Справа № 607/7298/21Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 33/817/4/22 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
04 травня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернопіль матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Скиби В.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2021 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Згідно постанови, 18 квітня 2021 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. Живова, 1А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №ARМF 0286 (повірка дійсна до 27.08.2021 року) та огляду в КНП «ТМЦСНЗ» ТОР водій відмовився в категоричній формі у присутності двох свідків. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї захисник ОСОБА_1 - адвокат Скиба В.М. просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2021 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не керував. Зазначає, що ОСОБА_1 не було оголошено про його права та не надано можливості скористатися правовою допомогою. Вважає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як у своїх письмових поясненнях так і у судовому засіданні не зазначили, з яких саме ознак вони встановили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги та поклав в доведення вини ОСОБА_1 рапорт працівника поліції. Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини, що не відображає реальних обставин, які відбувались під час складання матеріалів. Захисник вказує на те, що зі змісту протоколу неможливо встановити в чому полягає вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Стверджує, що суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення і пояснення ОСОБА_1 яке надавалося працівникам поліції. Також, звертає увагу суду і на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, у графі "до протоколу додаються" зазначено лише відео з н/к НОМЕР_2 , що не узгоджується з п. 1 Розділу VІІІ Інструкції 1395 в якому зазначено чіткий перелік матеріалів, які мають додаватися до протоколу. Стверджує, що запис події фіксувався на нагрудну камеру працівника поліції № ВО00132, однак в матеріалах справи зовсім інші номера відеозапису. Зазначає, що працівниками поліції порушено ст. 40 ЗУ "Про Національну поліції", так як ними не було попереджено ОСОБА_1 про здійснення відеофіксації, чим грубо порушено його право на приватність. Вказує також на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначає, що суддею Тернопільського міськрайонного суду під час розгляду адміністративної справи та прийняття постанови не було оголошено повного тексту постанови. Вказує на те, що оскаржувана постанова приймалася без виходу до нарадчої кімнати. Звертає увагу суду на те, що суд безпідставно відхилив його клопотання про здійснення розгляду провадження із застосуванням технічних засобів, зокрема аудіо запису. Захисник стверджує, що судом першої інстанції безпідставно та незаконно здійснено процедуру збирання доказів у справі, зокрема, постановою від 11 червня 2021 року витребувано інформацію у оператора стільникового зв'язку.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, судом правильно враховані дані, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 200311 від 18 квітня 2021 року, який містить всі необхідні реквізити; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 18 квітня 2021 року, підтвердженими в судовому засіданні; письмовими поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 18 квітня 2021 року; копією схеми місця ДТП від 18 квітня 2021 року; копіями протоколів відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст.122-4 КУпАП серій ДПР18 №038568, ААБ №200307 від 18 квітня 2021 року; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 7510 № ARМF-0286 (чинне до 27 серпня 2021 року); відеоматеріалами, наданими свідком ОСОБА_6 та переглянутими в судовому засіданні, та відеоматеріалами, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та їхати в медичний заклад відмовився в присутності двох свідків.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зі змісту апеляційної скарги та доповнень до неї видно, що захисник не оспорює встановлених судом першої інстанції в частині того, що 18 квітня 2021 року близько 21.00 год. ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння і відмовився проходити у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як вказаний факт підтверджується відібраними на місці події письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їх показаннями безпосередньо в судовому засіданні, де вони категорично ствердили, що 18 квітня 2021 року близько 21.00 год. саме ОСОБА_1 керував автомобілем марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 .
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відхилив версію ОСОБА_1 про те, що автомобілем керувала його дружина ОСОБА_4 та не взяв до уваги відповідні показання цього свідка, оскільки вони суперечать встановленим у цій справі обставинам і спростовуються наведеними показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому, свідки пояснили, що особу водія вони могли бачити через незачинене вікно дверей водія, яким був чоловік і яким згодом виявився ОСОБА_4 .
Будь-яких обставин, які би давали підстави вважати, що вказані свідки обмовили ОСОБА_1 в ході судового та апеляційного розгляду не встановлено.
