іншого захисника шляхом направлення доручення до центру надання безоплатної допомоги.
Захисник ОСОБА_5 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги обвинуваченому ОСОБА_3 , просив відмовити в задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не доставлений; інтернет зв'язок, для проведення відео конференції за допомогою системи EasyCon, або за допомогою інших засобів з ДУ «Старобільський слідчий ізолятор», де, імовірно, зі слів прокурора, утримується обвинувачений, що розташоване у м. Старобільськ Луганської області - встановити неможливо. Як повідомив прокурор, місто Старобільск Луганської області є тимчасово окупованим.
На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Згідно зі ст. 193 КПК України клопотання про продовження строку запобіжного заходу розглядається за участі прокурора, підозрюваного/обвинуваченого та його захисника. Однак, КПК України окремо не регулює питання розгляду такого клопотання в умовах, коли: в Україні введений воєнний стан; учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров'ю
До загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).
Так, згідно зі ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В свою чергу, засада диспозитивності полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. А слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Всі ці правила закріплені паралельно з доступом до правосуддя, що розкривається через встановлені гарантії права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У цій справі судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі учасників провадження під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , але з об'єктивних причин, участь особи, щодо якої вирішується вказане питання забезпечити не вдалось.
З огляду на викладене, розгляд судом клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою в умовах воєнного стану за відсутності обвинуваченого, здійснюється на підставі загальних засад кримінального провадження і відповідає конституційному принципу верховенства права і на думку суду не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина (обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану), а забезпечить оперативний і об'єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України, дійшов таких висновків.
З наданих суду матеріалів встановлено, що 23.02.2021 року слідчим суддею Новоайдарського районного суду Луганської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 21.04.2021 включно. 15.04.2021 керівником Щастинської окружної прокуратури Луганської області строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 21.05.2021. 20.04.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 21.05.2021 включно. 19.05.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк досудового розслідування було продовжено до шести місяців, тобто до 21.08.2021. 19.05.2021 ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 18.07.2021 включно. 20.08.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 18.10.2021 включно. 05.10.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 03.12.2021 включно. 25.11.2021 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 23.01.2022 включно. 13.01.2022 ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання ОСОБА_3 під вартою було продовжено до 13.03.2022 включно.
07.03.2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та роз'яснено, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України - у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Таким чином, суд не може достовірно встановити, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 спливає 13.05.2022 року, оскільки суду невідомо, чи були продовженні строки тримання під вартою ОСОБА_3 поза межами ухвали суду. На підставі ч.6 ст.615 КПК України.
Суд встановив, що кримінальне провадження відносно останнього перебуває на стадії судового розгляду.
Отже, в даному випадку підлягають застосуванню вимоги ч.6 ст.615 КПК України, яка встановлює, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Відповідно до ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 стю.193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отримання відомостей з ДУ «Старобільський слідчий ізолятор» щодо строку запобіжного заходу є неможливим, через відсутність зв'язку з вказаною установою.
При цьому аргументи прокурора про те, що місто Старобільск Луганської області є тимчасово окупованим суд не може самостійно перевірити, оскільки жодної офіційної інформації щодо вказаного факту суду надано не було. Так само, як і підтвердження того факту, що обвинувачений ОСОБА_3 станом на день розгляду поданого клопотання перебуває у вказаній установі.
Однак, навіть враховуючи імовірне перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території, суд не може відступити від загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, оскільки для того, щоб перевірити чи дійсно існують описані у клопотанні ризики, а не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, потрібно дослідити матеріали кримінального провадження та заслухати сторони кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадженні відносно ОСОБА_3 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області передані не були. Із заявленого прокурором клопотання встановлено, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Суд позбавлений можливості заслухати доводи обвинуваченого щодо можливості продовження відносно нього запобіжного заходу, як і переконатись у наявності достатніх підстав тримання обвинуваченого під вартою, також суд не може залишити поза увагою той факт, що місцезнаходження останнього наразі є невідомим.
Інших достатніх підстав для розгляду та задоволення клопотання при наявності внесених змін до КПК України, суду не надано.
Більше того, суд вважає, що за наявності вказаної сукупності умов, в яких здійснюється розгляд поданого прокурором клопотання, враховуючи вищезазначені положення закону, відсутність будь-якого зв'язку з обвинуваченим, неможливо вирішити питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в порядку, визначеному КПК України.
За наявності вказаних обставин та за умови неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку, суд вважає за потрібне роз'яснити прокурору положення ч.6 ст.615 КПК України у редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року, згідно яких у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
У зв'язку з викладеним вище, суд вважає неможливим здійснити розгляд питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 184, 193, 331, 615 КПК України, суд, -
Визнати неможливість розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартоюОСОБА_3 в установленому Кримінально процесуальним кодексом України порядку, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1