Справа № 199/2196/22
Провадження (3/199/1246/22)
іменем України
10.05.2022 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем реєстрації зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, -
03 травня 2022 року, перебував у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, шляхом направлення «СМС» повідомлення, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20, розглядаються протягом доби.
За вказаних обставин, з метою дотримання строку розгляду справи вважаю можливим здійснювати розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , що відповідає положенням ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, відсутній з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно с вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням закону і не відповідає вимогам ст.256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення), а саме у фабулі інкримінуємого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, його зміст є загальним та не конкретизованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Положеннями ст.256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Диспозиція ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за «розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння».
Диспозиція ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за «дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду».
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 N 3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Разом з цим, відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Станом на 23.04.2022 року, тобто на момент вчинення ОСОБА_2 інкримінуємого адміністративного правопорушення, відповідно до Указу президента України №133/2022 від 14.03.2022 року на території України строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 вчинив інкримінуєме адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану, що диспозицією ч.1 ст.172-20 КУпАП не охоплюється.
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом.
Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.
Тому суд, у випадку доведеності вини ОСОБА_1 , не має права перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.172-20 на ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.172-20 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.245, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М. Савченко