Справа № 172/1179/21
Провадження № 2/172/510/21
10.05.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.11.2010 року ОСОБА_2 підписав заяву з метою отримання банківських послуг, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Кредитор свої зобов'язання за угодою виконав, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі визначеній в договорі, однак останній свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася загальна заборгованість за кредитом у сумі 14476,64 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і згідно з листом Васильківської держнотконтори спадкоємцем померлого є ОСОБА_1
22.05.2021 року до спадкоємця померлого позичальника було направлено лист-претензію з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором, однак ніяких дій з боку ОСОБА_1 не було вчинено.
Просить суд стягнути з відповідача борг спадкодавця в сумі 14476,64 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 24.01.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження, то розгляд справи здійснювати у його відсутність, не заперечував проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідачка ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає, оскільки вона не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , бо з 2003 року вони разом не проживали, не вели спільне господарство та не мали спільного сімейного бюджету. З вказаного часу ОСОБА_2 проживав в м. Києві зі співмешканкою, а коли у 2016 році приїхав до сел. Чаплине, то проживав за іншою, ніж вона, адресою та з іншою жінкою. Спадщину після смерті ОСОБА_2 вона не приймала, із заявою до нотаріуса не зверталася.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
29.11.2010 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в якій підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та банком договір.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , долученого позивачем до позовної заяви.
З розрахунку, наданого позивачем, видно, що позичальник станом на дату смерті має заборгованість перед кредитором в сумі 14476,64 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14476,64 грн., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 14476,64 грн.
З копії спадкової справи № 296/2019, наданої на виконання ухвали суду від 29.04.2022 року, видно, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася його дружина ОСОБА_1 . Заява надійшла до Васильківської державної нотаріальної контори 30.07.2019 року за № 920. На підставі цієї заяви була заведена зазначена спадкова справа, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 30.07.2019 року № 57033402. Разом із заявою спадкоємцем ОСОБА_1 нотаріусу подано ряд документів, серед яких її паспорт громадянина України, довідка РНОКПП, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , свідоцтво про укладення шлюбу, довідки виконавчого комітету про склад сім'ї тощо.
Позивачем направлено претензію кредитора до Васильківської державної нотаріальної контори 28.02.2020 року і з повідомлення завідуючої Васильківської ДНК від 13.03.2020 року банк дізнався про те, що спадкоємцем після померлого позичальника є його дружина ОСОБА_1
22.05.2021 року засобами поштового зв'язку банк направив лист-претензію спадкоємиці ОСОБА_1 про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 14476,64 грн.
Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно зв'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1213 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, однак зобов'язання за кредитним договором серед визначеного переліку відсутні, таким чином такі входять до складу спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).
У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, який виник за життя спадкодавця.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, на підставі якої державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 296/2019.
Однак зазначене суперечить поясненням викладеним відповідачкою у письмовій заяві на ім'я суду про те, що вона взагалі не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, суд зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, як не позбавляє і права в подальшому звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 25, 608, 1213, 1216, 1218, 1219, 1269, 1281-1282, 1297 ЦК України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 29.11.2010 року в сумі 14476 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 64 копійки, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 14476,64 грн., в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 14476,64 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк