Справа № 199/2022/22
(1-кп/199/220/22)
іменем України
10.05.2022 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022041630000170 від 19.03.2022 відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу та, реалізуючи його, у невстановлений час, але не пізніше 19.03.2022, знаходячись у невстановленому місці, з невстановленого джерела, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав гранату РГД-5 з маркуванням «193-78Т» та запалом типу УЗРГМ із маркуванням «7985 УЗРГМ-2».
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений спосіб, утримуючи при собі гранату РГД-5 з маркуванням «193-78Т» та запалом типу УЗРГМ із маркуванням «7985 УЗРГМ-2» незаконно, без передбаченого законом дозволу, переніс вищевказану гранату із запалом до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де також незаконно, без передбаченого законом дозволу, залишив зберігати до 19.03.2022, чим порушив постанову Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», якою затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України (додаток № 1), положення ст. 39 Закону України - «Про Національну поліції», Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576.
Далі, 19.03.2022, слідчим СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в присутності двох понятих проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: корпус гранати РГД-5 з маркуванням «193-78Т» та запал типу УЗРГМ із маркуванням «7985 УЗРГМ-2», який останній зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу.
Предмети, вилучені 19.03.2022 у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , являються: корпус гранати - найбільш ймовірно конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме: спорядженим корпусом осколкової наступальної ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових речовин; запал типу УЗРГМ - найбільш ймовірно уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, який найбільш вірогідно відноситься до категорії вибухових пристроїв.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у придбанні та зберіганні вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
27.04.2022 між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав свою вину та обсяг обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, зобов'язався: беззастережно визнати в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження в суді.
Сторонами угоди визначено узгоджене покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки згідно п.п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України.
У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, беззастережно і добровільно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні.
За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а тому його дії за цим законом кваліфіковані вірно.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін.
Таким чином, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до укладеної угоди та приписів ст.ст. 122, 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 371-374, 474, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 27.04.2022 у кримінальному провадженні №12022041630000170 від 19.03.2022 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.04.2022 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової вибухово-технічної експертизи, у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.03.2022, на мобільний телефон марки HONOR 8Х imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , - скасувати.
Речові докази:
- гвинтівку з маркуванням МУ 21- 12 12x70 Г.О 18,5, на верхній частині мається номер 900160; набої в кількості 21 шт., маркування: BASCHIER PELL A6RI-12; BAIKAL 12 MADE IN USSR; CHEDDITE 12; RG ITALY 12; TAXO 12; мобільний телефон марки HONOR 8Х imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 (квитанція № 02354) - повернути ОСОБА_3 ;
- корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ (квитанція № 02357) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1