Крім того, повідомлені дружиною ОСОБА_1 - свідком ОСОБА_4 відомості містять суперечності не лише з показаннями інших свідків, а також і з об'єктивними даними наявних у справі доказів, що ставить під сумнів достовірність її пояснень. Так, з відеозапису нагрудних камер поліції (файл 20210419075459001640.avi) видно, що прибувши на місце події ОСОБА_4 стверджувала про те, що не відчула зіткнення автомобілів, а тому поїхала далі і "зробила круг по вул.Острозького" і поїхала додому на вул.Живова, після чого разом з чоловіком приїхала на місце події. Однак, з наданого свідком ОСОБА_6 відеозапису реєстратора його автомобіля видно, що автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП поїхав на вул.Микулинецьку. Також, надані ОСОБА_4 пояснення, що вона не відчула зіткнення автомобілів суперечать тому факту, що пізніше вона повернулась саме на те місце, де відбулась ДТП.
Крім того, твердження апелянта про те, що він 18 квітня 2021 року не керував транспортним засобом, а ним керувала його дружина ОСОБА_4 , спростовуються постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Згідно цієї постанови судом встановлено, що ОСОБА_1 18 квітня 2021 року о 21 год. 00 хв. в м. Тернополі по вул. Живова,1 керував транспортним засобом марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події. Вказана постанова залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 січня 2022 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було оголошено про його права та не надано можливості скористатися правовою допомогою є надуманими та спростовуються наявними у справі даними відеозапису (файл 20210419075848001657 з 22:45 хв. по 22:46 хв.), де зафіксовано як працівником поліції, відповідно до вимог закону, було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Окрім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 200311 від 18 квітня 2021 року ОСОБА_1 було роз'яснено його права, що підтверджується його підписом.
Твердження захисника про те, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як у своїх письмових поясненнях так і у судовому засіданні не зазначили, з яких саме ознак вони встановили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, так як вбачається із матеріалів справи, а саме пояснень вищезазначених свідків, останні не стверджували, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 . Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 які у своїх письмовими поясненнях та в судовому засіданні зазначили, що бачили за кермом вищезазначеного транспортного засобу саме ОСОБА_1 . Пояснення свідків є послідовними, логічними, які узгоджуються з іншими доказами у справі, підстав не довіряти яким апеляційний суд не має.
Твердження апелянта з приводу того, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги та поклав в доведення вини ОСОБА_1 рапорт працівника поліції, не є підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 ґрунтується на сукупності інших доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про недопустимість доказів через те, що працівники поліції здійснювали відеофіксацію з перериванням в часі, є безпідставним оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколах суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Неприйнятними є доводи апеляційної скарги про те, що із змісту протоколу не можливо встановити в чому полягає вчинення ОСОБА_1 правопорушення, так як згідно протоколу ОСОБА_1 18 квітня 2021 року о 21.00 год. в м. Тернополі по вул. Живова, 1А керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 №ARМF 0286 (повірка дійсна до 27.08.2021 року) та огляду в КНП «ТМЦСНЗ» ТОР водій відмовився в категоричній формі у присутності двох свідків. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційних скарг, в тому числі про відхилення судом заперечень ОСОБА_1 і пояснень його дружини ОСОБА_11 , про недоліки заповнення бланку протоколу про адміністративне правопорушення, не є істотними, оскільки не спростовують встановлених в ході судового розгляду і наведених в оскарженій постанові обставин, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Також, твердження апелянта про порушення ст. 40 ЗУ "Про Національну поліції", а саме відсутність попередження ОСОБА_1 про здійснення відеофіксації, не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки вони не вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, наявність встановлена в ході судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання захисту про фіксування судового розгляду із застосуванням технічних засобів не підтверджені жодними об'єктивними даними і в матеріалах справи (а.с.21-64) таке клопотання сторони захисту відсутнє, а тому апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції 11 червня 2021 року за власною ініціативою витребував інформацію у оператора стільникового зв'язку, не є підставою для скасування оскарженої постанови, оскільки витребувані матеріали не були враховані судом як джерело доказів у цій справі, а тому не вплинули на висновки суду по суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду, що працівники поліції не пропонували йому проходити огляд на стан сп'яніння спростовуються даними наявних у матеріалах справи відеозаписів, зокрема у файлі 20210419075626001647.avi містяться відомості, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 підстави для проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння та детально роз'яснив наслідки відмови від огляду, на що ОСОБА_1 категорично відмовився проходити такий огляд, стверджуючи, що не керував автомобілем.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Скиби В.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 вересня 2021 року, відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя