Справа № 172/1205/21
Провадження № 1-кп/172/117/21
10.05.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041420000159 від 06.12.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Маяк Покровського району Дніпропетровської області, має неповну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України, -
03 грудня 2021 року ОСОБА_4 зранку перебував за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де крім нього, ще були його співмешканка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Близько 13:30 год. того ж дня, між ОСОБА_4 , який перебував стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_6 виникла сварка, в процесі якої вказані особи ображали один одного нецензурними словами. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір приблизно о 13:50 год. того ж дня, перебуваючи у вказаному місці, стоячи обличчям до ОСОБА_6 , яка в цей час сиділа біля столу на стільці та достовірно усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, діючи умисно, своєю правою рукою стиснутою в кулак, наніс один удар ОСОБА_6 по обличчі в область лівого ока. Після чого, сварка між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 продовжилася. Близько 14:05 год. того ж дня ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знову підійшов до ОСОБА_6 , яка продовжувала сидіти на стільці біля столу та стоячи напроти неї обличчям до неї, своєю лівою рукою стиснутою в кулак, наніс один удар ОСОБА_6 по обличчі в область правого ока. Від вказаного удару ОСОБА_6 впала на підлогу та намагалася підвестися, але ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повалив її на підлогу та присівши на спину ОСОБА_6 спричинив ще їй не менше трьох ударів з обох сторін по обличчі та голові почергово своєю правою та лівою рукою стиснутою в кулак.
Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які утворилися від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, внаслідок заподіяння не менш ніж чотирьох травмуючих дій у ділянку обличчя.
Крім того, 03 грудня 2021 року за вказаною адресою, в ході сварки з ОСОБА_6 , яка сиділа за столом, а мобільний телефон, який їй належить, знаходився біля неї на столі, у ОСОБА_4 , який знаходився біля столу, виник злочинний умисел, направлений на умисне відкрите викрадення чужого майна.
ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в тому самому місці, в той самий час, керуючись корисливим мотивом, підійшов до ОСОБА_6 , яка в той час сиділа біля столу на стільці та реалізуючи свій протиправний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, достовірно усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи при цьому його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи без застосування фізичної сили, шляхом ривка, в присутності ОСОБА_6 та власника будинку ОСОБА_7 , різко схопив зі столу мобільний телефон марки «Huawei» модель CUN-L21, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 830,00 грн. Після чого викрадений телефон поклав до кишені своєї куртки і на вимогу ОСОБА_7 повернути мобільний телефон власниці не відреагував і при цьому, утримуючи викрадений мобільний телефон при собі, залишив вказаний будинок. В подальшому викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальні збитки на вищевказану суму.
У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при зазначених вище обставинах визнав повністю. Щиро каявся, повністю підтвердив обставини вчинення правопорушень, викладені в обвинувальному акті та не виявив бажання давати показання у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_6 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просила покарання призначити на розсуд суду.
Сторони у судовому засіданні не заперечували проти застосування положень ч. 3
ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим.
Судом роз'яснені сторонам наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення їх можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ними обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння цих обставин та добровільність їх позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за:
- ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження;
- ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив проступок та нетяжкий злочин, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не має.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає повне визнання вини та щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілої, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкцій статей КК України за якими ОСОБА_4 визнаний винним, у виді штрафу та позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи особу винного, його ставлення до скоєного, пом'якшуючі вину та інші обставини справи, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання. Тому обвинуваченого може бути звільнено від відбування покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На досудовому розслідуванні проведено судово-товарознавчу експертизу, витрати за проведення якої слід стягнути з обвинуваченого. Питання про долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань призначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 140 (сто сорок) гривень 00 копійок.
Речові докази у справі:
- мобільний телефон марки «Huawei» модель CUN-L21 - повернути потерпілій за належністю;
- DVD-диски з відеозаписом слідчих експериментів з потерпілою ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_7 , підозрюваним ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1